Відбулося засідання Комітету з питань економічного розвитку ВРУ в режимі відеоконференції. Одним із розглянутих питань став Проект Закону № 3739 про внесення змін до Закону України “Про державні закупівлі” про створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості.

Авторами стали народні депутати Дмитро Наталуха, Дмитро Кисилевський та Роксолана Підласа. Всього законопроект підписали 38 народних депутатів, у тому числі керівники більшості фракцій: Давид Арахамія, Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Ірина Геращенко, Олег Кулініч та інші.

Законопроект пропонує вимогу наявності місцевої складової у публічних закупівлях, тобто хоча б частина товару має бути вироблена в Україні. Тоді українські підприємства матимуть замовлення, а українці – роботу. В законопроекті йде мова про машинобудування – складну високотехнологічну продукцію, яку разом з комплектуючими та запчастинами в Україні здатні виробляти близко 4000 підприємств. Це залізничний транспорт, міський транспорт, комунальна техніка і енергетичне машинобудування.

В першому читанні Верховна Рада підтримала законопроект 248 голосами. За нього проголосували представники майже всіх депутатських фракцій та груп. Велика кількість поправок затягнула процес розгляду в другому читанні. На сьогодні текст законопроекту суттєво доопрацьовано.

Після проведення обговорень з виробниками, галузевими асоціаціями, трудовими колективами підприємств, а також сторонами, що проводять публічні закупівлі, були запропоновані важливі поправки. Заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський представив їх на засіданні Комітету.

До другого читання пропонуються такі новації:

  1. Уніфікація рівня локалізації по всім категоріям товарів. В редакції першого читання до різних видів товарів пропонувалася вимога різного рівня локалізації. У новій редакції вимоги уніфіковані.
  2. Зменшені початкові і фінальні відсотки. У редакції першого читання вимога локалізації на першому етапі складала 25-45% з наступним збільшенням з 2024 року. Нова редакція фіксує для першого року вимогу 10% локалізації для всіх видів продукції, зі щорічним збільшенням на 5%. Зростання вимоги зупиниться на позначці 40% і буде таким залишатись до кінця 10-річного терміну.
  3. Відхід від використання кодів продукції. Таким чином в тексті законопроекту залишаться тільки назви товарів без зазначення числових CPV-кодів. Це зменшить ризики обходу вимог закону при закупівлях тих самих товарів під іншими кодами. В перелік товарів до другого читання була додана продукція авіаційної галузі.
  4. Додається формула розрахунку визначення локалізації. Народні депутати запропонували існуючу формулу оцінки рівня локалізації сільгосптехніки, яка використовується Міністерством економіки з 2017 року і зафіксована постановою Кабінету міністрів. Власне, саме за цією формулою українські виробники визначали поточний рівень локалізації своєї продукції при підготовці законопроекту про локалізацію.
  5. Кабінет міністрів за погодженням з профільним комітетом Верховної Ради отримає право збільшувати на 10% і зменшувати на 5% вимогу рівня локалізації для окремої категорії товарів терміном на 1 рік. А також пропонувати додатковий перелік товарів, для яких визначатиметься вимога локалізації не вище рівня, встановленого законом на відповідний рік. Крім того, Кабмін матиме право за погодженням з профільним комітетом зменшувати до нуля вимогу рівня локалізації для окремої закупівлі.

Комітет з питань економічного розвитку рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні.

You may also like

Leave a reply