Як хобі перетворити на прибутковий бізнес. Історія переселенки Валентини Гартовини

Як хобі перетворити на прибутковий бізнес. Історія переселенки Валентини Гартовини

Валентина Гартовина – одна із тих, кого події на сході України, не лише не зламали, а й дали новий старт для власного розвитку. Зараз Валентина займається миловарінням і своїм прикладом показує, що нові виклики у житті треба сприймати, як нові можливості. Про те, як перетворити улюблену справу на щось більше, читайте у нашому інтерв’ю.

Коли мило з’явилося у вашому житті?

Це був 2010-ий, я була в декреті, пробувала себе в усьому: ліпила з тіста, вишивала бісером і т. п. Якось пішовши в черговий раз у Донецьку на виставку, я побачила, як виготовляють мило, у нас в місті була шикарна майстриня, я закохалась в її роботи. Спочатку це був такий домашній експеримент, були роботи для себе, потім я їх дарувала друзям, знайомим. Я вже якось трохи цим займалась. Коли ми переїжджали у Покровськ я кілька форм із собою взяла, але рівень робіт все ще був невисоким і асортимент був бідним. Не скажу, щоб було якесь таке рішення, що от я вирішила, що я буду цим займатися.

Перші півроку, поки ми тут адаптовувались, я нічим особливим не займалась, але продовжувала виготовляти мило, цей процес умиротворює. Взагалі таке хобі стабілізує нервову систему, покращує настрій. Я почала віддавати в магазин 10-20 шматків мила і почала розвивати інтернет-продажі. Але щоб це все перейшло в щось серйозніше мав пройти час.

Чия підтримка вам потрібна була, щоб миловаріння переросло в щось серйозніше?

Зазначу, що миловаріння – це не дуже дешеве заняття, бо красиві 3D-форми коштують від 200 грн і вище, це затратний бізнес, щоб його розвивати. Коли ми ще були в Донецьку мене підтримував чоловік. Хоча багато знайомих і родичів говорили “Ну вистачить! Це дуже затратно!”. Але я не відступала і дуже багато вкладала. Зараз мене також чоловік продовжує підтримувати та допомагати. Наприклад, коли я купую основу для мила у важких коробках, відрах, він допомагає з перевезенням.

Відразу після переїзду вирішили, що будете займатися своєю справою?

Ну я подавала кілька резюме на найману роботу. Але зарплата у півтори-дві тисячі на той момент тут була стелею. І я подумала, що ходити кудись працювати немає сенсу, якщо я можу заробляти гроші фактично вдома.

Чи аналізували ви перед запуском свій ринок, чи писали якийсь бізнес-план?

Бізнес-план я вже писала, коли активно почали розвиватись грантові програми для переселенців. До цього я не писала такі плани, тобто не було раніше такої мети. У відповідний сезон миловаріння приносило певні гроші, але все ще залишалось хобі.

Миловарів зараз багато, чим ви “берете” покупців?

В основному мої клієнти – це звичайні люди, які купують мило та інші вироби своїм знайомим, щоб подарувати щось, зробити приємне, тому що зараз важко чимось здивувати. Ми можемо запропонувати подарунок на будь-яку тему, на будь-яке свято – наприклад, до Дня стоматолога чи Дня рибалки, є мило у формі різноманітних квітів, тортів, тварин і т. п. Також нашими клієнтами є святкові агентства, ми робимо бутоньєрки, корпоративні, новорічні подарунки. Миловарів є справді багато, в основному всі стали в інтернеті продавати, тому що відкрити точку чи магазин потребує багато коштів, наприклад, на обладнання, оренду, зарплату, податки, тому всі в інтернеті. В чому наша особливість? Навіть не знаю, напевно в тому, що клієнти бачать, коли тобі подобається те, що ти робиш.

Чи впливає сезонність на цей бізнес? Як забезпечуєте більш стабільні доходи?

Сезоном можна вважати період з листопада по березень. Це період свят – Новий рік, Різдво, 14 лютого, 8 березня. Є ще люди, які купують подарунки на 23 лютого. Щоб бізнес був більш стабільним зараз ми активно розбавляємо асортимент свічками, які готуємо для весільного сезону.

Зараз є багато грантових можливостей для розвитку бізнесу, які ви використовували?

Я писала, мабуть, заявок 5, може більше. Із них виграла грант на 16 тисяч грн. За ці кошти купила обладнання і компоненти для виготовлення свічок. Зараз багато є грантів, курсів, тренінгів для перекваліфікації, є багато проектів для громадськості, для розвитку громадських організацій.
Ми з іншими активними переселенцями намагаємося розвивати маленькі міста, бачимо, що багато громадян не знають про можливості або не хочуть знати.

Переселенці, які щось робили до війни, вони переїхали, бачать, що реально держава не може забезпечити не просто тільки гідне життя, а й звичайне існування. Ті, хто покинув свій дім, реально розуміють, що якщо вони самі не будуть боротись і добиватись, то держава нічого за нас не зробить. Але все ще є багато пасивних переселенців, які тільки починають усвідомлювати, що щось треба робити.

Якби не війна, чи би займались ви зараз тим, чим зараз займаєтесь?

Ну громадською діяльністю точно ні, була стабільна робота, стабільна зарплата, на той час, що я жила в Донецьку цього мені було повністю достатньо.

Як просуваєте свій бізнес?

У нас є інтернет-магазин, також ми використовуємо Фейсбук, зараз вже “Вконтакте” відходить, хоча багато ще хто використовує цю соцмережу у бізнесі. Для інтернет-магазину ми купуємо рекламу в пошуковиках. Також постійно розширюємо асортимент – кожного місяця як мінімум на 5 позицій.

Чи задумувались ви над тим, щоб вивести свою продукцію на міжнародні ринки?

Поки ні, тобто люди питали за експорт, але коли ми починаємо їм прораховувати, скільки буде коштувати доставка, то здебільшого відмовляються, тому що доставка – це вагомі фінансові затрати, які покладаються на клієнта, бо така продукція важить багато. Тому поки про експорт не думаємо.

Які бачите перспективи, які плани у вас щодо розвитку бізнесу?

Хочеться відкрити свій магазин, в якому постійно відбувалися б майстер-класи, ми хочемо запрошувати майстрів, створити маленьку майстерню для дітлахів, щоб вони розвивались, тому що в нашому містечку мало таких по-справжньому креативних індустрій.

Яку команду залучаєте до миловаріння?

Коли сезон, то є помічники. В основному, це помічники на упаковку, тому що 50% робочого часу займає упакування продукції.

Заливку я поки нікому не можу довірити. Але після того, як форма застигла, треба продукт упакувати – кожен кусок мила загорнути, додати етикетку, покласти в пакет, обгорнути стрічкою. Здається, ніби нічого важкого, але цей процес займає половину часу, тому залучаю помічників.

З якими труднощами ви стикались і стикаються інші підприємці-“хендмейдери”?

Не знаю, мені здається, у кожному напрямку хендмейду є свої нюанси, тобто все йде методом проб і помилок, не можу сказати, що були якісь великі помилки.

Але в багатьох початківців часто є надто великі очікування від хендмейду. Коли ми проводимо майстер-класи з’являються 2-3людини, які кажуть: “От вони тут заробляють мільйони, зараз ми купимо одну форму і теж заробимо мільйони”. Насправді, не все так просто: форми дорогі, матеріали також. Для того, щоб продати на певну суму, треба закупитись на певну суму. Витрати йдуть не тільки на основу, також і на барвники, і ароматизатори, треба добре витратитись на гідну упаковку, етикетки, візитки. Із таких дрібниць складається враження про продукцію, тому що один і той самий продукт, один і той самий шматок мила, можна продати як за 10 грн, так і за 80, і одну і ту ж продукцію куплять і за 10, і за 80 грн, тому що багато чого залежить від того, як ти це оформиш, як ти розкажеш про продукт.

Як щодо рентабельності, чи справді на миловарінні можна заробити мільйони?

В основному найприбутковіші місяці – це грудень і лютий. Я знаю, що деякі розпочинають готуватися до Нового року у вересні, а деякі ще влітку. От я вже готуюсь купувати нові форми до Нового року. Оскільки наступний рік – це рік собаки, тому купуємо форми собак, придумуємо опис, упаковку, рекламу. Про рекламу теж треба подумати заздалегідь. Тому що в інтернеті реклама ж діє не так, що сьогодні ти поставив, а завтра вже всі побачили. І навіть якщо ти виставиш рекламу новорічної продукції в листопаді, це вже може бути запізно. Щодо прибутків – буває по-різному: є миловари, для яких і 3 тисячі грн в сезон – це багато грошей, я знаю виробників, які купують машини за сезон. Щодо мене, то можу сказати, що за один сезон можна заробити на відпустку за кордоном для всієї сім’ї.

Які поради можете дати тим, хто ще не знає, як своє хобі, той самий хендмейд, перетворити на щось серйозніше, на свій бізнес?

Просто людина має постійно вдосконалювати свою справу. Треба постійно бути в тренді, треба стежити за тим, що відбувається на ринку, за новинками, змінювати асортимент, вносити нові позиції, робити красиву упаковку, красиві фото, витратитись на рекламу. Коли ти хочеш зробити хобі бізнесом, треба готуватись до великих затрат, як і фінансових, так і часових. І, мабуть, не кожен може на це наважитись.

Спілкувалась Ірина Баран,  комунікаційний менеджер проекту “Містки громадської активності”.

Матеріал підготовлений в рамках Кампанії солідарності проекту «Містки громадської активності», що фінансується Європейським Союзом.

Джерело: Національна платформа МСБ

Оставить комментарий