By УА АПФ надала ряд своїх пропозицій до Комплексної концепції розвитку фінансового сектору до 2025 року, яку наразі фіналізують НБУ, Мінфін, Нацкомфінпослуг та інші профільні органи державного регулювання.
Серед пропозицій є:
- Запровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійного забезпечення з врегулюванням «прострочки» старту внесків до неї, який мав розпочатись з 01.01.2019 згідно діючого законодавства, та практичним відпрацюванням технологічних процедур роботи обов’язкового пенсійного накопичувального рівня пенсійної системи (відкриття ІПС, сплати внесків, обліку, взаємодії всіх суб’єктів, що залучені до процесу, тощо).
- Конкретні заходи з розвитку та підвищення надійності пенсійного накопичення в Україні, в тому числі посилення відповідальності компаній, що обслуговують недержавні пенсійні фонди, підвищення прозорості діяльності НПФ через вимоги до щоденного розкриття інформації та звітності і контролю за цим з боку держрегулятора, розширення повноважень та функцій Рад НПФ та адміністраторів щодо захисту прав учасників недержавних пенсійних фондів, створення ефективних процедур усунення компаній, що обслуговують недержавні пенсійні фонди (адміністратори, КУА, банки-зберігачі), у разі порушення ними законодавства, та призначення тимчасових обслуговуючих компаній, посилення взаємодії та взаємодопомоги державних інституцій у системі накопичувального пенсійного забезпечення, забезпечення можливості транскордонного руху пенсійних накопичень, їх переведення між вітчизняними та іноземними установами накопичувального пенсійного забезпечення.
- Запровадження дієвих гарантій збереження та захисту пенсійних накопичень, що не потребують додаткових витрат ані з боку учасників пенсійних фондів, ані з державного бюджету, серед яких зміна місця НПФ в черговості задоволення вимог кредиторів в ситуаціях банкрутства (припинення) емітентів та підприємств, в інструменти (зобов’язання) яких інвестовані активи накопичувальних пенсійних фондів згідно законодавства (як пріоритетні, соціально-значущі захищені кошти, одразу після сплати податків державі та зарплати працівникам), позачергове повернення пенсійних активів з банків, які визнані неплатоспроможними; створення державою цільових, захищених інвестиційних інструментів для залучення пенсійних накопичень в пріоритетні галузі економіки та проекти з урахуванням потреб у захисті пенсійних накопичень від інфляції; розширення можливостей диверсифікації інвестиційних портфелів інституційних інвесторів, в тому числі вітчизняних пенсійних фондів (що можна координувати з земельною реформою та приватизацією держпідприємств).
- Гармонізація оподаткування в сфері пенсійного забезпечення: приведення оподаткування пенсій, незалежно від джерел їх формування, до єдиних прозорих правил (одноразових пенсійних виплат та виплат на визначений строк, державних та недержавних пенсій, солідарних та накопичувальних), врегулювання в законодавстві та на практиці питання, що всі операції та послуги, які провадяться в сфері накопичувального пенсійного забезпечення, не є об’єктом оподаткування ПДВ, в тому числі операції щодо інвестування та отримання доходів від інвестування пенсійних активів, в тому числі у інвестиційну нерухомість, розширення можливості отримання податкової знижки (на розмір ПДФО з усієї суми пенсійних внесків без обмеження) та не через механізм повернення сплачених податків через рік, а нарахування знижки в момент сплати пенсійних внесків.
- У рамках технологічного розвитку та діджіталізації процесів УА АПФ пропонує посилити систему контролю та організаційного «блокчейну» при проведенні операцій з пенсійними активами НПФ, оцінці вартості активів НПФ та зобов’язань НПФ, зменшити паперовий документообіг та максимально перевести укладення правочинів в сфері накопичувальних пенсій в електронну форму з можливістю робити це дистанційно з будь-якого куточку світу.
Впевнені, що всі викладені пропозиції мають вагоме практичне значення, оскільки базуються на результатах аналізу багаторічного досвіду роботи системи накопичувального пенсійного забезпечення, різних видів недержавних пенсійних фондів, банків-зберігачів, адміністраторів та КУА, що управляють пенсійними активами, в реаліях нашої економіки та стану ринків капіталу, в умовах економічних коливань та криз.
