By На Поліссі успішно працюють вже чотири національних природних парки (НПП). Але при цьому Житомирщина залишається єдиною областю України, де немає жодного НПП. Хоча і можливість створити, і гостра потреба у такому парку є.
«Місцеве населення розташованого на Житомирщині Словечансько-Овруцького кряжу заробляє два місяці на рік: чорниця і лисички. Ці люди дуже глибоко інтегровані з природою і від її збереженості залежить добробут, виживання, спосіб існування цих людей. Але вже завтра вони можуть залишитись без цих заробітків», – говорить доцент Житомирського державного університету Іван Хомяк.
Теперішній спосіб господарювання в лісах, спосіб ведення рубок не захищає нас від змін клімату.
«Якщо ми будемо за цим стандартом працювати далі, то, зокрема, продуктивність чорничників та їхні площі будуть скорочуватися. Є приклад засухи 2019-20 років, коли після суцільної вирубки чорничник зникав повністю і не відновлювався. Подібні зміни у довкіллі призведуть до обезлюднення цих територій, а з людьми зникне і особлива поліська культура та тращиції», – вважає Іван Хомяк.
Вихід із ситуації є. Півтора роки тому громади Житомирщини, зокрема, Овруцька та Словечанська, звернулись до Міндовкілля з ініціативою створити перший у області національний природний парк (НПП ). Основою має стати Словечансько-Овруцький кряж.
У відповідь на ініціативу місцевих громад та звернення Міндовкілля, експерти ГО «Українське товариство охорони птахів» (ТОП) обстежили територію кряжу і розробили стартовий пакет документів на створення парку – підготували клопотання та карту пропонованих меж НПП.
Національний природний парк принципово відрізняється від природних заповідників, зокрема, Поліського. Якщо на території заповідника запроваджено суворі обмеження, то на більшій частині нацпарку активно розвивається у сталий спосіб туризм, традиційні промисли, дозволяються усі нешкідливі для довкілля види господарської діяльності.
Національний парк – це вигідно для громади
«Мати на своїй території парк означає мати як нові робочі місця у самому парку, так і можливості для малого бізнесу – «зелених» садиб, мініготелів, підприємств для обслуговування туристів – закладів харчування, магазинів сувенірів і спорядження, прокатних пунктів тощо. Свою частку доходів отримають перевізники. Розвиток підприємництва означає підвищення цін на нерухомість», – говорить керівник міжнародного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів», кандидат біологічних наук Ольга Яремченко.
Національний природний парк – це збережені природа, культура, традиції. Плюс потужний магніт для туристів, інвестицій, капіталовкладень.
«Хочете захистити ваші ліси від захоплення і незаконної приватизації? – Тоді підтримуйте створення парку. Законодавство суворо забороняє дерибанити землі, включені до НПП. При цьому люди, у тому числі місцеві мешканці, і надалі мають право користуватися багатствами своїх угідь – збирати ягоди, гриби, відпочивати на берегах водойм, ловити рибу.
Хочете бачити поруч із своїм селом великий ліс, а не пеньки? – Підтримуйте створення парку. На території НПП рубки лісу проводяться, але лише за природозберігаючими технологіями.
Хочете, щоб на болоті були й далі ягоди, а тофовище не горіло-не диміло? – Підтримуйте створення парку. Адже на території НПП осушення боліт, які є водними сторожами Полісся, не дозволяється», – говорить експерт проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» кандидат біологічних наук Олександр Орлов.
Наступний етап у справі створення НПП – отримання погоджень від землекористувачів. Зокрема, від лісгоспів – двох державних, підпорядкованих Держлісагентству, і агролісгоспу, підпорядкованого Житомирській обласній раді. На словах усі ідею парку підтримали, але деякі моменти потребують подальшого роз’яснення і узгодження.
Скільки землі і лісу треба для якісного парку
Зараз усіма зацікавленими сторонами активно обговорюється площа та межі майбутнього парку. За першим варіантом було запропоновано включити до території парку увесь Словечансько-Овруцький кряж – близько 78 тисяч гектарів. Це удвічі більше, ніж площа НПП «Святі гори» (Донеччина, 40 тис га) та у 2,5 рази – площі, наприклад, площа Шацького НПП (Волинь, 32 тис. га).
Лісгоспи – землекористувачі у відповідь запропонували передати до Парку 30 тисяч гектарів лісових земель. Це переважно вже існуючі заповідні території.
У варіанті «30 тисяч га», пропонованих лісгоспами, конфігурація земель, які будуть передані парку, буде схожа на решето. Заповідні ділянки розділені не пропонованими до складу Парку господарськими лісами, де ведуться та плануються рубки. У масиви парку як ножі вклинюються експлуатаційні території. Просторова організація парку стає заскладною – 75 окремих ділянок, вигадлива лінія меж, розірваність, розпорошеність.
Щоб вирішити ці проблеми експерти ТОП запропонували покращити структуру пропонованої лісовими господарствами території
«На карті видно, що у варіанті лісгоспів територія створюваного парку схожа на поїдений міллю светр. Для забезпечення створення повноцінної природно-заповідної установи, придатної для ефективного управління, треба як мінімум «залатати» «дірки» із експлуатаційних лісів. Тобто – передати ці клаптики в парк. Плюс ліквідувати вклинювання експлуатаційних лісів в територію пропонованого НПП. Для створення екологічних коридорів, успішної міграції тварин, достатніх для них харчових угідь треба зменшити фрагментованість, об’єднавши окремі ділянки. І, нарешті, виключити території, що знаходяться за межами кряжу та у значному віддалені від основної пропонованої території НПП», – коментує ситуацію кандидат біологічних наук консультант проєкту «Дика природа без кордонів» Олександр Орлов.
Залатати светр, склеїти мозаїку
Природоохоронці просять у лісових господарств згоди на передачу до НПП іще близько 6 тис. га своїх земель. Не територій, які вже відносяться до ПЗФ – природно-заповідного фонду, а експлуатаційних лісів. І плюс заплави річок. В результаті – створити парк та площі 37 тисяч га. Ці пропозиції виділень на карті жовтою лінією. В результаті окремі ділянки природної мозаїки склеяться у цілісну картину, наскільки це можливо. Скоротиться фрагментованість території з 75 до 43 ділянок.
«Об’єднані ділянки будуть репрезентативними – тобто, на них буде представлено усі типи важливих для збереження лісів, боліт, лук. При тому площа цих об’єднаних ділянок буде вже достатньою для самовідтворення на них природи. Вчені кажуть, «буде забезпечено стале збереження природних екосистем», – зазначає Іван Хом’як.
Ліквідується й конфліктність території завдяки відсутності занурених у межі НПП експлуатаційних лісів. Наприклад, подібні конфлікти трапляються у тих парках, де заготовлену деревину лісоруби везуть через заповідні території. Або там, де мисливці, які полюють в угіддях лісгоспу, «забрідають» на охоронювані землі. Також компактнішу територію простіше позначити на місцевості, організувати її охорону, спостереження за дотриманням заповідного режиму, прокласти екологічні стежки тощо.
У свою чергу це буде важливим у обслуговуванні туристичних груп, екскурсійних маршрутів, проведення наукових досліджень, організації спостережних пунктів для любителів птахів (бьодвотчерів) тощо.
«Громади Житомирщини очікують, що чиновники прислухаються до думки виборців і погодять передачу під майбутній парк усіх потрібних для його успішної роботи територій. Вже час Житомирщині мати свій національний природний парк, однак створений не за принципом «на тобі небоже, що нам негоже». А скроєний за кращими світовими зразками, з оптимальною конфігурацією та функціональністю, щоб він дійсно слугував на користь природі і людям», – додає Ольга Яремченко.
Довідкова інформація:
«Полісся – дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний українсько-білоруський проєкт, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Британії. На території України його впроваджує ГО «Українське товариство охорони птахів», партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні. Проєкт є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangered Lanscapes Programme) і фінансується фундацією «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузин та Пітера Болдвіна».
Період реалізації: 2019-2023 рр.
Офіційна сторінка української частини проєкту у соціальній мережі Facebook
Офіційний міжнародний сайт проєкту: www.wildpolesia.org/ukr
Відео пресклуб в Житомирі за темою створення НПП «Словечансько-Овруцький кряж»
