7 жовтня у конференц-залі готелю «Київ» відбувся спеціалізований форум «Медична реформа. Місія (не)здійсненна»

7 жовтня у конференц-залі готелю «Київ» відбувся спеціалізований форум «Медична реформа. Місія (не)здійсненна»

Медична реформа на сьогодні – одна із найбільш вагомих трансформацій для українського суспільства. Вона неоднозначна: її хвалять і засуджують; про неї інформують і дезінформують; у ній шукають прогресивність… але чи знаходять? Із самим початком її реалізації, реформа лишає відкритими багато питань: який же шлях до її коректного втілення у життя; хто такий «сімейний лікар» і яке місце тепер йому відведено у медичному процесі; чи зможе реформа вивести нашу медицину на новий щабель розвитку; чи лишаються у людей хоч якісь соціальні гарантії у призмі охорони здоров’я?

На всі ці та багато інших питань намагалися дати власні компетентні відповіді експерти різноманітних спрямувань у рамках форуму.
До обговорення долучилися представники медичної сфери, благодійних організацій, громадськості та законодавці. Форум відбувся у форматі 3 відкритих панельних дискусій, а отже вдалося налагодити двосторонній діалог з аудиторією та охопити якомога більшу кількість суспільно важливих та актуальних тем.

Перша панель «Медична реформа: шлях до позитивних змін чи хаосу» відбулася за участі народного депутата України та голови Комітету ВРУ з охорони здоров’я, Ольги Богомолець; заступника голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, члена правління Української асоціації сімейної медицини, Костянтина Надутого; президента ГО «Екологія та здоров’я», Лідії Буцької; координатора проекту «Сприяння прозорості розподілу ліків» у місті Дніпрі, Дениса Баранця та Сергія Кравченка – відповідального секретаря Національної медичної палати. Говорили про те, що вже реалізовано, якими є подальші перспективи впровадження реформи, а також підняли нагальні для українців теми медичного страхування і другої хвилі обрання сімейних лікарів.

Ольга Богомолець, зокрема, зазначила: «Якщо ми хочемо скоротити мережу лікувальних закладів, щоби лікарі виїхали з України, щоб менше було українців, то місія (прим. – у призмі реалізації медреформи) – здійсненна. Але моя місія як політика, як людини, що розбудовує державу, зберегти найважливіше, що є в Україні, — це люди, людський потенціал… Місія реформи, яка має бути виконана, — це збереження життя. Але якими методами?». Богомолець також відзначила, що мета реформи може стати досяжною лише за великого прагнення самих українців. Адже для міжнародної спільноти, насправді, важливішими є українська земля та повернення боргових зобов’язань. «Це наша проблема. Якщо ми боремося за власне життя, ми поборемо… Система охорони здоров’я та домедична допомога має бути доступною. Що відбувається сьогодні? Сьогодні ж держава фактично зняла з себе відповідальність за життя людей». На думку Ольги Богомолець, такі тенденції є неприпустимими і ведуть до подальшого погіршення демографічної ситуації в Україні.

Цікавою та інформативною виявилася і презентація Костянтина Надутого, у якій він провів детальний порівняльний аналіз української медицини сьогодення та закордонних практик, а також підкріпив усі факти конкретними числовими виразами. «Представники офіційної держави говорять, що у нас великий «запас» медиків-професіоналів… Криза кадрів медичного персоналу існує в усьому світі. Уряд, який визнає, що у нього в державі надлишок такого потенціалу – злочинець, вибачте, для свого народу».

Друга панельна дискусія розкрила роль неурядових організацій та благодійних фондів за умов оновленого формату української медичної сфери. Було піднято теми співпраці державного та активного громадського сектору в процесі реалізації реформи, висвітлено основну меценатську місію в українському суспільстві, а також – визначними благодійниками – було окреслено бачення майбутнього української нації у напрямку охорони здоров’я.

Спікерами виступили народний депутат України, Сергій Мельничук; президент благодійного фонду «Допомога онкохворим дітям», Валентина Маркевич; Лариса Лавренюк – голова благодійного фонду «Краб» та відомий громадський діяч, радник ВГО Інвалідів «Інституту реабілітації та соціальних технологій» – Інна Силантьєва.

До обговорення долучився, також, і особисто головний організатор Форуму, голова ГО «Фундація інноваційного лідерства» та благодійного фонду «Manus Dei», — Андрій Доценко. Він, серед іншого, повідомив наступне: «Основне завдання сьогоднішнього медичного форуму полягає не просто у тому, аби зібратися та поговорити про медичну реформу, але у тому, аби конкретно зрозуміти сутність цієї реформи, усі її переваги та ризики, а також усвідомити напрям, у якому ми рухаємося з цією реформою… Це вже не перша спроба внести зміну у медичну систему України за останні два десятки років. І, аналізуючи усі такі прагнення до змін, можна виділити певний ряд стандартних помилок: усі хочуть результату тут і зараз; по-друге, ми просто сліпо копіюємо чужий досвід… Я вважаю, що реформи приживаються там, де у цьому є необхідність. Суспільство необхідно якісно підготувати до змін, що наближаються, при цьому не ігноруючи особливості нашого менталітету. Адже нашим людям необхідний час задля того, аби адаптуватися до змін і не сприймати їх з відторгненням». Андрій Доценко зазначив, що реформа не даремно отримує супротив з боку української спільноти, адже відсутньою є комунікаційна стратегія з боку уряду. А отже, навіть якщо процес цих змін і є позитивним, то як це має усвідомити звичайний український громадянин? «Задля успіху реформи, необхідною є, як мінімум, роз’яснювальна політика з боку міністерства. Наразі ж вона відсутня».

Третя панельна дискусія висвітлила проблемні питання та ризики у реалізації реформи на регіональних рівнях. У формі полілогу було обговорено права та обов’язки місцевих громад в контексті змін у медицині, особливості процедури закупівлі медичних послуг та загальні очікування від медичної реформи в Україні. Усі ці аспекти та більше обговорили Ігор Найда, представник ГО «Сходи в майбутнє»; голова Вільної профспілки медиків України, Олег Панасенко; начальник Управління охорони здоров’я Дніпровської районної ради м. Києва – Даніель Карабаєв; засновник Української академії пластичної хірургії, Андрій Харьков та Василь Апасов – голова громадянської організації «Національний інтерес України».

В ході дискусії паном Апасовим було викрито моменти недостатньої прозорості процедури закупівлі медикаментів з боку МОЗ; Олег Панасенко акцентував увагу на регіональному розвитку медицини і проблемах транспортування людей, що потребують допомоги, до районних лікарень; Даніель Карабаєв же, на противагу, навів доволі втішну статистику і не поспішав заявляти про «зраду». Так, розмова видалася особливо насиченою і стала кульмінацією всієї конференції.

Загалом, зацікавлених тематикою реалізації медичної реформи в Україні виявилося дуже багато. Форум зібрав у рамках єдиного майданчика близько 200 слухачів, серед яких – профільні спеціалісти, головні лікарі медичних закладів Києва та регіонів, представники сфери страхування, громадські активісти, студенти, що планують реалізуватися у галузі медицини та представники ЗМІ.

То чи здійсненна місія порятунку української медицини? Покаже лише час і прагнення – до діалогу влади із суспільством, до пояснення окремих положень реформи і до фактичних змін на краще. А поки – лишаємо частку «(не)», як прояв скептицизму. Здорового скептицизму та бажання жити у по-справжньому більш досконалій державі, якій не байдуже на якість життя своїх громадян.

Оставить комментарий