Спартак Суббота, кандидат психологічних наук (PhD), психіатр та психотерапевт, підготував інфографіку з поясненнями, чому українцям не варто соромитися таких звичних речей як бажання зробити макіяж, переглянути комедію, або бути в безпеці під час війни.

“До мене часто звертаються з запитом щодо відчуття провини. Людям соромно за те, що вони у безпеці та працюють. Жінкам здається, що їхнє бажання робити макіяж та яскраво одягатися недоречне. Тому я підготував інфографіку, щоб пояснити, що бути у безпеці також важлива робота. Кохати, слухати музику та займатися сексом — не привід для відчуття провини, швидше навпаки, важливо бути вдячним за такі можливості ”, — пояснює Спартак Суббота.

Інфографіка призначена всім українцям: цивільним, які працюють чи піклуються про дітей; волонтерам, яким здається, що вони роблять замало; рятувальникам, медикам, працівникам поліції, які мають пам’ятати, що жити звичне життя теж потрібно.

Водночас не можна хейтити чи скеровувати агресію на тих, хто “не так страждає” чи в якийсь інший спосіб переживає травмувальні події. Кожна людина освоює емоції по-різному: хтось плаче одразу, а в когось відкладена дія; комусь легшає після розмови, а хтось усе “переварює” в собі. Немає єдиного рецепта, як сумувати, горювати й виходити зі стресу. А тому зараз особливо важливо не соромити когось за манікюр чи пошук цигарок, вганяючи людину в почуття провини чи насаджуючи сором. Якщо це дає людям відчуття контролю над своїм життям і допомагає впоратися зі стресом, то це потрібно робити, наголошує психотерапевт.

Зокрема, під час війни не соромно:

Бути в безпеці. Не всі повинні перебувати на передовий зі зброєю. Якщо людина не готова до цього, має чутливу нервову систему, то на полі бою вона може нашкодити собі та іншим.

Робити “недостатньо”. Для когось “достатньо” буде лише тоді, коли він працюватиме 24 години на добу. Без відпочинку та сну ви навпаки втрачаєте продуктивність. Тож важливо розуміти, що допомога іншим починається із турботи про себе.

Відчувати апатію та нічого не робити. Апатія — це не вибір людини, це відбувається на біологічному рівні. А біологічні процеси організму не підконтрольні нашим переконанням. У такий спосіб нервова система захищає нас від стресу.

Кохати, займатися сексом та мастурбувати. Важливо розуміти, що життя не складається виключно з сумних подій і не думати про війну — це нормально. Тож якщо у вас є така можливість та бажання, не варто відмовляти собі.

Робити макіяж, манікюр, зачіску тощо. Якщо у вас є така можливість — радійте. До того ж процедури та ритуали догляду за собою допомагають відволіктися та підіймають моральний дух.

Дивитися комедії, серіали та слухати музику. Насправді перегляд фільмів, читання книжок тощо — допомагає знизити рівень занепокоєння та тривоги. Це дає відпочинок нашій нервовій системі.

Не плакати. Плач — не найкращий індикатор горя. Сумувати та співчувати можна і без сліз. Якщо ви переживаєте горе не так гостро, як інші —  це ваша перевага.

Не страждати. Те, що коїться навколо, не означає, що ви теж повинні виснажити себе, загнати в безсоння чи падати з ніг. Пам’ятайте: ви нічим не допоможете людям з Маріуполя, Мелітополя, Бучі чи Рубіжного, якщо будете весь час на нервах, забороните собі відпочинок чи навіть відмовитеся від їжі. Навпаки, краще буде, якщо ви свої сили інвестуєте у волонтерство, відбудову міст чи збереження й поширення пам’яті про злочини. Це — не героїзм заборонити собі жити.

Від початку війни Спартак Суббота працює над серією методичок з практичними порадами про надання психологічної допомоги й підтримки іншим та собі. Перша методичка – про допомогу під час переживання таких симптомів як галюцинації, апатія, ступор, нервове тремтіння, плач, істерика та інші. Вона доступна за лінком. А методичку двома мовами про психологічну допомогу дітям можна завантажити за цим покликанням. Третю методичку про те, як говорити з жертвами рятувальникам і психологам, можна знайти за цим лінком.

Вам також може сподобатися

Comments are closed.