By У Київській області завершився проєкт “Фенікс Рудницького”. Протягом 3 місяців за підтримки благодійників (Фонд громади Березані за підтримки ІСАР “Єднання”, фінансової підтримки Фонду імені Федора Шпига та “МХП-Громаді”) будівельники відновлювали будинки місцевим мешканцям с. Рудницьке. Вдалося перекрити дахи в пошкоджених вибухами помешканнях, вставити вікна й двері, зашпаклювати стіни, посічені кулями чи уламками снарядів.
“Цей проєкт – надзвичайно вдалий приклад партнерства у сфері благодійності. Кілька благодійних фондів, інститути громадянського суспільства, зокрема й міжнародні, об’єднали свої зусилля, аби допомогти людям, які пережили окупацію. Тому, як тільки ми отримали заявку на цей проєкт, одразу відгукнулися. Бо відновлення України, її територіальних громад має починатися вже зараз, а не в майбутньому. І мова тут не про матеріальні речі, а насамперед моральну складову, що дозволяє українським громадянам відчувати, що їх не залишили на самоті з негараздами. Вся Україна, ми всі разом зараз об‘єдналися заради перемоги!” – коментує Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП.
Спочатку планувалося відновити 8 будинків. Однак підрядники та постачальники будматеріалів надали товари й послуги за собівартістю, тож у результаті допомогу отримали 11 родин.
“Під час окупації згорів другий поверх нашої школи, було зруйновано 7 будинків та приміщення сільської ради. Ще більше як 60 будинків місцевих мешканців суттєво пошкоджено. Дещо відбудовуємо своїми силами, допомагають сусідні громади. Але саме ці благодійні організації першими відгукнулися на наше прохання про допомогу – і за це ми їм безмежно вдячні”, – розповідає Ірина Борзак, староста с. Рудницьке.
Село було окуповане до 28 березня. Російські військові прикривалися мирними мешканцями й ставили свою техніку в дворах цивільних та на городах. Відтак, помешкання людей потрапляли під перехресні обстріли. Так сталося і з будинком родини Ткаченків.
“Від вибуху в нашому будинку зірвало дах, вибило всі вікна, двері. Ми лишилися без світла, газу, води. У сараї погоріло хазяйство, саме приміщення було пошкоджене. Власним коштом ми б не потягнули таку роботу. Улітку спали просто неба, а у вересні заливало дощами. Тому наша родина дуже вдячна і благодійникам, і будівельникам – всім, хто причетний до цієї справи за те, що ми змогли увійти в зиму в теплій домівці”, – розповідає Олег Ткаченко, один з тих, чий будинок вдалося відновити в межах проєкту.
“Коли були сильні обстріли, ми з сином ховалися в погребі, – згадує 70-річна Катерина Овдієнко, – а одного разу було так гучно, що думали, що й нас засипле, і від хати нічого не залишиться. Коли вийшли, то побачили, що згорів лише сарай, а в хаті вибило вікна, двері посікло, пошкодило дах. Але завдяки добрим людям, до зими нам дуже допомогли”.
Вартість проєкту становить 900 тис. грн. Благодійники продовжать підтримувати й відновлювати село надалі. Адже співпраця заради відбудови – це про українську ідентичність та цінності, які з кожною цеглиною закладають і наше майбутнє.
