By Українських підприємців збираються підтримати за рахунок європейських грошей. Проект FORBIZ, який почав працювати в Україні цієї осені, разом з Міністерством економічного розвитку та торгівлі закінчують розробку стратегії для розвитку середніх та малих підприємств (МСП). Стратегія розрахована на 4 роки, перші результати від впроваджених змін підприємці мають відчути ближче до 2020 року. Які результати очікують отримати до зазначеного часу? Якою має бути програма підтримки розвитку МСП? Та яке фінансування для цього передбачено? ПРАВДА поспілкувалася зі старшими консультантами з питань політики розвитку МСП проекту FORBIZ Рікардо Пінто та Наталією Баландіною.
ПРАВДА: Пане Рікардо, поділіться першими враженнями від початку роботи з командою МЕРТ по проекту розвитку МСП. Що вже було зроблено?
Рікардо Пінто: Почну з проблем. На мою думку, в Міністерстві не так багато людей, які відповідають за розвиток цього напрямку. Зрозуміло, якщо ви не маєте багато можливостей, то не можна очікувати масштабного результату. Я думаю, що як тільки накопичиться людський потенціал, буде результат. Для цього вистачить двох років.
Окрім проблем є й моменти, які мене вразили. Я був приголомшений, наскільки молодими і освіченими є працівники Міністерства. Також потрібно відмітити, як швидко вони вчаться. Українські урядовці точно не працюють з 8.00 до 17.00 і тільки у будні дні, вони приділяють своїй роботі значно більше часу і орієнтовані на командну роботу.
Зараз ми закінчуємо виписувати базову стратегію розвитку на чотири роки та очікуємо, що вона буде прийнята урядом на початку 2017г. Наступна стадія – формулювання плану дій на виконання стратегії. На це знадобиться близько трьох місяців, тож план буде готовий ближче до березня-квітня. У плані будуть розписані конкретні кроки по кожній з 6 стратегічних цілей, відповідальні за виконання, залучені стейкхолдери та індикатори виконання
За планом імплементації також будуть проводитися громадські широкі консультації, і він буде затверджуватися окремим рішенням КМУ слідом за стратегією. Зараз стратегію направлено в усі ключові органи центральної виконавчої влади на погодження, отримання зауважень та коментарів. Процес запущено. Місія FORBIZ продовжує роботу разом з Міністерством і в наступні 2 тижні проведе зустрічі з ключовими Міністерствами для отримання зворотного зв’язку і узгодження відповідних розділів.
ПРАВДА: Уряд вже не перший рік декларує програми підтримки МСП, як пріоритетні. Разом з тим, статистика свідчить про зменшення кількості малих підприємств (ця тенденція сформувалася ще до ситуації з закриттям “сплячих” ФОПів). Що потрібно зробити, аби динаміка змінилася?
Рікардо Пінто: Такі статистичні данні цілком нормальні і демонструють ті процеси, які відбулися в Україні через втрату частини території. Та макроекономічні показники стабілізувалися зараз. Що робити для того, щоб збільшувалася кількість підприємств? Скажу, що це однозначно не буде швидким процесом. Потрібно говорити про перспективи 3-4 років, в цій ситуації швидких змін однозначно не буде.
Україна вже запустила процес реформ, прогрес якого відзначили і у Світовому Банку. Разом з нашими колегами з Офісу Ефективного Регулювання (BRDO) ми долучаємося до нього. Ми розуміємо, що однією з основних проблем розвитку є відсутність державних коштів на сприяння розвитку підприємств. Що можна зробити для вирішення цієї проблеми? На разі необхідно скористатись донорською підтримкою. Але з 2018 року держава має відновити фінансову підтримку реформ для розвитку малих та середніх підприємств. Також маємо чимало ініціатив з покращення бізнес-середовища. Ці процеси також заберуть певний час. Більш того, стратегія дасть пропозиції щодо нових механізмів зміни ситуації, які згодом дадуть своє відображення в статистиці по кількості підприємств, але це навряд станеться раніше 2020 року.
ПРАВДА: Паралельно з процесом розвитку загальної стратегії підтримки підприємств в Україні відбувається децентралізація, яка передбачає залучення до створення нових бізнесових проектів місцевих громад. Що можете їм порадити?
Рікардо Пінто: Я переконаний, що для місцевої влади це колосальна можливість залучити кошти у нові проекти. І ми точно хочемо посприяти у цьому розвитку. Децентралізація – це не чергові труднощі, проходити через неї легко, головне просто змістити акценти. Звичайно потрібно зважати на зміни у соціальному середовищі, та й не забувати, що позиція щодо необхідності покращення умов розвитку бізнесу у регіонах має стати більш активною. Потрібно розуміти інвестиційний потенціал регіону, ми хочемо допомогти громадам скласти чітке розуміння того, що відбувається. Політики можуть забезпечити інструмент розвитку і передати важелі на місця, але вчитися ним користуватися потрібно саме місцевій владі і місцевій бізнес спільноті.
Наталія Баландіна: Я пораджу звернути увагу на консолідацію у відстоюванні бізнесом власних інтересів. Останнім часом на регіональному рівні вже набирає обертів рух коаліціювання організацій, які представляють та захищають інтереси малого та середнього бізнесу. Це різноманітні організації розвитку бізнесу, бізнес-клуби, інкубатори, агенції, аналітичні центри, бізнес-асоціації, торгівельні палати. В 11 регіонах є коаліції середнього та малого бізнесу, які об’єднують від 5 до 20 таких бізнес-об’єднань. Також діють кілька донорських проектів, в рамках яких надається допомога у навчанні підприємницьких об’єднань на місцях тому, як конструктивно працювати з місцевою владою, як моніторити ситуацію та формулювати вимоги та аргументовані пропозиції від підприємницької спільноти, як вести дієвий діалог на місцевому та центральному рівнях.
ПРАВДА: Чому цей процес активізувався тільки зараз?
Наталія Баландіна: Програми розвитку регіонів, як правило, формуються зверху вниз, і малий та середній бізнес до нього не долучається. З іншого боку, справа у тому, що малий і середній бізнес не консолідований, не вміє аналізувати місцеві бюджети, проводити альтернативний аналіз регуляторного впливу, не має достатнього потенціалу для цього, не має єдиної чіткої аргументованої позиції. Іноді в містах, в районах взагалі немає бізнес-асоціацій, або місцевих аналітичних груп здатних на такий аналіз. Рівень підприємницької культури дуже низький. В основному це характерно для міст та районів, де немає великих виробництв. Для них спосіб виживання – відкриття приватних підприємств та підприємницька консолідація. Якщо немає аналітичних центрів, які проводять моніторинг місцевої проблематики, то можливо є університети, які потрібно обов’язково стикувати з бізнесом. Стикувати з бізнес-об’єднаннямилюдей, які вміють працювати з цифрами, аналітикою, які можуть разом визначити профіль регіону, стратегічні напрямки розвитку та перспективні галузі, що враховували би конкретні місцеві особливості, досліджені потреби споживачів та виявлені можливості місцевого виробництва, переробки та збуту для побудови виробничо-збутових ланцюжків, стимулювання доданої вартості, розвитку кластерного руху. І саме на такі пріоритети слід направити місцеве фінансування в умовах децентралізації, відповідно консультувати та направляти тих, хто хоче отримати доступ до фінансування на відкриття певних виробництв та сервісів. Це потрібно для того, щоб підприємці не обмежувались відкриттям нових 40 лотків, в яких продаватиметься спідня білизна, а ідентифікували у рамках профілю конкретного регіону ніші з перспективою розвитку для регіону і для себе, а також враховували б ризики та можливості для їх бізнесів в перспективі майбутньої інтеграції з ЄС. В цьому випадку місцева влада у співпраці з бізнесовими коаліціями має визначитися, які ніші є, як підтримати підприємців і як розподілити бюджетні статті для того, щоб запропонувати конкретні заходи і гарантовано стимулювати розвиток інноваційних технологій, захистити та навчити місцевого виробника, який міг би в подальшому працювати з експортними програмами, отримати доступ до міжнародної фінансової підтримки.
Це процес не швидкий, але дуже важливо консолідувати бізнеси в такі об’єднання, а об’єднання в коаліції, щоб вони могли ефективно просувати свої позиції у діалозі влади та бізнесу. Всім відомо, що соціальний запит на зміни виникає тоді, коли ідею поділяє або підтримує позицію консолідовано більше 30% учасників зацікавленої спільноти (наприклад представників конкретної галузі, або бізнесів конкретного міста, і т.д.) в цьому контексті – ринків. В Україні консолідовано під парасолькою якихось об’єднань МСБ загалом не більше 5% бізнесів. Для порівняння, 95% канадських підприємців перехресно є членами до 4 різних асоціацій, що захищають його інтереси, забезпечують навчання, інформування, обмін досвідом та враховують його бачення та пропозиції коли формують і представляють консолідовану позицію в інтересах конкретної спільноти або соціальної групи перед владою.
ПРАВДА: Що стримує таку консолідацію?
Наталія Баландіна: Стримує те, що в Україні фактично немає розмежування між громадськими та бізнесовими організаціями, не визначено що саме є ефективна бізнес асоціація, не визначені стандарти якості послуг, що об’єднання бізнесу мають надавати членам. Не має ще розуміння та культури ведення справ такими бізнес-об’єднаннями за принципом B2B. Ментальність в більшості з них все ще, як у простих громадських активістів, як у звичайних ГО та старих профспілок. В більшості у них все побудовано на особистості керівника, а не на інституційному розвитку, дуже слабкі комунікації, відсутній стратегічний підхід. Більшість таких об’єднань не є членськими організаціями та мають дуже низький рівень репрезентативності. Потенційні члени-підприємці просто не знають про їх діяльність, не розуміють, та не відчувають для себе користі членства. Їм же потрібно надавати менторську допомогу, системне навчання для виправлення ситуації. Ті 11 коаліцій, які вибудували мережу, можуть вчити інші регіони і забезпечувати обмін досвідом. Бізнес-об’єднанням також потрібно працювати з пакетами своїх послуг, з фінансовою стратегією, з практикою комунікацій та адвокасі, зосередитись на тому як отримувати зворотній зв’язок, як організувати свій PR, як інформувати широку спільноту про свої історії успіху, як оцінювати ефективність своїх послуг та моніторити попит на них, як збільшувати свою долю ринку.
Наведу приклад: кілька років тому в одної такої бізнес-асоціації були проблеми із фінансовими надходженнями від членів. Членські внески чомусь сплачували неохоче та не регулярно. Після опитування членів асоціації з’ясувалося, що членський внесок був трохи більший за 400 гривень на рік за весь пакет послуг. Нібито за рік сума не велика. Проте підприємці рахували так: з усього переліку послуг вони користуються в середньому якимось двома. І за ці послуги вони готові платити, але тільки за ці дві послуги, і це було б менше ніж 400 грн. Тоді в асоціації змінилифінансову стратегію. Встановили плату за послуги окремо, а членський внесок понизили до 25 грн. За 1,5 роки бюджет виріс на більше ніж 200%.
ПРАВДА: Якщо розвивати тему фінансування, варто зауважити, що бізнес скаржиться на те, що важко залучати банківське кредитування. Яким чином бізнес може знайти гроші на створення нових проектів?
Рікардо Пінто: Це питання буде одним з шести напрямків нашої стратегії. Доступ до фінансування. З доступом до банківських кредитів ситуація поки ще буде лишатись складною. Банки завжди вимагають заставу. Навіть якщо застава можлива, то вона має бути ліквідною. Але є інша можлива ніша, за якою майбутнє – фонди фінансування інноваційних проектів. Саме створення таких фондів, які акумулюватимуть капітали зазначено в проекті нашого плану дій. Має бути перевірено, що компанія надійна та прибуткова і їй можна надати доступ до активів. Після того, як план імплементації стратегії буде взятий до виконання, на фінансування таких фондів буде надано 40 млн євро, якими фонд зможе допомогти компаніям збільшити потенціал розвитку та забезпечити гарантування кредитів.
Ми також переконані, що необхідно покращити діалог з Національною асоціацією банків України, щоб представити комерційним банкам нові методи роботи з заставами, щоб зробити фінансовий сектор більш привабливим та запропонувати МСБ нові фінансові продукти.
Потрібно звернути увагу на такі фінансові інструменти, як факторинг, векселі та багато інших, які недооцінені в Україні.
Також позитивну реакцію на запропоновану співпрацю ми отримали від Нацбанку, що є для мене несподіванкою, виходячи з досвіду кількох країн, де ми працювали.
ПРАВДА: Всі ці програми, про які йшла мова запрацюють згодом. Як бізнесу протриматися до цього часу?
Рікардо Пінто: Кожен бізнес унікальний. Єдину річ, яку я пораджу – переорієнтація торгівельних потоків на різні країни з урахуванням всіх стандартів країн, куди будуть робитися поставки. Не можна зосереджуватися тільки на внутрішньому ринку. Як би це драматично не звучало, та не можна залишатися на вже зайнятих позиціях. Потрібно відкривати нові ринки, це дасть змогу залучати більше коштів та робити виробництво більш прибутковим.
Джерело: Правда
