By Зібрати, проаналізувати та систематизувати проблеми рибної галузі, з якими стикається малий та середній бізнес, розробити та впровадити дерегулятивні ініціативи – напрями, над якими працювали учасники круглого столу «Дерегуляція проти корупції», що відбувся у Черкасах 31 серпня.
Організатором круглого столу з реформування рибної галузі вже вдруге виступило ГО Agro.ReformsUA за сприянням Міжнародного фонду «Відродження» та підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, перший круглий стіл відбувся 19 серпня в Одесі.
Учасниками круглого стали керівники та власники найбільших підприємств регіону, що здійснюють промисловий лов та займаються аквакультурою, зокрема, ДП «Черкасириба 2011», ТОВ «Еллада», ПП «Флагман-Фіш», ПП «РА-САН 2000», ПП «Інститут з питань іхтіології», ТОВ «Рибколгосп», ПрАТ «Боровицьке», фізичні особи-підприємці А. Осіпов, В. Надточій, О. Танана а також представники профільних громадських об’єднань «Черкаська обласна асоціація працівників рибного господарства», «Перша рибна біржа», «Асоціація рибалок України» та Громадської ради при Черкаському територіальному управлінні рибоохорони. Також участь у заході взяли Голова Держрибагентства України Ярема Ковалів та начальник Черкаського територіального управління рибоохорони Дмитро Дядик.
Відкриваючи круглий стіл, Голова ГО Agro.ReformsUA Олег Проценко зазначив: «Основна мета нашого круглого столу – дати можливість представникам бізнесу висловити свої побажання щодо регулювання галузі державою, розказати про те, що їм заважає, які процедури необхідно спростити, щоб бізнес міг спокійно розвиватися і працювати».
В ході заходу підприємці окреслили ряд проблемних аспектів, зокрема, завищені ціни на малька рядом підприємств області, необхідність посилення контролю за реалізацією браконьєрської риби у нерестовий період, відсутність цілісної системи дистрибуції виловленої риби. Василь Чернишук, представник ГО «Черкаська обласна асоціація працівників рибного господарства» запропонував створити в регіоні гуртовий ринок, на якому всі підприємці зможуть реалізовувати виловлену рибу без посередників.
Усі слушні зауваження черкаських підприємців пообіцяли розглянути і запровадити у дію. «Я переконаний, що бізнес, органи влади і громадськість знайде конструктив у вирішенні питань навколо рибальства. Ми будемо рухатися, щоб покращити умови роботи підприємств рибної галузі в Черкаській області» — заявив Дмитро Дядик.
В рамках круглого столу точилася жвава дискусія навколо спрощення умов для підприємців, які передбачає концепція реформування рибної галузі. Ярема Ковалів розповів про відміну ліцензування та квот, впровадження дозволу на промисловий вилов риби на 5 років із закріпленою часткою від загального ліміту, спрощення системи видачі дозволів, впровадження системи електронного моніторингу суден, сертифікату походження риби. Ярема Ковалів розказав, що Держрибагентство планує стимулювати створення саморегулювних організацій на водоймах. Вони повинні об’єднати всіх користувачів, що ведуть промисел на водоймі задля дбайливого користування нею. Це передбачає проведення меліоративних робіт, можливо, зариблення, а також контроль за браконьєрами. «Якщо ви бачите, що хтось порушує правила рибальства на водоймі – оперативно повідомляйте про це органам рибоохорони. Тільки спільними зусиллями ми зможемо відродити нашу рибну галузь. Рибалка має стати відповідальним користувачем водойми», – наголосив Ярема Ковалів. Підприємці підтримали ідею створення саморегулювних організацій, підтвердили готовність проведення спільних рибоохоронних рейдів, зокрема, Анатолій Осіпов заявив: «Така практика існувала у роки розквіту української рибної галузі. Вона довела свою ефективність. Підприємець виїжджав на водойму, допомагав рибоохороні. Рибінспекція сама, без нас підприємців – не справиться, всі повинні об’єднатися».
Обговоривши реформування галузі, рибалки-промисловики виказали занепокоєння імовірним мораторієм на промисловий вилов риби. Черкасці впевнені, це загубить їхній бізнес, адже ухвалення законопроекту про мораторій спричинить зростання браконьєрства, корупцію, безробіття, зростання цін на продукцію. А ще перетворить сьогоднішніх рибалок-промисловиків на браконьєрів. Учасники круглого столу зауважили, що науково-обгрунтовані програми із зариблення є набагато ефективнішими для відтворення рибних запасів, ніж мораторій.
Керівництво Держрибагентства вислухало всі зауваження рибалок. Ярема Ковалів зазначив, що агентство не брало участі у підготовці законопроекту і виступає за комплексне вирішення питання із використанням кращого європейського досвіду. Йдеться про визначення чітких зон для промислового та любительського лову, підвищення відповідальності за порушення цих правил, запровадження сучасних систем моніторингу та звітності по вилову, сертифіката походження риби.
