By 18 листопада 2020 о 19.45 в Львівська майстерня шоколаду (на бул. Шевченка, 36, в Києві) відбудеться чергова дискусія в рамках Масштабного проекту знань “Інтелектуальні дискусії”.
Тема: “Шлях дитини у взаємодії з дорослими”.
- Про стосунки дітей і дорослих. Про доцільність прийняття вчорашніх рішень і життя для вчора.
- Але робити все ПРАВИЛЬНО і ТАК ТРЕБА!
- Камнем спотикання є поведінка і дисципліна. То як краще – так як було раніше в державній школі, так як пропонується в класичних школах, так як практикувалося в школах для монархів чи гнучке ставлення?
- Коли дорослі звертають увагу на поведінку дітей, вони помічають свою поведінку, чи можуть керувати своїми дорослими емоціями, діями, словами?
- Хто управляє процесами: діти чи дорослі?
- Звідки у дітей знання про маніпуляції?
- Який рольовий спектр дорослих у взаємодії з дітьми?
- Що таке вихована і невихована дитина? Що таке вихований і невихований дорослий?
- Що таке доросла і дитяча позиція?
- Як відрізнити дорослого від дитини?
- Чи можуть дорослі, які не працюють з дітьми, надавати рекомендації, як навчати, виховувати дітей?
- Яким чином дитина має зрозуміти, що вона є громадянином і людиною планети, про відповідальність і самостійність?
- Якщо в дитину записати всю інформацію людства, всі практики і записати на всі можливі секції, познайомити з нейро, еко і інші новомоднє, стане легше і краще і геніально?
- Теоретично психологія може відповісти на багато питань. А практично?
- Чи потрібно дітей мучити заради навчальної програми? Яка ця навчальна програма має бути?
- Чи варто порівнювати школи (державна, класична, монархічна, благородних дівчат, з військовими нахилами, вальдорфські, монтесоррі, альтернативна) і схилятися до якихось конкретних методик?
- Чи має право дитина щодня на час на сам на сам з собою, в тиші, відпочивати, спати чи так як бажає саме вона без контролю, опіки і мудрої логіки? Чи саме в цей час прийде дурість у дитини та деградація?
- Якщо здається, що у школі дорослого було все ок, з його спогадів, це підстава для знецінення інших підходів, вчителів, шкіл? Чи можна вважати спогади об’єктивним критерієм?
- Якщо буде не так як було, то все пропало?
- Які страхи у дорослих щодо освіти дітей? Кого заспокоювати і вчити – дітей чи дорослих?
- Онлайн інструмент допомагає чи створює проблеми дорослим і дітям?
- Яким має бути шлях дитини і чи можна так з певністю відповісти на це запитання?
- Чи існують люди з екстраздібностями, що можуть так от сказати відразу майбутнє дитини? Якщо, тоді…
- Чи можна навіть з тим багажем знань, які ми маємо на сьогодні, так впевнено заявляти прогнози щодо кожної дитини?
- Як працює в навчальному процесі система вчителі-діти-батьки?
- Чи потрібний загальний стандарт або ж таки індивідуальний підхід?
- Чи варто конкурувати школам, коли школи різні і діти різні?
- Який критерій якості освіти?
- А вчитися, як заробити на життя – це варто у школі?
- Заспокоюємось всі разом і рухаємося далі?
Експерти:
✅ Олена Ревенко, фахівець соціальної сфери, журналіст, багатодітна мати;
✅ Олена Шевчук, лікар, медичний психолог, психотерапевт, коуч, бізнес-тренер, фасилітатор, фахівець з психосоматики, консультує з кризових персональних та організаційних питань, онкопсихолог, популяризатор знань з медицини, психології, проводить спеціалізовані та популярні лекції;
✅ Олена Цимбаленко, коррекційний педагог, поведінковий аналітик, директор Громадської організації “Центр АВА-терапії”, засновник АВАшколи;
✅ Лана Маркуця, соціальний педагог, психотерапевт, експерт із підтриманного працевлаштування та соціальної адаптації людей із інвалідністю;
та інші на стадії погодження.
