В Україні давно назріла потреба в реформуванні податкової системи. Група економістів склала план такої реформи, де ставки податків знижуються до 10%. Журналісти з’ясували, в чому сенс такого підходу, і чи зможе країна впоратися з державними видатками, що постійно ростуть, а податки знижуватимуться?
податкові зміни. В інтерв’ю виданню Forbes заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма нещодавно озвучив концепцію податкової реформи, яка передбачає:
- зниження ПДВ до 10% (зараз 20%);
- зниження податку на доходи фізосіб до 10% (зараз 18%);
- зниження податку на прибуток до 10% (зараз 20%).
За словами Р. Шурми, йдеться не лише про зниження ставок ключових податків, а й про скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ), а також про збільшення військового збору до 3% (сьогодні 1,5%). Після появи низки досить емоційних публікацій у соцмережах про запропоновані Офісом Президента податкові зміни ми звернулися до голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева з питанням, наскільки цікавими він вважає подібні пропозиції. «Обговорюватимемо, коли буде відповідний законопроєкт із розрахунками. Поки що все, що відбувається довкола цього питання, — хімічно чистий хайп, в якому я брати участь під час війни точно не буду. Це щонайменше, безвідповідально. Скасування ЄСВ на сьогодні, не є ні можливим, ні розумним кроком», — прокоментував заявлені ініціативи Д. Гетманцев.
Ідея «10-10-10». Чим обґрунтовано пропозицію знизити податки?
В основі нової податкової моделі «10-10-10» — пропозиції низки українських економістів, серед яких, зокрема, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач і директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. «Витрати в країні мають бути знижені. Ми перерозподіляємо через публічні фінанси 43%+ (а зараз набагато більше). А повинні (і мають) у мирні роки перерозподіляти максимум 35% ВВП. Спочатку для забезпечення економічного росту маємо суттєво знизити витрати держави та провести податкову реформу, а потім уже підвищувати соціальні стандарти. Наразі ми вкотре маємо для цього унікальний шанс, бо проблеми української економіки очевидні нашим партнерам, які допомагають нам. Обґрунтувати їм податкову реформу можна, наприклад, виходячи з такої логіки: чим швидше Україна «стане на ноги» й зможе самостійно фінансувати власні витрати, тим швидше наші міжнародні партнери зможуть зменшити підтримку», — написав на своїй сторінці у Facebook Андрій Длігач.
У свою чергу, директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін заявив, що необхідність проведення податкової реформи пов’язана зі складною економічною ситуацією в Україні. «Українська економіка — в складному стані, а бізнес знекровлений, тоді як економіка — база для оборони країни. Ми за 30 років не створили умов, за яких український бізнес може бути конкурентним. Наразі капітал обходить Україну стороною. Й небезпідставно — наша країна перебуває на 130 місці в світі за індексом економічних свобод, а також посідає 65 місце за простотою сплати податків. Україна — недоінвестована країна. Чиновники продовжують «доїти» бізнес, вважаючи це нормою. Держава не створює умови, бізнес іде в тінь (40% економіки зараз у тіні). Проблем із податками немає — їх навчилися оминати, від чого держава недоотримує ресурси. Ось передумови того, чому систему потрібно міняти. Податкова реформа — це те, що потрібно зробити», — зазначив Анатолій Амелін. На його думку, запровадивши нову податкову систему, Україна зможе розвивати економіку.
«Під час війни вигідніше впроваджувати, — у найближчі два роки після війни бізнес буде відновлюватися, прибутків у нього не буде, а якщо так, то яка нам різниця, якою буде ставка податку? Ми створюємо стимули «відбілювання» зарплат через скорочення ставки ПДФО. Що стосується податку на прибуток, то згідно з нашими опитуваннями, бізнес за зниження ставки і готовий чесно платити податок», — додає Анатолій Амелін.
На його переконання, податкова реформа «10—10—10» здатна стимулювати розвиток економіки та приплив іноземних інвестицій в Україну.
Якщо загалом, то економічна спільнота позитивно оцінює власне факт дискусій, що знову виникли навколо можливих податкових змін в Україні. «Питання податкових змін в нашій країні назріло та перезріло. Існуюча система недосконала, й має багато недоліків, головний із яких — податки значною мірою збираються за домовленістю, тобто в нас формально європейська податкова система, але працює це зовсім інакше. Потрібно привести цю систему до ладу, бо зараз вона створює нерівні умови для бізнесу, а ще підстави для корупції. Проте питання набагато складніше, ніж зменшення податкових ставок», — прокоментував ініціативи старший економіст і член Наглядової ради CASE Україна Володимир Дубровський.
Без податку на прибуток…
У концепції нової податкової реформи, озвученої тезово Ростиславом Шурмою, є план замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (далі — ПНВК). Згаданий Анатолій Амелін вважає, що такий податок прибере необхідність щось приховувати у звітностях компаній, по суті ПНВК — «найсправедливіший податок».
Економісти по-різному оцінюють перспективи заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. На думку старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, ПНВК може бути простішим в адмініструванні, але не настільки суттєво, як це подають автори реформи — дискреція не зникає, оскільки бізнес прагнутиме «вивести капітал» під виглядом видатків, а податківці це відловлюватимуть, як і за класичного податку на прибуток.
У нас немає вибору
Володимир Дубровський також упевнений, що податок на прибуток все ж таки потрібно замінити податком на виведений капітал. «Треба його замінювати податком на виведений капітал не стільки, щоб знизити навантаження, скільки для того, щоб усунути необхідність у перевірках нарахування фінансового результату. Якщо ПНВК нормально виписано, то для підприємств, які не здійснюють масштабних зовнішньоторговельних операцій, фактично відпадає необхідність у перевірках узагалі», — зазначив Володимир Дубровський.
Натомість Член Ради НБУ Віталій Шапран вважає, що спочатку потрібно ліквідувати лазівки через ФОП, страховиків, офшори, а вже потім говорити про ліквідацію податку на прибуток. «Для цього, як мінімум, варто вирівняти податкове навантаження та уніфікувати адміністрування. А вже після стабілізації системи оподаткування проводити експерименти з ПНВК. Я запропонував би ПНВК тільки для окремих компаній, наприклад, для іноземних компаній, які залишили ринок росії зі збитком і хотіли б відкрити бізнес в Україні. Через 2—3 роки буде напрацьовано статистику, а потім уже ухвалюватиметься рішення на основі більш точних даних», — каже В. Шапран.
Відмовитися від податку на працю. Чи можуть в Україні скасувати ЄСВ?
Цілком, але де логіка? На одному з етапів реформи «10- 10-10» відбувається скасування ЄСВ для всіх підприємств, крім підприємств-фізосіб (ФОП). З одного боку, ЄСВ — це податок, через який роботодавці платять зарплати «в конвертах». З іншого боку — це те, що підживлює дефіцит Пенсійного фонду, тобто йде на пенсії українців. Покінчити з ЄСВ — мрія бізнесу, кажуть економісти. Але платити пенсії все одно доведеться, тож у разі скасування ЄСВ виникає питання компенсаторів. Співавтори реформи «все по 10» вважають, що частково компенсувати втрати держбюджету від відсутності надходжень ЄСВ може збільшити «білі» зарплати, тобто вихід компаній із зарплатної тіні.
«ЄСВ шкідливий для економічного росту, його точно потрібно скасовувати, але незрозуміло, чому його зібралися скасовувати для всіх, окрім ФОПів — дискримінація фізосіб-підприємців. Питання пенсій вирішить лише пенсійна реформа — відхід від солідарної до накопичувальної системи», — зазначає Володимир Дубровський.
Ще один учасник цієї дискусії — економіст Олексій Кущ також вважає, що з ЄСВ настав час покінчити. Однак для цього він пропонує певний компенсатор. «Я з 2016 року пропагую таку ідею: скасування податків і зборів на фонд оплати праці (прибутковий, ЄСВ, військовий) і запровадження замість них кумулятивного податку на працю у розмірі 10%», — говорить експерт.
Утім, і це важливо, втрати держбюджету за умови скасування ЄСВ можуть бути дуже разючими. «Лише скасування ЄСВ та зменшення ставки ПДФО з одночасним підвищенням військового збору, згідно з оцінками експертів Міністерства фінансів, збільшить дефіцит зведеного бюджету (з якого, зокрема, компенсують дефіцит Пенсійного фонду) на 136 млрд грн. Зменшення податкового навантаження на оплату праці дійсно робить бізнесову діяльність «у білу» менш обтяжливою, але само собою не мотивує бізнес вийти з тіні», — упевнений натомість Юрій Гайдай.
А розрахунки податкового експерта Юрія Романюка говорять про ще сумніші наслідки для надходжень до держбюджету в разі скасування ЄСВ з одночасним зниженням ПДФО з 18% до 10%. За його розрахунками, якби така реформа відбулася у 2022 році, то втрати зведеного бюджету були б приблизно 270 млрд, а державного — 330 млрд гривень.
Де брати гроші до бюджету, коли «все по 10»?
Одним із ключових ризиків зниження ставок податків в Україні опитані експерти називають різке падіння доходів державного бюджету. На практиці це означає неможливість держави спрямовувати необхідні суми коштів на соціальні потреби — освіту, медицину, соцвиплати та пенсії. «Я проти радикальних змін податкової системи з високими ризиками падіння податкових доходів бюджету. Зміни потрібні — їх можна обговорювати, готувати до них суспільство, але пам’ятати, що сектор безпеки й оборони в нас має бути профінансований на 110%. Коли війна вщухне, Україна отримає «митний безвіз», і такі зміни (податкову реформу) можна буде впроваджувати», — резюмує Віталій Шапран.
А Юрій Гайдай додає, що сьогодні в Україні всі власні надходження до бюджету, податкові та неподаткові, не покривають навіть видатків на оборону та правопорядок. «І це витрати, які не готові покривати наші партнери — країни-донори та міжнародні фінансові установи. Отже, зараз можна говорити, в кращому разі, про оптимізацію структури податкових надходжень так, щоб стимулювати внутрішнє виробництво та обмежити відтік валюти з країни. Також можна вести мову й про подальшу оптимізацію витрат. Але простору для зменшення податків і податкових надходжень зараз немає», — переконаний експерт.
Та попри всі ці доводи, співавтор реформи «все по 10» Анатолій Амелін вважає, що навіть за умови зниження ставок до 10% суттєвого падіння доходів держбюджету вдасться уникнути. «Коли ми говоримо про зниження податків, то йдеться про зниження навантаження — співвідношення рівня надходжень, який забезпечує бізнес, до його виручки. Наявність податкових ставок не говорить про те, що за ними і сплачують підприємства податки. У нас оптимізують ПДВ (скрутки), у нас виплачують зарплати в конвертах, триває оптимізація податку на прибуток. Знижуючи ставки, ми створюємо ситуацію, коли вигідніше платити податки, ніж їх оптимізувати. Та модель, що пропонується, не призведе до падіння доходів держбюджету, оскільки бізнес платитиме за цими ставками, не уникаючи оподаткування, відтак надходження будуть», — зазначив Анатолій Амелін.
Замість висновку
Говорять експерти сьогодні й про те, що серед нагальних питань, які Україні варто терміново вирішувати паралельно з податковими питаннями, — зниження високих державних видатків. «Найголовніше — скорочення державних витрат. В умовах війни це нереально, але якщо говорити про мирний час, то до 35% від ВВП повинні становити держвитрати, це те, чого ми прагнемо. Джерела зниження — покращення ефективності державних витрат, перенесення всього, що можливо, на приватний сектор», — зазначає Володимир Дубровський. На його думку, щоб скоротити обсяг державних витрат, необхідно, зокрема, позбутися державного субсидування підприємств; верифікувати одержувачів соціальної допомоги; вирішити питання з переходом від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.
Так бути чи не бути новому податку? Які шанси на внесення змін до Податкового кодексу?
За нашими прогнозами, найближчим часом триватимуть дискусії про те, чи може ідея «10—10—10» знайти реальне втілення у вигляді змін до Податкового кодексу. Поки що над цим проектом продовжують роботу фахівці Офісу Президента, Кабміну та низки аналітичних центрів. Експерти ж на цьому етапі скептично оцінюють шанси реформи на її впровадження, особливо в цьому році. «Знижувати податки треба, але я сумніваюся, що миттєво можливо знизити ПДВ до 10%. Проблема — Угода про вільну торгівлю з ЄС, важко мати цю угоду, коли в країнах різні податки на споживання. Україна приєдналася до євродирективи, яка передбачає, що ПДВ не може бути меншим 15%», — нагадав Володимир Дубровський.
А от Віталій Шапран переконаний, що до закінчення війни депутати навряд чи підуть на практичні зміни податкової системи. «Передбачити, як на реформу відреагує ринок, майже неможливо. Зміни в податковій сфері мають бути комплексними, а податкові доходи держбюджету гарантовані», — вважає Віталій Шапран.
Тим часом, за словами Юрія Гайдая, більшість експертного середовища сходиться на тому, що податкову реформу «10—10—10» недостатньо опрацьовано, а парламент не підтримає такий ризиковий проект реформи — він не пройде навіть податковий комітет. «Податкові системи країни, що воює, та мирної країни — це дві дуже різні системи.
Податкова реформа вимагає точного моделювання, і сьогодні ніхто не знає, якими будуть параметри нової повоєнної економіки нашої країни. На сьогодні, більш актуальними є питання скорочення, оптимізації з некритичних видатків бюджету, які ще залишилися, і збільшення власних надходжень, яких поки що не вистачає на фінансування військових витрат», — резюмує Юрій Гайдай.
Джерело: Юридичний вісник України