Кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів, наділення Бюро економічної безпеки новими повноваженнями та безліч інших “нововведень” пропонуються узаконити в нашій країні. На засіданні Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, яке відбулося декілька тижнів тому, було рекомендовано прийняти за основу законопроект про так зване “удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності” у сфері незаконного обігу підакцизних товарів (№ 9364). Я не погоджуюся з таким рішенням колег, яке на мою думку суперечить національному законодавству й потребує доопрацювань.
Проект викликав багато зауважень та прохань про доопрацювання зі сторони таких структур як Офіс Генерального прокурора, Нацполіція та Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ). Для “досягнення” мети проекту пропонується внести низку суперечливих змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), Кримінального кодексу України (далі – КК України) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон).
Що не так із проектом № 9364?
Ним передбачена відповідальність за порушення правил торгівлі, так званими предметами, пов’язаними з вживанням тютюнових виробів, трав’яних виробів для куріння, електронними сигаретами, заправними контейнерами, а також пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння. Цікавим є той факт, що у проекті не зазначено визначення змісту цих понять, а вказані пристрої і предмети взагалі не належать до підакцизних товарів.
Пропонується криміналізувати й “збут фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів чи рідин, що використовуються в електронних сигаретах”. Відповідальність нестимуть як особи, які збували фальсифіковані товари, так і ті, які збували незаконно виготовлені товари. Виникає логічне запитання: у чому полягає різниця між “фальсифікованими” та “незаконно виготовленими” товарами, оскільки у статті це не врегульовано. До того ж незрозумілим є формулювання кримінально-правових норм. До прикладу, одночасно встановлюється відповідальність з однієї сторони за “придбання, зберігання, пересилання, транспортування з метою збуту або збут фальсифікованих чи незаконно виготовлених товарів”. З іншої сторони за вчинення таких саме дій без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, якщо такі дії вчинені у великому розмірі». Більше того, такого виду покарання як «конфіскація та знищення», про які йдеться у проекті взагалі не існує.
Наступний момент полягає в тому, що неврегульованим є питання відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів, оскільки КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації або без отримання ліцензії. Натомість проектом вводиться кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення відповідних підакцизних товарів. Мова йде про виготовлення відповідної продукції без наявності ліцензії на цей вид діяльності. Виходячи з логіки законопроекту, КУпАП потрібно буде доповнити статтями провадження кожного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, проте якщо врахувати, що окрім ліцензування існують інші види дозвільних документів на провадження господарської діяльності, кількість таких спеціальних статей КУпАП буде нескінченна.
Зазначу, що термін: «без зайвих труднощів» не відповідає принципу юридичної визначеності та потребує уточнення. Таке використання, зокрема, запропоновано у новій частині статті 265 КУпАП, яка стосується вилучення речей і документів. Більше того, чим більше невизначеності у законі, тим більше корупційної складової, і виходить, що ми узаконюємо корупцію.
Читайте також: Про перспективи рекриміналізації контрабанди товарів
До того ж унеможливлюється звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення. Це може створити невиправдане розширення переліку правопорушень, до суб’єктів вчинення яких не можуть бути застосовані відповідні види звільнення від адміністративної відповідальності. Додам, що малозначність діяння є формальною категорією, яка передбачає, що шкода, заподіяна суспільним інтересам, є настільки малою, що діяння, хоча й має формальні ознаки правопорушення, але не може бути назване суспільно шкідливим і не потребує застосування адміністративного стягнення.
Зі складу правопорушення, виключається, так званий, “спеціальний суб’єкт”. Разом з тим, винною особою визнається працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, що порушив правила торгівлі слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах тощо. Натомість у редакції законопроекту уточнення “спеціального суб’єкта” відсутнє, а замість нього існує доповнення про “суб’єктів правопорушень”. Таким чином, у випадку прийняття законопроекту є ймовірність подвійної відповідальності для фізичних осіб-підприємців, оскільки вони також є суб’єктами господарювання. Ситуація, суперечить Конституції України, оскільки ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Пропонується встановити адміністративну відповідальність за правопорушення, які стосуються неконтрольованого придбання, зберігання, пересилання або транспортування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет без марок акцизного податку або із підробленими марками вчиненому в значному розмірі. Під значним розуміється вартість алкогольних напоїв, тютюнових виробів чи рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка у десять та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Додам важливий момент для розуміння: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Читайте також: Конфіскація товарів як адміністративне стягнення вирішується судом за правилами КУпАП, а не КАСУ
Досить цікавим є питання відповідальності за незаконний збут алкогольних напоїв, тютюнових виробів чи рідин для електронних сигарет без відповідних марок акцизного податку або із підробленими марками податку. Мова йде про статті 177-2 та 156 КУпАП, адже вони повторюють положення статті 156 КУпАП. Варто відзначити, що розмір штрафу за порушення в статті 177-2 становить від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис.грн до 85 тис.грн), в той час, як у статті 156 цей розмір коливається від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 10200 грн).
На мою думку, у діях осіб, які просто придбали алкогольні напої, тютюнові вироби без мети збуту, а для власного споживання – немає достатніх ознак суспільної небезпеки для визнання таких дій адміністративними правопорушеннями.
Серед іншого, увагу викликає питання про наділення працівників БЕБ новими повноваженнями – складанням протоколів про адміністративні правопорушення. Зазначу, що поза сферою діяльності БЕБ перебуває необлікований роздрібний продаж підакцизних товарів. Тобто, так званий продаж відповідної продукції «з рук», які здійснюють як не зареєстровані суб’єкти господарювання, так і фізичні особи без жодних на це дозвільних документів. Протиправна діяльність таких осіб належить саме до компетенції органів Нацполіції, центрального органу виконавчої влади, що відповідає за державну політику у сфері державного контролю та низки інших уповноважених органів. Отже, недоцільними є змін, які надають БЕБ право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, за такими статтями як 161-1, 164 та 164-16 КУпАП.
Додам, що забезпечення публічної безпеки та порядку є завданням поліції, а здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією підакцизних товарів, за їх цільовим використанням, проведення роботи, пов’язаної з боротьбою з незаконним виробництвом та інші вагомі завдання у цій сфері віднесено до повноважень Державної податкової служби. На мою думку, потребує удосконалення й процедура притягнення до адміністративної відповідальності, яка на сьогодні за чинним КУпАПом не відповідає сучасним реаліям правової системи й стандартам прав людини.
Отже, законопроектом № 9364 пропонуються чергові реформаторські дії, які викликають безліч питань та породжують суперечності в українському законодавстві. Перш ніж ухвалювати такі рішення потрібно врахувати позиції всіх сторін, проаналізувати доцільність й адекватність нововведень та їх реальну корисність для суспільства. Потім вже розробляти та приймати рішення. Ухвалення проекту тільки внесе деструктив, а не допоможе внормувати ситуацію у сфері незаконного обігу підакцизних товарів та відповідно призведе до негативних наслідків.
Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання,
доктор юридичних наук, заслужений юрист України