Україна є однією з небагатьох європейських країн, яка до сьогоднішнього дня зберегла архаїчну розподільчу пенсійну систему фактично в тому вигляді як вона функціонувала в другій половині двадцятого сторіччя.

Нажаль, все що було зроблено за останні 10 років це часткові зміни які дещо трансформували фасад солідарної пенсійної системи, яка й до сьогодні залишається тим єдиним стовпом на якій тримається хитка система пенсійного забезпечення українських громадян.

Тобто всі чинні пенсіонери залежать виключно від розміру поточних надходжень працюючих до єдиного котла солідарної системи – Пенсійного фонду України.

І цей потік надходжень чим далі тим стає все рідкішим.

Це обумовлено двома основними факторами – старінням населення та складною ситуацією в економіці.

В 2014 році з Державного бюджету України у зв’язку з недостатністю власних надходжень Пенсійний фонд України було додатково профінансовано пенсій на суму 75,8 млрд. гривень, з них на покриття дефіциту солідарної системи 14,7 млрд. гривень. В 2015 році планується профінансувати 61,9 млрд. гривен та додатково на покриття дефіциту 15,1 млрд. гривень, тобто сукупно 77 млрд. гривень.

І якщо ми сподіваємось що спад в економіці буде подоланий та, відповідно, підвищаться зарплати та збільшиться кількість робочих місць, що призведе до збільшення надходжень до Пенсійного фонду України, то на покращення демографічної ситуації поки що сподіватись вагомих причин немає.

Співвідношення кількості працюючих до кількості пенсіонерів змінюється тільки на користь пенсіонерів, яких стає дедалі більше.

З іншого боку й сподіватись на швидке економічне зростання найближчим часом також досить важко в умовах, коли в країні іде війна.

Оживити економіку в цій ситуації безумовно можуть потужні інвестиції, але зовнішній інвестор поки що боїться інвестувати в нашу країну, а клас внутрішніх інвесторів фактично не створено зважаючи на невисокі доходи населення.

Але звісно, не все так погано і завжди можна змінити ситуації на краще якщо бажати цього та докласти зусиль.

Щодо пенсійної системи України, то в світі вже давно знайшли відповідь на питання як забезпечити гідний рівень життя пенсіонерам.

Це створення комплексних багаторівневих систем пенсійного забезпечення.

Україна дійсно дуже відстала у цьому плані від розвинутих країн світу, та навіть від країн, що розвиваються.

Якщо зробити невеличкий екскурс в історію, то ми побачимо, що пенсійні системи на зразок існуючої сьогодні в Україні солідарної (розподільчої) ефективно діяли в світі тільки до дев’яностих років 20 сторіччя.

До цього часу в світі, а особливо в Європі, функціонували повністю розподільчі системи пенсійного забезпечення.

Причиною їх успішного функціонування була наявність сприятливих демографічних та економічних передумов, незначна кількість пенсіонерів після другої світової війни та економічний підйом.

Фінансування виплати пенсій здійснювалось виключно за рахунок надходжень пенсійних податків на заробітну пату, як це до сьогодні відбувається в нашій країні.

Але вже й тоді поряд з державною розподільчою системою існували додаткові професійні приватні накопичувальні схеми в різних формах для окремих категорій населення.

Починаючи з дев’яностих років 20 століття більшість розвинутих країн світу поступово перейшла до трирівневих пенсійних систем.

До таких рішень призвело погіршення демографічної ситуації (зниження народжуваності) та зростання тривалості життя та, як наслідок, швидке зростання кількості пенсіонерів по відношенню до кількості працівників. Поряд з цим зростав коефіцієнт заміщення (співвідношення середнього розміру пенсії до середнього розміру заробітної плати). В результаті вартість розподільчих (солідарних) пенсійних систем почала стрімко зростати, що призвело до виникнення дефіциту солідарної системи та необхідності його покриття.

Трирівнева система пенсійного забезпечення характеризується одночасним функціонування трьох рівнів пенсійної системи: солідарного, обов’язкового накопичувального, добровільного накопичувального, зниженням вартості розподільчої пенсійної системи за рахунок накопичувальних елементів, збільшенням розміру пенсійних виплат за рахунок отримання доходів в накопичувальних елементах пенсійної системи.

Тобто, починаю з дев’яностих років 20 століття всі розвинуті країни світу а також значна частина країн, що розвиваються ідуть шляхом розвитку багатоопорних багатокомпонентних пенсійних систем, де солідарні пенсії є лише частиною доходу пенсіонера.

Цей крок дозволив не тільки суттєво покращити рівень життя пенсіонерів але й надав суттєвий поштовх для розвитку економік багатьох країн світу.

Пенсійні кошти інвестуються в різні фінансові інструменти, пенсійні фонди виступають в ролі найпотужнішого внутрішнього інвестора, що дає можливість розвивати національний бізнес та уникати зовнішніх запозичень. 

Активи пенсійних фондів у % до ВВП у деяких країнах ОЕСР (2011 рік) 

cx600_1

Розподіл активів пенсійних фондів по деяких інвестиційних категоріях в країнах ОЕСР (2010 р.)

cx600_2

Україна втратила в цьому сенсі 20 років і продовжує жити з архаїчною пенсійною системою, яка сьогодні забезпечує середній розмір пенсії, що сплачується українським пенсіонерам в розмірі 1494 гривні (це близько 70 доларів США) та тисне на Державний бюджет позбавляючи можливості спрямувати кошти, що витрачаються на покриття дефіциту пенсійного фонду на будівництво доріг, лікарень, підвищення заробітної плати працюючим.

При цьому левова частина додаткових видатків з Державного бюджету йде на виплату так званих «спеціальних» багатотисячних пенсій народним депутатам, суддям, прокурорам та іншим «привілейованим кастам» суспільства.

Але сьогодні з’явився реальний шанс змінити ситуацію.

Уряд нарешті здійснив реальні кроки щодо пенсійної реформи розробивши та внісши в Верховну Раду України законопроект № 2767 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій».

Законопроект передбачає:

– Призначення всіх видів пенсій за нормами  єдиного закону та скасування спеціальних пенсій (крім військових);

– Наведення порядку та встановлення соціальної  справедливості у солідарній системі;

– Запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

– Розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Тепер справа за народними депутатами, які нажаль не дуже квапляться приймати цей закон.

Але будемо сподіватись що здоровий глузд та піклування про майбутнє країни переможуть і ми отримаємо модернізовану пенсійну систему, яка дозволить забезпечити гідний рівень доходів в старості та надасть поштовх для зростання економіки країни.

Радник Міністра соціальної політики України
Андрій Бахмач

Вам також може сподобатися

Leave a reply