By Ні для кого не є секретом, що в останнє десятиліття в нашій країні екологічна ситуація бажає кращого. На жаль, але в цьому році Глобальний Альянс з питань здоров’я та забруднення (GAHP) поставив Україну на четверту позицію серед європейських країн за кількістю смертей, обумовлених забрудненням навколишнього середовища.
За їхніми відомостями в Україні щороку помирає близько 60 тисяч людей через незадовільний екологічний стан.
“Основними причинами названі: загазованість повітря і забруднення водойм. У 2019 році в вітчизняні водойми, з яких ми беремо питну воду, було скинуто понад 2 млрд куб м промислових та побутових стоків. З яких 1/3 неочищені або недостатньо очищені. При цьому в Україні за останні 4 роки спостерігається катастрофічне маловоддя. Тому річки втратили можливість сомоочистити свої води. За твердженням вчених в каскаді Дніпровських водосховищ, з яких п’ють 2/3 населення країни, вода нагадує «коктейль» з усієї таблиці Менделєєва” – говорить глава Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.
Медики змушені констатувати, що 37% всіх онко захворювань через вживання неякісної питної води.
Загазованість повітря, особливо в мегаполісах, часом, багаторазово перевищує норму. В результаті неповного згоряння корисних копалин виділяється монооксид вуглецю СО – токсичний газ, який дуже серйозно позначається на здоров’ї людей. В основному за висновком експертів забруднюють повітря промислові підприємства та наземний транспорт.
Наші міста на собі дізналися що таке «смог». Загазованість повітря досягла критичних позначок через підвищення вмісту формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.
Ці забруднювачі роблять наше повітря отруйним смогом. Вони викликають формування тромбів, запалення стінок судин. МОЗ каже, що в 2019 році 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту спровоковані забрудненням повітря.
“Масова вирубка лісів призводить до ерозії ґрунту і повеней. Катастрофічне зменшення чисельності водних живих ресурсів в результаті їх нераціонального промислового використання і браконьєрства губить наші водойми. Неналежні ставлення до навколишнього середовища з вини людини призвела до деградації екосистем. Спека, суховії, пилові і піщані бурі, смерчі й урагани, тайфуни і цунамі з катаклізмів перетворюються в звичайну щоденну погоду” – зазначають фахівці Національної екологічної ради України.
Людство стоїть на краю прірви. Вибір, якою дорогою ми підемо далі, дійсно життєво важливий. Недарма вчені стверджують, що ми з вами останнє покоління, від якого залежить, чи буде взагалі подальша можливість для життя на Землі. І це не панічні страхи, а суха констатація факту, на основі численних висновків світових вчених.
Для більш ефективного попередження і боротьби зі злочинами проти природи, та в рамках програми свого реформування Держекоінспекція долучилася до міжнародного проекту «SWiPE» (Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі).
“Ця ініціатива націлена на боротьбу з браконьєрством, тіньовою торгівлею, незаконним виловом та вбивством рідкісних видів тварин. В проекті братимуть участь 11 держав: Румунія, Сербія, Словаччина, Угорщина, Польща, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Іспанія, Італія та, звісно, Україна”, – повідомив голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.
В рамках проекту учасники будуть працювати над:
- збором інформації і аналізом фактів злочинів проти дикої природи, що дозволить учасникам проаналізувати, які механізми використовуються в тих чи інших країнах для оперативного виявлення порушень, та застосувати їх у себе;
- запуском загальнодоступного інформаційного порталу, в якому будуть публікуватися кейси щодо злочинів у сфері біорізноманіття;
- проведення тренінгів для органів досудового розслідування та суддів.
Актуальність злочинів проти природи виходять за межі окремо взятої країни, це світова проблема. Вирубка дерев або води отруєних водойм завдають шкоди загальному світовому екологічному балансу. Тому сьогодні особливо важлива міжнародна взаємодія в боротьбі з порушеннями природоохоронного законодавства.
Практика доводить що попри пандемію COVID-19 кількість злочинів проти природи неухильно зростає. Для забезпечення ефективності розслідування правопорушень Держекоінспекція буде проводити розслідування разом з Інтерполом. Про це зазначили у прес службі відомства.
Держекоінспекція спільно із Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України взяли участь у міжнаціональній операції проти екологічної злочинності “Thunder 2020”, організованій Інтерполом.
“Thunder 2020″ – уже четверта з серії спецоперацій (перша відбулася 2017 року). Результат – вияв численних правопорушень проти довкілля та низка розслідувань і арештів по всьому світу! Подія об’єднала 103 країни, серед яких – США, Великобританія, Франція, Італія, Індія, Конго та інші”, – розповів Андрій Мальований.
Так само він уточнив, що в ході операції було затримано 699 правопорушників і вже висунуто принаймні одне “червоне повідомлення” INTERPOL. Подальші арешти та притягнення до відповідальності – після проведення глобальних розслідувань.
Всього за час проведення “Thunder” вдалося вилучити тисячі одиниць незаконно добутих ресурсів та провести арешти тисяч підозрюваних у незаконній торгівлі тваринами та рідкісними рослинами.
“Участь у цій операції дає можливість розвивати міжнародне співробітництво і вже в недалекому майбутньому долучитись до розслідування резонансних злочинів проти природи, які відбуваються у світі. Наші інспектори поділилися власним досвідом боротьби із незаконною вирубкою лісів та браконьєрством. Такий досвід є вкрай актуальним, враховуючи, що злочини проти дикої природи та лісового господарства є четвертим за кількістю видом незаконної діяльності у світі”, – резюмував голова ДЕІ Андрій Мальований.
Державна екологічна інспекція повноцінно почала співпрацювати з Інтерполом в рамках розслідування злочинів проти природи.
