Як захистити себе від претензій ДПС за результатами звітування по контрольованих іноземних компаніях?

Олена ЛИННИК,
керуючий партнер Gryphon Group

Нещодавно ДПС оприлюднила оновлення до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 26.06.2021 р., яке передбачає доповнення податкової декларації з податку на прибуток, зокрема, додатком КІК. Для коректного заповнення цього додатку нагадаємо основні правила оподаткування контрольованих іноземних компаній.

Як звітувати про компанії?

Звітний період по контрольованих іноземних компаніях — календарний рік або інший звітний період, що закінчується протягом календарного року. Звертаємо увагу, що контролююча особа подає звіт про контрольовану іноземну компанію одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств. При цьому до звіту про КІК додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. Проте в разі наявності у ДПС сумнівів щодо достовірності поданої фінансової звітності, будьте готові до того, що вона вимагатиме аудиторський висновок, що підтверджує таку фінансову звітність.

Слід врахувати, що такий письмовий документ не може містити негативний висновок або відмову від його надання. А щоб ДПС постійно була «в темі», на резидента покладається обов’язок повідомляти податкову про кожен факт виникнення чи припинення в нього статусу контролюючої особи.

А що ж таке КІК?

Перш ніж перейти до термінології, варто звернутися до витоків контрольованих іноземних компаній. Міжнародна спільнота в особі лідерів «Великої двадцятки» ухвалила амбіційний та всеосяжний план з відновлення довіри до міжнародної податкової системи. Base Erosion and Profit Shifting (BEPS) — це план дій щодо контролю над розмиванням оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, що об’єднує більш ніж 135 країн та юрисдикцій.

План BEPS спрямований на боротьбу зі: штучним переміщенням прибутків у юрисдикції з низьким рівнем або повністю відсутнім оподаткуванням, в яких економічна діяльність є незначною або взагалі відсутня; зменшенням податкової бази за рахунок відрахувань, таких як відсотки або роялті.

Додам, що положення про контрольовані іноземні компанії були впроваджені Законом України № 466-IX на виконання кроку 3 плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — визначення контрольованих іноземних компаній та їх оподаткування. Метою цих положень є протидія переміщенню прибутку в офшорні юрисдикції з фактичною відстрочкою чи несплатою податків контролюючою особою.

Питання оподаткування

Після того, як ми з’ясували, чому ускладнили життя українським резидентам, можемо перейти безпосередньо до питань оподаткування. Та перед цим зазначимо, що контрольована іноземна компанія — юридична особа, яка 1) зареєстрована в іноземній державі та 2) знаходиться під контролем резидента України.

Не обійшли КІК і утворення без статусу юридично ї особи, оскільки партнерства, трасти, фонди можуть прирівнюватися до таких компаній.

Іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України:

  • володіє часткою більше 50%;
  • володіє часткою в понад 10% (за умови, що сукупна частка всіх резидентів перевищує 50%).

Водночас законодавець ввів тимчасову пільгу, а саме до кінця 2023 звітного року іноземна компанія визнається КІК, якщо резидент України володіє часткою в понад 25% (за умови, що сукупна частка всіх резидентів більше 50%); здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль передбачає здійснення суттєвого впливу на рішення юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами і прибутком, припинення діяльності.

Особа також вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, якщо вона є:

  • у трасті — засновником;
  • у фонді — власником майна фонду, до активів якого входить зазначена частка;
  • у партнерстві — учасником партнерства, до активів якого входить зазначена частка.

Формула оподаткування прибутку

Платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є кожна контролююча особа. Кожному платнику слід пам’ятати про наступну формулу розрахунку:

Формула розрахунку податку: КІК-податок = (скоригований прибуток КІК +/- податкові різниці) * частка контролюючої особи в КІК *, ставка податку. При цьому скоригованим прибутком контрольованої іноземної компанії є прибуток відповідно до даних її неконсолідованої звітності.

Контролеру-фізичній особі потрібно буде «поділитися» з державою прибутками КІК у такому обсязі:

  • 18% ПДФО + 1,5% ВЗ (для нерозподіленого прибутку КІК або доходу, отриманого від КІК, окрім дивідендів);
  • 9% ПДФО + 1,5% ВЗ (для прибутку КІК, який розподіляється шляхом виплати дивідендів фізичній особі до подання звіту про КІК або після його подання, але не пізніше закінчення другого календарного року після звітного).

Ставка податку для контролера-юридичної особи:

  • 18% податку на прибуток (збільшення прибутку до оподаткування на прибуток КІК).

У яких випадках прибуток КІК звільняється від оподаткування?

Контролюючі особи можуть з полегшенням видихнути, якщо:

1) між Україною та державою місцезнаходження КІК є договір про уникнення подвійного оподаткування, а також

2) виконується щонайменше одна з наступних умов: КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за 13%; частка пасивних доходів становить не більше 50% загальної їх суми. Незалежно від вищезазначених умов прибуток КІК звільняється від оподаткування за наявності однієї з умов:

  • дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує еквівалент 2 мільйони євро;
  • частки контрольованої іноземної компанії перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;
  • КІК є благодійною організацією.

Водночас навіть, якщо прибуток контрольованої іноземної компанії повністю звільняється від оподаткування, контролююча особа все одно зобов’язана подавати звітність про таку компанію.

Відповідальність за порушення правил оподаткування

А от за порушення норм податкового кодексу встановлені наступні штрафи: порушення, санкція, неподання контролюючою особою звіту про КІК — 220 тис. гривень. Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про компанію — 2 тис. грн за кожен день неподання, але не більше 110 тис. гривень.

Невідображення контролюючою особою в звіті відомостей щодо наявних КІК — 3% доходу або 25% скоригованого прибутку (вища сума), але не більше 2,2 млн гривень. Неповідомлення контролюючою особою про початок або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою — 660 тис. гривень.

Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контролюючої іноземної компанії на запит ДПС — 3% доходу КІК, щодо яких не було подано документації, але не більше 2,2 млн грн.

Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій — 11 тис. грн за кожен день неподання, але не більше 660 тисяч гривень.

Утім, законодавець вирішив закрити очі на похибки платників на початковому етапі, тому зазначені санкції не застосовуються за результатами 2022— 2023 звітних років.

Узагальнююча податкова консультація

З моменту оприлюднення Закону України № 466-IX ширилися численні дискусії щодо оподаткування ліквідаційного доходу контрольованої іноземної компанії. Щоб припинити ці дискусії, у травні 2021 року Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування КІК. Ключові її положення:

  1. військовий збір з ліквідаційних доходів за 2020—2021 роки платимо;
  2. доходом від ліквідації може бути практично будь-яке майно — валюта, банківські метали, рухоме та нерухоме майно, корпоративні права, цінні папери, права вимоги;
  3. проводити оцінку активів і аудит фінансової звітності компанії перед ліквідацією не обов’язково;
  4. ліквідувати та отримати дохід від ліквідації можливо від будь-якої кількості компаній;
  5. доходи від ліквідації не потрібно репатріювати в Україну;
  6. наявність номінальних акціонерів чи trustee не є перешкодою для отримання доходу від ліквідації;
  7. надано орієнтовний перелік документів, що необхідно мати для підтвердження виконання умов для безподаткової ліквідації;
  8. більш детально описані обставини, що дозволяють ліквідувати компанії після 2021 року;
  9. отримання інвестиційного активу в результаті ліквідації не створює витрати на його придбання;
  10. оподаткування операції з подальшого продажу нерухомості, що отримана в результаті ліквідації, здійснюється за загальними правилами Податкового кодексу України з урахуванням особливостей джерела виплати доходу;
  11. отримання прав вимоги до самого себе і їх припинення у зв’язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі — платимо з таких прав вимоги тільки військовий збір.

Як зазначають у Мінфін, проведення оцінки активів та аудиту фінансової звітності та витрат на придбання інвестиційних активів не є обов’язковою умовою для безподаткової ліквідації. Але проведення зазначених дій забезпечить максимальний рівень захисту перед податковими органами в питаннях підтвердження вартості майна, отриманого в результаті ліквідації. Більше того, якщо передбачається, що в рамках ліквідації будуть отримані інвестиційні активи (наприклад, корпоративні права або цінні папери, які дають право на участь в управлінні чи розподілу прибутків компаній) — то must have процедурами в ліквідації будуть: підготовка консолідованої звітності материнської компанії (що ліквідується) за методом участі в капіталі дочірніх компаній та проведення оцінки корпоративних прав дочірніх компаній з урахуванням їх активів.

У цілому консультація закриває майже всі питання неоднозначного трактування норм стосовно процедур ліквідації й дає змогу оцінити підходи податкових органів до таких процедур.

Наостанок рекомендуємо клієнтам, які в ліквідаційну масу включають корпоративні права резидентів чи нерезидентів, а також майно, обов’язково проводити оцінку таких активів. Відсутність оцінки чи аудиту фінансової звітності створює значні податкові ризики для контролерів. Багато хто з контролюючих осіб самі усвідомлюють, що аудит фінансової звітності є своєрідним захистом у разі наявності претензій від ДПС, а тому наполягають на його проведенні. Тож перш, ніж подавати податкову декларацію, оцініть усі потенційні ризики та подумайте про необхідні заходи з їх мінімізації.

Джерело: LexInform

Вам також може сподобатися

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *