МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ УКРАИНЫ

1. Проект бюджету на 2016 рік. Цей проект побудовано на наступних показниках макроекономічного прогнозу.

–  Реальний економічний ріст – 2%
–  Інфляція – 12%

Уповільнення інфляції до 12%, за прогнозами НБУ, стане можливим завдяки високій базі порівняння у 2015 році, а також завдяки зменшенню впливу основних причин високої інфляції у поточному році: девальвації гривні на початку 2015 року, яка вже майже повністю відображена у цінах, та підвищення енерготарифів.

–  Середньорічний курс гривні – 24.1 (чи 24.4 на кінець року)
–  Номінальний ВВП – 2262 млрд. грн.
–  Ціна газу – 225 доларів за тис. кубометрів
–  Доходи бюджету складатимуть 601 млрд. грн. (+16% до чинного бюджету 2015 року).
–  Видатки бюджету – 674 млрд. грн. (+16% до чинного бюджету 2015 року). Водночас, головним чинником зростання видатків є необхідність збільшення фінансування дефіциту Пенсійного фонду у зв’язку з запропонованим зменшенням ЄСВ з в середньому 41% до 20%. Без урахування змін в дефіциті Пенсійного фонду, а також потреб на збільшення фінансування оборони, всі інші статті видатків зменшаться приблизно на 70 млрд грн..

Це, в свою чергу, дозволить нам забезпечити досягнення дефіциту держбюджету, разом з Нафтогазом, до 3,7% ВВП (84 млрд. грн..) проти прогнозних 5,8% ВВП у поточному році.

2. Бюджет побудовано на проекті податкової реформи Мінфіну, яку було ухвалено на засіданні Національної ради реформ у минулий вівторок. Оскільки деталі компромісного варіанту податкової реформи вже всім відомі, не буду окремо зупинятися на ній зараз.

3. Третя важлива риса цього проекту закону – це те, що бюджет передбачає збільшення соціальних стандартів для всіх громадян.

–  Соціальні стандарти зростуть двічі за рік, 1 травня та 1 грудня, сумарно на рівні 12.5% – тобто на рівні інфляції. Ми також збільшуємо всі основні види соціальної допомоги для найбільш вразливих верств населення. Це гроші, які підуть в кишеню народу, а згодом будуть використовуватися на закупівлю товарів і послуг, і завдяки цьому – на розвиток економіки.

–  Зокрема, лише обсяг енергосубсидій для населення збільшиться з 24,4 млрд грн у поточному році до 35 млрд грн у наступному.

4. Четверта важлива риса – це те, що ми одночасно пропонуємо посилити ефективність та адресність витрат бюджету.

–  Наразі серйозна проблема – це вкрай неефективне використання бюджетних коштів. Тому ми пропонуємо цілу низку структурних реформ, що допоможуть значно підвищити ефективність використання державних коштів – і за рахунок цього в цілому знизити державні видатки та підвищити якість надання держпослуг.

Для цього ми пропонуємо:
–  провести верифікацію отримувачів державної підтримки, – тобто перевірити, чи дійсно всю соціальну підтримку та пенсії отримують реальні громадяни країни, а не “мертві душі”. Наприклад, в поточному році ми вже робили перевірку отримувачів частини коштів і виявили, що у Сєвєродонецьку (Луганська область) станом на серпень 2015 були зареєстровані 46 тис. переселенців, серед яких 30 тис. осіб – пенсіонери. Водночас, завдяки верифікації ми виявили, що реально в цьому місті проживають 15-17 тисяч переселенців. Таким чином, верифікація допоможе підтвердити хто саме отримує допомогу та чи дійсно він її потребує. Ми плануємо, що лише один цей крок допоможе зекономити для бюджету щонайменше 5 млрд грн.

–  Більш широке запровадження електронних закупівель надасть ще щонайменше 2,5 млрд грн.

–  Посилення адресності соціальної допомоги дозволить надавати її лише тим, хто дійсно її потребує. Наприклад, зараз на харчування дітей з держ бюджету виділяється 10 грн грн. на одну дитину на день, натомість якість цього харчування така погана, що багато сімей все однак дають дітям бутерброди з собою. Чи не краще ці кошти спрямувати на якісне харчування, але тим дітям, про яких немає кому подбати – інвалідам та сирітам

–  Ми також пропонуємо створити економічні стимули для значного підвищення якості надання державних послуг в освіті, медицині, культурі. Для прикладу. Сьогодні в Україні працює 373 школи, в кожній з яких навчається менше 10 дітей, та 564 школи з кількістю учнів від 10 до 19. Про яку якість освіти таких дітей може йти мова, якщо один вчитель в такій школі викладає всі предмети та для дітей будь-якого віку? Це, в свою чергу, фактично позбавляє дитину, що вчиться у такій школі, на подальший вступ до вузу, адже рівень її знань не є конкурентоспроможним.

Тому уряд пропонує провести укрупнення таких шкіл, аби батьки могли віддати дитину у переобладнану школу в районному центрі чи сусідньому селі, куди зручно для всіх курсуватиме автобус.
Власні надходження від культурних заходів даватимуть можливість отримати додатковий фінансовий ресурс.

5. П’ята важлива риса нашого пакету законів – це збільшення фінансового ресурсу місцевих громад, подальше посилення децентралізації. Зокрема, за рахунок:
–  запровадження податку у розмірі 25 тис гривень нарік на (і) елітне житло (понад 300 кв м для квартир та понад 500 кв метрів для будинків). та (іі) нові автомобілі (не старше 5 років) класу “люкс” та “преміум” при вартості авто понад 1 млн. гривень
–  можливості встановлення, за потреби, ставки оподаткування нерухомого майна, за рішенням місцевої влади, на рівні до 3 МЗП за 1 кв м. (наразі діє норма до 2 МЗП)
–  скасування пільг з податку на нерухоме майно для комерційної нерухомості та складських приміщень.

Разом лише через податкові надходження ресурс місцевих бюджетів збільшиться на 13 млрд грн з урахуванням податкової реформи – це без урахування інших надходжень та власних надходжень місцевої влади

В цілому, за рахунок очікуваного зростання економіки та за рахунок впливу інфляції, фінансовий ресурс місцевих бюджетів збільшиться на 41,5 млрд грн, або на 40% в порівнянні з планом на 2015 рік.

Окрім того, ми збільшимо видатки на формування інфраструктури тих 159 територіальних громад, що об’єдналися, 1,0 млрд. грн., і спрямуємо у державний Фонд Регіонального розвитку, що є ресурсом місцевих громад для капітальних інвестицій, загалом це 5.7 млрд. грн. (через конфісковане майно).

6. Шостий напрям, на який потрібно звернути увагу – це те, що ми також спрямуємо значний фінансовий ресурс на розвиток реальної економіки

Зокрема:
5,8 млрд грн – купівля медичних засобів
3,5 млрд грн – фінансування будівництва доріг
1,2 млрд грн – фінансування космічної галузі
1 млрд грн – це кошти на фінансування тих інвестиційних проектів, відбором яких займається Міністерство економічного розвитку та торгівлі
600 млн грн – на закупівлю шкільних автобусів
100 млн грн – кошти на підвищення енергоефективності.

До цього потрібно додати
–  800 млн доларів, чи близько 20 млрд грн, що буде спрямовано на фінансування доріг завдяки кредиту Світового банку
–  400 млн євро, чи близько 10 млрд грн, що буде спрямовано на фінансування потреб аграрного сектору завдяки кредиту Європейського Інвестиційного Банку
–  Нарешті, 5,7 млрд грн, що підуть на Державний фонд регіонального розвитку – це також кошти, що будуть спрямовані саме на капітальні інвестиції, тобто розвиток реальної економіки.

Також не слід забувати, що значний реальний фінансовий ресурс для розвитку економіки також надасть зниження ЄСВ з 41% до 20%, в тому числі скасування 3,6% – частини, яку сплачує робітник.

7.  Нарешті, цим пакетом законів ми пропонуємо важливий крок, який має допомогти країні посилити бюджетну дисципліну.

–  Чому це важливо? Нажаль, в попередні роки державний бюджет часто був заручником політичних процесів та циклів. Зазвичай, це призводило до того, що протягом бюджетного року формувалися з року в рік формувалися нереалістичні плани по доходах бюджету. Коротка статистика:
–  У роки стагнації економіки (2012-2013) плани по надходженням держбюджету були в середньому на 7,1% вищі, аніж його реальні доходи.
–  У роки зростання (2007-2008, 2010-2011) плани були в середньому на 6,8% вище, аніж реальні доходи. У роки падіння економіки (2009,2014) вони були вже на 10,8% вище.
–  Це означало, що нестачу коштів для фінансування видатків доводилося або перекривати збільшенням запозичень, або просто наприкінці кожного року переходити в режим ручного управління бюджетними коштами.
–  Аби убезпечити країну від непомірного роздування державних витрат у майбутньому, ми пропонуємо запровадити чіткий перелік випадків, в яких можна буде вносити зміни до держбюджету протягом року. Зокрема, якщо зміни до бюджету пов’язані зі зміною показників дефіциту, богу або макропрогнозів, право вносити такі зміни буде виключно у Кабінету Міністрів, й виключно у разі перевиконання (за 3 квартали) або недоотримання (за результатами кварталу) доходів бюджету. Народні депутати зможуть вносити зміни до бюджету, лише за погодженням з міністерством фінансів і лише в рамках перерозподілу коштів в межах існуючих державних видатків.
–  Це допоможе запобігти неконтрольованому зростанню державних видатків, і як наслідок – державного дефіциту протягом року, який, в свою чергу, призводить понаднормове збільшення державного боргу.
–  Дана норма також є необхідною умовою третього траншу ЄС в 600 млн євро.

You may also like

Leave a reply