By 
Майже півсотні представників малого та середнього бізнесу взяли участь у засіданні круглого столу “Євроасоціація: нові можливості отримання фінансування для малих і середніх підприємств“, яке відбулося у Вінниці 11 лютого. Ініціаторами заходу виступили Вінницька торгово-промислова палата, Асоціація “Приватні інвестори України“ та Центр підтримки малого бізнесу.
У привітальному слові віце-президент ТПП Степан Липкань акцентував увагу на нові можливості для українських підприємств завдяки вступу в дію економічної частини угоди про асоціацію з Євросоюзом та повідомив про плани Вінницької ТПП відкрити центр підтримки експорту: «Ми будемо надавати послуги нашим експортерам від складання зовнішьноекономічного проекту до надання консультацій щодо вимог до нашої продукції, яка експортується до ЄС».
Загалом підприємців ознайомили із трьома європейськими програмами: “Горизонт 2020“, Demo Environment Sida та “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)”. Усі вони є абсолютно новими для України, а їхня унікальність полягає в тому, що фінансування проектів відбувається напряму, без участі міжнародних посередників або органів влади.
Особливості більшості програм – вимоги щодо залучення партнерів з країн, які є дійсними або асоційованими членами ЄС, а також спрямованість на впровадження іноземних або українських інноваційних рішень. При цьому термін «інновація» може означати як нові технології виробництва, так і нові бізнес-моделі.
«Горизонт» стає ближчим
«Одним із елементом програми Горизонт 2020 є підтримка інновацій для малих та середніх підприємства, що створює передумови для прискорення розвитку компаній з самого раннього етапу до впровадження на ринок. Подібні інструменті підтримки успішно працюють в Європі. І ми повинні скористуватися можливістю долучитися до цих програм», – зазначив президент Асоціації «Приватні інвестори України» Сергій Десяк.
На найближчі сім років загальний бюджет програми Горизонт 2020 становить 80 мільярдів євро, які доступні як для європейських компаній, так і для України як асоційованого члена ЄС.
Фінансування у рамках програми можна отримати на різних фазах впровадження проекту. Перша – це розробка концепції та оцінка діяльності реалізації. У рамках цієї фази фінансова підтримка може становити до 50 тисяч євро у вигляді гранту на розробку техніко-економічного обґрунтування, на оцінку ризику, визначення стратегії, пошук партнерів.
«В Європі вже є розуміння того, що проекти повинні дуже серйозно готуватися», – зазначив Сергій Десяк.
Друга фаза – це безпосередньо запровадження проекту. Тут можна отримати пряме фінансування на суму до 2,5 мільйонів євро на розробку прототипу, випробування, запуск нового підприємства.
«Для участі в цьому проекті необхідно створити консорціум мінімум з трьох компаній, при цьому кожна компанія має бути в Україні або в країнах, які є членами ЄС або асоційованими членами Євроспільноти», – каже Сергій Десяк.
Друга умова – це співфінансування з боку учасника програми у розмірі, як правило, від 10 до 30 відсотків вартості проекту.
«Знайти партнерів по проекту – це дуже важливо. Бо основна «фішка» всіх цих програм в тому, що технології можуть застосовуватися на європейському ринку. Відповідно, вони мають бути дуже конкурентоспроможними», – підкреслив Сергій Десяк.
«У всіх нас одна думка: чому нам просто так дають гроші? З чого б це? У всьому є економічний сенс. В Європі шукають нові ідеї. В Європі шукають, як впроваджувати свої ідеї на нові ринки. У «Горизонті» вони шукають синергію, шукають, де вони можуть свої потужності задіяти для тих технологій, які народжуються в Україні. Для нас це теж синергія. Ми можемо виробити в Україні, але можемо виробити і в Європі. Це означає, що ми якісь інноваційні продукти повинні передавати їм. Натомість скоротити транспортні витрати, не тримати склади. Але у нас залишається наш патент, наше ноу-хау. Ось які можливості відкриваються перед нами», – каже віце-президент АПІУ Ігор Тютюшкін.
Sida поборе бідність
«Ми дуже багато і довго говоримо про підтримку МСБ, про європейський досвід, але далі розмов справа ані на крок не посунулась. І лише в цьому році ми бачимо перші паростки того, що у перспективі ми дійдемо до європейського рівня підтримки бізнесу», – каже голова вінницького осередку організації “Україна-Польща-Німеччина” Олексій Гаврилов, який презентував проект Шведського агентства міжнародного розвитку Demo Environment Sida.
Основний лозунг цієї програми «Ми працюємо, щоб збільшити конкурентоспроможність підприємств», а мета – зменшення рівня бідності завдяки активізації партнерських відносин. Працює програма з 2007 року, але до сих пір була спрямована виключно на організацію тренінгів, семінарів, стажувань на базі шведського досвід. У цьому році вперше були запропоновані конкретні проекти, у рамках яких бізнес може отримати не лише знання, а й реальні гроші.
«Кошти в рамках проекту можуть отримувати неприбуткові організації, фонди, академічні установи – інститути, університети, – дослідницькі центри або бізнес-структури. Останнє формулювання є особливо важливим, оскільки гранти для органів влади та громадських організацій потрохи йдуть, а для бізнесу ця тема до сьогодні була практично закрита. А в межах цього проекту можна як раз отримати фінансування на розвиток бізнесу», – наголосив Олексій Гаврилов.
Основною вимогою Sida є прямий або непрямий вплив на довколишнє середовище та зменшення рівня безробіття. Крім того, апліканти мають довести, що їхній проект не може бути реалізований без участі у цій програмі.
«Доволі часто бувають ситуації, коли компанія показує річний прибуток у мільйон гривень, а просить співфінансування на 10 тисяч», – пояснив спікер.
У COSME по весні вступають
На відміну від попередніх двох, програма “Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)” лише має вступити в силу на території України лише в березні цього року, після підписання відповідної міжурядової угоди.
Програма складається з двох компонентів, фінансового та нефінансового. Перший поки що українському бізнесу доступний не буде, натомість до другого можна буде долучатися одразу після підписання угоди.
«Це набір з близька 30 проектів, які фінансуються ЄС, зокрема, у галузях туризму, або просування міжнародної торгівлі, або внутрішньоєвропейських досліджень. Це програми, спрямовані на навчання, стажування, обмін досвідом, бізнес-партнерство. На 2016 рік в рамках COSME для України виділяють 100 мільйонів євро. З них 45 мільйонів вже спрямовано на проект, який займається пошуком бізнес-партнерів, роз`яснювальною роботою, і ТПП є учасником цієї програми», – розповідає президент ВМГО “Центр підтримки малого бізнесу” Тетяна Валуйська
Ще одна програма – «Еразмус для молодих підприємців». В рамках цієї програми молоді люди, які починають в Україні свій бізнес, можуть пройти стажування у бізнес-партнерів в країнах ЄС. Оплачує стажування сторона, що приймає.
Шукаємо партнера
Оскільки часто передумовою участі у міжнародних програмах є наявність європейських бізнес-партнерів, їхній пошук набуває особливого значення.
«Вінницька ТПП – член ТПП України, яка в свою чергу входить у всесвітню систему торгово-промислових палат. Торгово-промислова палата є у кожній країні світу, і в деяких країнах ця система дуже розгалужена. Наприклад, у Європі на сьогодні нараховується близько 1800 ТПП, у Північній Америці – більше 7000. І коли ми робимо запит на наших колег щодо пошуку партнера, або перевірки партнера на надійність, або іншої інформації, наші колеги надають таку інформацію досить оперативно, з високим ступенем достовірності», – каже начальник відділу зовнішньоекономічних зв`язків і перекладів Вінницької ТПП Ігор Шевченко.
По закінченні круглого столу підприємці мали змогу отримати індивідуальні консультації щодо впровадження власних проектів.
«Цей круглий стіл викликав великий інтерес серед представників малого та середнього бізнесу. Ми навіть не очікували, що на нього приїдуть не лише вінницькі підприємці, а й бізнесмени з Ужгорода, Києва, а також Донецької та Луганської областей. І це були директори або власники компаній, – каже Сергій Десяк. – Цей факт, а також питання, які вони ставили під час обговорення та індивідуальних консультацій, свідчить про те, що тематика, якої ми торкнулися, дуже актуальна, і бізнес бачить у презентованих програмах серйозні можливості для свого розвитку. І ми готові надати їм на цьому шляху всебічну підтримку».
Так, у подальшому організатори круглого столу планують проводити аналогічні заходи для підприємств МСБ, які вже матимуть галузеву спрямованість.
Джерело: Національна платформа МСБ
