By Національна платформа МСБ запрошує представників бізнесу та громадських об’єднань підприємців подавати пропозиції, проекти законодавчих актів та аналітичні матеріали до підготовки парламентських слухань з питань малого та середнього бізнесу, які заплановані на 30 вересня 2015 року.
Ініціатива проведення слухань вперше за 12 років була підтримана Комітетом ВРУ з питань промислової політики та підприємництва у червні цього року.
Парламент почув малий бізнес: у вересні відбудуться слухання
Наразі отримано ряд пропозицій, зокрема від представників малого та середнього бізнесу Кременчука. У своєму зверненні вони зазаначають про недосконалість системи оподаткування та акцентують на основних проблемах, пов’язаних з набранням чинності окремих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та законопроекту № 1088 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наприклад, зобов’язання щодо наповнення «живими» коштами електронних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ по податкових накладних, що виписуються та вносяться до єдиного реєстру податкових накладних підприємством-продавцем, призводить до сплати наперед податкового зобов’язання без урахування податкового кредиту. Тобто підприємство сплачує ПДВ наперед майже у подвійній сумі без урахування фактичних результатів роботи за конкретний податковий період (місяць, квартал).
Також представники малого бізнесу Кременчука вважають, що у тій редакції законопроекту №1088 від 03.07.2015, частина підприємців дискримінується, а саме: ті підприємці, які здійснюють свою діяльність на ринках та у пересувних тимчасових спорудах, не зобов’язані встановлювати касові апарати, а ті, які здійснюють свою діяльність у стаціонарних точках (наприклад – магазин, офіс, тощо) – зобов’язані його встановити.
По-перше, створюються нерівні конкурентні умови для платників єдиного податку – значні додаткові витрати понесуть підприємці, які повинні застосовувати РРО (касовий апарат необхідно придбати, зареєструвати, обслуговувати, адмініструвати, тощо, а це за приблизними підрахунками складає 70 тисяч гривень на рік).
По-друге, порушується найголовніший принцип фіскальної системи – єдиний підхід до суб’єктів господарювання, що знаходяться на одній і тій самій системі оподаткування та займаються однаковим видом господарської діяльності.
