By Спартак Суббота, кандидат психологічних наук (PhD), психіатр та психотерапевт, підготував методичку, у якій пояснив, чому люди відчувають сором за “недостатні страждання” під час війни та чим небезпечні такі почуття. Мотивом створити методичку стали часті пости в соцмережах та звернення клієнтів про почуття провини, що відчувають люди, які виїхали за кордон чи зі столиці або ж хочуть відволіктися й почати займатися спортом чи доглядати за собою. Зазвичай такі емоції знецінюють. Чому цього не варто робити та чому, навпаки, не варто жити лише війною, Спартак Суббота пояснив у методичці.
“Насамперед важливо розуміти, що засуджувати когось за те, що людина у безпеці, слухає музику та не плаче — не логічно та навіть шкідливо. Оскільки постійне відчуття провини лише деморалізує, призводить до депресії та робить нас недієздатними. Тож саботуючи хороший стан інших людей, ми граємо на руку окупантові. Тому дуже важливо дозволяти собі відпочинок від травмуючих подій та новин, як мінімум — це допоможе нам зберегти здоровий глузд ”, — пояснює Спартак Суббота.
Щоб допомогти розібратися з власними почуттями та гідно витримати період стресу, Спартак Суббота зібрав найпопулярніші “причини для сорому” та пояснив, чому насправді ми не повинні відчувати за них провину. Зокрема, психіатр наголошує, що під час війни важливо та не соромно:
- бути у безпеці
- робити “недостатньо”
- відчувати апатію та нічого не робити
- знайомитися та закохуватися
- робити макіяж, зачіску, манікюр тощо
- пити каву, дивитися кіно та слухати музику
- не плакати та не страждати.
“Почуття сорому властиве людям, це в нашій природі. Річ у тім, що людина — соціальна істота, тому страх бути засудженим і вигнаним із групи — один із ключових. Але при цьому дуже важливо навчитися відокремлювати “нав’язані норми”, які тільки шкодять нам”, – резюмує психотерапевт.
Від початку війни Спартак Суббота працює над серією методичок з практичними порадами про надання психологічної допомоги й підтримки іншим та собі. Перша — про допомогу під час переживання таких симптомів як галюцинації, апатія, ступор, нервове тремтіння, плач, істерика та інші. Вона доступна за лінком. А методичку про психологічну допомогу дітям можна завантажити за цим покликанням. Третю методичку про те, як говорити з жертвами рятувальникам і психологам, можна знайти за цим лінком.
Четверта методичка про відчуття сорому та провини під час війни доступна за лінком.
