By У День Соборності України, 22 січня 2024 року, Президентом України було анонсовано новий законопроект про так зване множинне громадянство. Ще у 2019 році Президент ініціював перший законопроект про зміни до законодавства з питань громадянства – тоді документ не було прийнято. Вдруге до питання повернулися у 2021 році. Втім за три місяці почалось повномасштабне вторгнення рф і до розгляду цього питання так і не дійшли. Наразі маємо зареєстрований проект у Парламенті №10425, який визначено як невідкладний.
Конституція України визначає, що в Україні існує єдине громадянство — лише громадянство України. Громадянина України не можна позбавляти громадянства, так само як і позбавити його права це громадянство змінити. Попри те, що наразі мати два громадянства в Україні заборонено, фактично ця практика застосовується вибірково і чимало українців мають паспорти інших держав. Немає покарання за те, що людина отримала паспорт іншої держави й не повідомила про це органи влади. Не існує й автоматичного позбавлення українського громадянства, навіть якщо людина добровільно повідомила про набуття другого.
Читайте також: Впроваджується декларація про визнання себе громадянином України
У разі ухвалення законопроекту №10425 в Україні буде дозволено множинне громадянство – коли особа одночасно зможе мати громадянство двох чи більше держав.
Проект має на меті удосконалення правового регулювання питань пов’язаних з правовим статусом іноземців та осіб без громадянства, які у складі ЗСУ й інших утворених відповідно до законів формувань, беруть участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України. Також це стосується членів їх сімей. Зазначається, що проект покликаний розв’язати актуальні проблеми, такі як врегулювати правовий статус іноземців, які захищають Україну, залучити етнічних українців до відбудови країни, відвернути ризики демографічної кризи та врахувати актуальні загрози з боку держави-агресора.
Законопроект передбачає, що отримати українське громадянство можуть іноземець чи особа без громадянства, який сам чи хоча б один із батьків якого, дід чи баба, прадід чи прабаба, рідні брат чи сестра, син чи донька, онук чи онука народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала Україною. Може отримати і той, хто до 24 серпня 1991 року народився на територіях, що входили до складу УНР, ЗУНР, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки, а також його діти.
Крім того, передбачений список країн, громадяни яких можуть набути громадянство України у “спрощеному порядку” і фактично легально мати подвійне громадянство. До таких країн належить Велика Британія, Канада, Норвегія, США, Швейцарія, Японія та країни Євросоюзу. Громадяни цих країн можуть отримати українське громадянство, не відмовляючись від громадянства своєї країни.
Читайте також: Подвійне громадянство — неприпустиме. Війна це доказала…
Які кроки потрібно зробити для отримання множинного громадянства?
Передбачається подання декларації про визнання себе громадянином України, а не зобов’язання припинити іноземне громадянство, як було раніше. Водночас законопроект передбачає, що отримуючи український паспорт, іноземці у правових відносинах з державою Україна визнають себе лише громадянами України. Тобто перебуваючи в Україні, людина не може розраховувати на правовий захист як громадянин іншої країни. Так само й українці, які отримали паспорти інших країн у правових відносинах з Україною визнаються виключно громадянами України. Наприклад, якщо чоловік призовного віку з українським та іноземним паспортом перебувати на території України — він підпадатиме під українські обмеження виїзду чоловіків за кордон.
Що стосується громадяни інших країн, які не входять до “спрощеного” списку, то вони повинні подати декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнати себе лише громадянином України. Зробити це можуть іноземці країн, які отримали статус біженця, чи притулок в Україні, є чи були військовослужбовцями ЗСУ, Нацгвардії чи Держспецтранспорту й отримали посвідку на тимчасове проживання, оскільки допомагали під час антитерористичної операції та повномасштабної війни рф проти нашої країни. Також якщо мають визначні заслуги перед Україною, або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес. Зазначу й про громадян країни, визнаної Україною державою-агресором, які зазнали там документованих переслідувань через проукраїнську позицію. До того ж особи, які зобовʼязалися припинити громадянство іншої країни, але не можуть отримати підтверджуючий документ із причин, які від них не залежать й іноземці, держави яких передбачають автоматичне припинення громадянства із набуттям іншого.
Читайте також: Анонімний онлайн-іспит з державної мови
Вкрай важливо для набуття українського громадянства для іноземців та осіб без громадянства – скласти іспити на знання Конституції, історії України та мови й здати біометричні дані. Після відповідного указу Президента, відомості про реєстрацію набуття громадянства України заносять у Єдиний державний демографічний реєстр.
Хто не зможе отримати українське громадянство?
Іноземці, засуджені в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину з урахуванням рівня загрози для національної безпеки. Також особи, які становлять загрозу національній безпеці. Особи, які вчинили тяжкий чи особливо тяжкий злочин на території іншої держави.
Проект закону передбачає умови, за яких можна втратити українське громадянство: добровільне отримання громадянства держави-агресора чи країни, яка не входить до “спрощеного переліку”. Водночас термін “добровільно” означає, що людина сама звернулася до відповідних органів, щоб отримати новий паспорт. Примусова автоматична паспортизація громадян України на тимчасово окупованих територіях не визнається Україною. До того ж втратити українське громадянство можна за умови використання іноземного паспорта на території України для створення загроз національній безпеці й проходження контрактної військової служби в державі-агресорі й участь у збройній агресії проти України. Також сюди зараховується положення щодо подання неправдивих даних.
Запроваджується декларація про визнання себе громадянином України – документ, у якому іноземець, який є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку. Додам, що при поданні особою заяви про набуття громадянства України, або його законним представником засвідчується, що в разі набуття громадянства України у правових відносинах з Україною особа визнає себе лише громадянином України.
На додаток, проектом уточнюються повноваження державних органів, які беруть участь у розв’язанні питань громадянства. До того ж врегульовується питання можливості подання паспортного документа, строк дії якого закінчився, іноземцями та особами без громадянства, які проходили військову службу за контрактом у ЗСУ, Нацгвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, для отримання посвідки на тимчасове проживання тощо.
Читайте також: Невиконання зобов’язань про складання іспитів на здобуття громадянства України стало підставою для його втрати
Питання, які потребують доопрацювань.
Питання множинного громадянства трактується різним чином: з одного боку, йому приділяється значна увага на конституційному та міжнародному рівнях, а з іншого – існують аргументи на користь єдиного громадянства лише України. Проект також передбачає втрату громадянства України при добровільному набутті громадянства держави, визнаної Україною державою-агресором. З огляду на це, поняття “єдиного громадянства” у конституційних нормах потребує уточнення та тлумачення, особливо враховуючи розгляд справи в Конституційному Суді щодо його офіційного тлумачення.
Відповідно до міжнародного права, справа множинності громадянства залишається на вирішенні кожної держави на її розсуд. Наприклад, Європейська конвенція про громадянство визначає, що кожна держава може самостійно визначати наслідки набуття своїм громадянином іншого громадянства. Проте деякі обмеження та особливості таки існують.
Конституція України забезпечує громадянам ряд прав, пов’язаних з їх громадянством, такі як право на політичні об’єднання та участь у виборах тощо. Проте узаконення інституту подвійного громадянства може призвести до розширення громадянських прав осіб, що таким чином може викликати проблеми в таких сферах, як військова служба, оподаткування, дипломатичний захист та виборче право. Зокрема, в умовах воєнного стану, надання виборчих прав іноземцям, які мають громадянство України може становити загрозу національній безпеці. Тому важливо внормувати підходи до визначення обсягу прав громадян України, що мають подвійне громадянство. Я вважаю, що громадянство — це не лише права, а й низка обовʼязків. Люди з кількома паспортами можуть користуватися благами обох країн: системою охорони здоровʼя, соціальним забезпеченням, освітою тощо. Разом з тим, для України вкрай важливо захистити інтереси державної безпеки. Я маю на увазі, що особи з множинним громадянством не можуть претендувати на керівні державні посади, й відповідно мати доступ до державної таємниці та займати керівні посади. Закон має створити спеціальний орган, який буде контролювати цю ситуацію, і буде запроваджена багаторівнева система верифікації наявності множинного громадянства, аби унеможливити випадки зловживань та гри не на користь нашої країни.
Питання викликають й нові підходи до підстав для втрати громадянства України. Так, однією із підстав втрати громадянства України є добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Україною державою-агресором або громадянства (підданства) іншої держави, яка не визначена як держава, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку. За такого підходу цілком ймовірна ситуація, коли іноземці, які набуватимуть громадянство України у спрощеному порядку, за національним законодавством матимуть право на законних підставах мати множинне громадянство і користуватися всіма права і свободами громадянина України. Натомість громадяни України, які набуватимуть громадянство інших держав, що не включені до переліку держав Закону, підлягатимуть санкціям у вигляді втрати громадянства України. Ці нововведення можуть суперечити принципу рівності громадян перед законом.
Інститут втрати громадянства, який регулюється чинним законодавством, викликає розбіжності у правозастосуванні. Закон передбачає механізм втрати громадянства, проте конституційні норми гарантують, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Важливо враховувати різницю між “втратою” та “позбавленням” громадянства, яка може бути неочевидною й неправильно трактуватися. У контексті українського законодавства, терміни “позбавлення громадянства” та “втрата громадянства” використовуються, але їх правове значення та взаємозв’язок вимагають роз’яснення. Враховуючи це, законодавчі підходи до втрати громадянства України можуть потребувати тлумачення та відповідно внесення змін до Конституції України.
Читайте також: Іспити для отримання громадянства України складатимуть не всі
Проектом Закону передбачаються зміни, за яких громадянин України може втратити громадянство в разі використання ним на території України паспортного документа іноземця, що може створювати загрозу національній безпеці чи інтересам України. Однак, це положення не застосовується, якщо внаслідок втрати громадянства громадянин стає особою без громадянства. Необхідно уточнити ці нововведення, оскільки громадянин України, який має громадянство іноземної держави, не може стати особою без громадянства.
Також слід врахувати, що згідно з Європейською конвенцією громадянство може бути втрачено через “поведінку, яка серйозно зашкоджує життєво важливим інтересам держави-учасниці.” Однак, виникає питання, як використання паспортного документа іноземця може серйозно зашкоджувати життєво важливим інтересам України? Для дотримання принципу юридичної визначеності необхідно уточнити, на які саме ситуації це положення поширюється. У проекті Закону визначено виключний перелік держав, громадяни (піддані) яких можуть набути громадянство України у спрощеному порядку. Разом з тим, КМУ має повноваження визначати порядок підготовки пропозицій стосовно цього переліку. Такий підхід викликає непорозуміння, оскільки будь-які зміни до переліку держав мають здійснюватися шляхом внесення змін до Закону, а не актами Уряду.
Передбачено, що “спеціально уповноважені органи”, зокрема центральний орган виконавчої влади у сфері громадянства, Міністерство закордонних справ України, посольства та консульські установи, мають здійснювати свої повноваження “у порядку, встановленому Президентом України”. Це може порушувати конституційну норму, яка визначає виключний перелік повноважень Президента.
На додаток, до нової редакції Закону про забезпечення функціонування української мови, громадяни деяких країн (наприклад, Республіка Австрія, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія і ін.) можуть набути громадянство України у спрощеному порядку, не підтверджуючи рівень володіння державною мовою. Однак для тих, хто має право на набуття громадянства за територіальним походженням, знання основ Конституції, історії та державної мови за визначеним рівнем, залишається обов’язковими умовами. На мою думку, такий підхід ставить осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням, в гірше становище порівняно з громадянами держав, зазначеними у проекті Закону.
Враховуючи вищезазначені моменти, вважаю потрібним врахувати й доопрацювати суперечливі норми проекту Закону аби забезпечити інтереси українського законодавства, нашої держави та найголовніше безпеки України й громадян.
Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови
Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.
