By Посівна 2022 року назавжди увійде в історію посівною під час повномасштабного вторгнення. З жертвами, замінованими полями, дефіцитом палива, вивезенням насіння зі складів під обстрілами, краденою продукцією. Однак, мотивація аграріїв України вражає міжнародних експертів, аналітиків і партнерів не менше за мотивацію ЗСУ. Цифри з площами засіяних культур це доводять. Так, ярих культур на контрольованій території України вдалося засіяти на 14 163,4 тис. га. Це – на майже 3 тис. га менше, ніж торік (16 916 тис. га). Проте, зважаючи на умови, ці показники демонструють, що Україна не лише зможе нагодувати власних громадян, але й експортувати продукцію.
«По основних культурах структура посівних площ практично не зазнала змін. Ярої пшениці висіяли практично один в один цьогоріч і торік. Так само ячменю, вівса, гречки. А от культури, площа під якими зменшилася, то це кукурудза й соняшник: 4,62 тис. га та 4,68 тис. га 2022 року проти 5,47 тис. га та 6,50 тис. га 2021 року відповідно», – коментує Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України (НАУ).
Натомість зросли площі під соєю та ярим ріпаком. Також під час посівної траплялися випадки, коли аграрії, маючи вже готове під посівну насіння кукурудзи й ЗЗР на складах, робили вибір на користь сої або ранніх зернових (яра пшениця) чи інших культур. Це пов’язано насамперед з потребою ретельнішого догляду за кукурудзою, та тим, що кукурудза – експортна культура, а зараз цей процес складно налагодити та відпрацювати. Тож аграрії робили вибір:
- на користь пізніших культур (наприклад, сої),
- тих, які потрібно менше обробляти,
- тих, які можна як продати за кордон у вигляді сировини, так і переробити всередині України (тут знову-таки соя і ріпак у виграшній позиції),
- культур, які не потребують великих місткостей для перевезення.
«Цьогоріч ми побачили попит на культури, які з одного боку дають менший валовий збір: приміром, середня врожайність ріпаку чи сої 25-30 ц/га проти 55-65 ц/г пшениці чи 80 ц/га кукурудзи. Проте ці культури дорожчі», – додають у Насіннєвій асоціації.
Ще один важливий момент, який вплинув на вибір культур аграріям під час цієї посівної – логістика. А саме транспортування й зберігання продукції. Адже в Україні досі на складах знаходиться зерно з врожаю 2021 року. До того ж кукурудзу після збору з полів потрібно просушувати й забезпечувати їй якісні умови зберігання, аби потім мати змогу її експортувати. Тому від кукурудзи чи пшениці деякі аграрії відмовлялися – щоб не втратити врожай через підвищений попит на логістичні потужності.
Суттєво менше стало й соняшника. Традиційно “соняшникові” регіони, Херсонська, Запорізька, Донецька області та інші, цього року були мінімально засіяні цією культурою. Для порівняння по областях:
- Херсонська: 2021-го – 338 тис. га, 2022-го – 8,6 тис. га,
- Запорізька: 2021-го – 531,1 тис. га, 2022-го – 60,6 тис. га,
- Донецька: 2021-го – 349,3 тис. га, 2022-го – 195 тис. га.
Критична ситуація в Луганській області, де тривають активні бойові дії: торік соняшник там ріс на 427,4 тис. га, цьогоріч там не вдалося нічого засіяти – 0 га. Натомість “соняшникову естафету” підхопили інші області, які висіяли цієї культури більше ніж торік: Дніпропетровська (598 тис. га 2021-го проти 612 тис. га цього року), Житомирська (145,9 тис. га 2021-го проти 155,2 тис. га 2022-го). На кілька тисяч гектарів більше соняшника посіяли навіть регіони, де цю культуру вирощують не так активно: Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області.
У цілому ми бачимо по регіонах таку ситуацію: де не було активних бойових дій, аграрії намагалися висіяти максимально більше. Найгірша ситуація на Луганщині – там не вдалося висіяти взагалі нічого. Швидше за все, через активну фазу війни не вдасться зібрати й врожай озимих і малоймовірно, що будуть посіви озимих культур на сезон 2022-23 років. Тож битва за врожай 2022 року триває, як і підготовка до посівної озимих. Не здаємося, тримаємо аграрний стрій!
