Спостерігався спад української економіки на 4,4 відсотки минулого року.  В 2021- очікується ріст – на 4,2 відсотки. Далекі прогнози – на 4 відсотки.

Перше півріччя 21-го демонструватиме пришвидшену інфляцію, яка досягне 5% ± 1 в.п.

НБУ застосує інфляційне таргетування з невеликими відхиленнями з метою сприяння економічного оновлення після пандемії.

Нацбанк, в разі необхідності, підійматиме облікову ставку з метою приведення інфляції до запланованого.  Дані з щоквартального Інфляційного звіту за січень актуального року.

Приватне споживання далі займатиме місце головної рушійної сили зростання ВВП відповідно до підіймання рівня доходів населення.

Інвестиційна активність та стан бізнесу теж розвиватиме економіку.

Поточний рахунок платіжного балансу цьогоріч знову відновиться до дефіциту зі зростанням до 4,9% ВВП у 2023-му.

Прогнозується повернення експорту та імпорту на ті показники, що були до пандемії. В 2022–2023 – плавне підіймання. Зважаючи на вплив 2020-го, внаслідок невеликих врожаїв, дороговизни енергоресурсів та росту споживчого попиту, будуть рости ціни.

Динаміка підвищення адміністративно-регульованих цін буде триматися на високому рівні, зважаючи на ріст акцизів на тютюнові вироби, здорожчання електричної енергії.

Ще один проінфляційний фактор – зростання мінімальної плати (на 20 відсотків у січні та ще на 8,3 відсотків – у грудні).  В актуальному році інфляція складатиме 7%. В 2022–2023 роках – орієнтовно – 5%.

Рівень безробіття у 2021-му впаде до 9%. Але витрати працедавців на компенсації за роботу сповільнить процес.

“Covid” інфляція у березні минулоріч виявилася дещо нижчою, якщо порівняти з офіційною. Скорегована інфляція була вищою за офіційну лише на 0,2–0,6 в.п.

Для прийняття рішень з монетарної політики враховується цінова динаміка, офіційний індекс споживчих цін.

Персонал, що лише частково працює дистанційно, – це популярна форма роботи. Айті, фінансовий сектор за короткі терміни перейшли в онлайн-працю.

Але такі сфери як транспорт, сільське господарство з огляду на нюанси технологічних процесів, так не могли реактивно діяти. Кур’єрські служби доставки збільшили офлайн-команду.

Відповідно до цифр дослідження Dingel and Neiman, орієнтовна найвища планка дистанційного персоналу для економічно розвинених держав складає 38%, а для країн з невеликими доходами – тільки 13%.

Серед досліджуваних країн України не було. Якщо скласти лінійну залежність між часткою людей, що можуть виконувати роботу віддалено, і ВВП країни, то ця частка для України складає орієнтовно 20 відсотків.

В ухваленому законі про Державний бюджет на 2021-ий закладений дефіцит 246,6 мільярдів гривень ( 5,5% ВВП). Запланований спад від’ємного первинного сальдо – до 2% ВВП.

Макроекономічні показники демонструють збалансовані ризики для одержання податкових надходжень.

Значний обсяг запланованих запозичень на внутрішньому ринку (497 мільярдів гривень – 11% ВВП) триматиме значну доходність облігацій внутрішнього державного боргу (ОВДП).

Відповідно до ризиків фінансування Нацбанк очікує дефіцит на рівні 4,5% ВВП.

Пандемія – це не перша нестабільна ситуація, яку пережила Україна. Але вона зміцнила становище країни.  Капітал з країн з ринками, що розвиваються (ЕМ), логічно тікав. А от в Україні – тенденції полишання капіталу українського ринку були помірнішими.

Пом’якшення монетарних умов на міжнародному ринку додали зацікавлення іноземним інвесторам країн, що економічно розвиваються.

В Україні у грудні були розміщені єврооблігації з найменшою доходністю за час існування країни. Повернувся приплив нерезидентів до гривневих облігацій внутрішньої державної позики. Це сприяло фінансуванню дефіциту бюджету та нарощенню міжнародних резервів до 8-річного максимуму, без впливу на інфляцію, обмінний курс.

Для підвищення активності в кредитуванні та підтримки економічного відновлення Нацбанк тримав стимулюючу монетарну політику, використовував нові інструменти, приміром, тривале рефінансування, відсоткові свопи, жваво взаємодіяв з банками над покращенням корпоративного управління.

Впродовж минулого року, окрім періоду посилених пандемічних обмежень, банки набирали гривневе кредитування. Але, відповідно до грошово-кредитної статистики НБУ 2020-го, залишки за банківськими кредитами спадали. Можливі причини: мінливість, ризики зниження якості позичальників, дійсного кредитного портфеля, нюанси захисту прав кредиторів, статистичні питання, викликані очищенням банківської системи, активністю роботи банків з проблемними кредитами, курсовими переглядами.

Фактори інфляції  2020-го врівнуважували один одного. Ріст цін був бар’єром до послаблення внутрішнього та зовнішнього попиту, прийнятна цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках. Збільшення інфляції підтримувалло волатильність на світових фінансових ринках та втечу капіталу у безпечні активи, зростання адміністративно регульованих тарифів і цін, менший урожай соняшнику, зернових та цукрових буряків.

Нацбанк сприяв гнучкості монетарної політики. Облікову ставку зменшили до рекордного рівня – до 6% у першому періоді 2020-го. Національний банк продовжуватиме режим інфляційного таргетування для забезпечення помірної інфляції на рівні середньострокової цілі 5%.

За матеріалами НБУ

You may also like

Новини компаній

ПриватБанк запускає валютний вклад “Капітал” для захисту гривневих заощаджень клієнтів: валюту для нього можна купувати без обмежень за поточним курсом НБУ

З 21 жовтня ПриватБанк приєднується до ініціативи Національного банку України та запроваджує новий валютний вклад ...

Leave a reply