By Ключовий меседж
Сифіліс знову стає помітною проблемою громадського здоров’я в Європі. У країнах ЄС/ЄЕЗ кількість зареєстрованих випадків упродовж останнього десятиліття більш ніж подвоїлася. Україна також фіксує зростання кількості зареєстрованих випадків у 2024 році.
Водночас пряме порівняння України з країнами ЄС/ЄЕЗ потребує обережності: системи епідеміологічного нагляду, повнота даних та рівень їх деталізації відрізняються.
Головна проблема полягає не лише в кількості зареєстрованих випадків. Важливо розуміти, кого саме ми діагностуємо, на якій стадії, де відбувається передача інфекції та скільки випадків можуть залишатися невиявленими.
За даними Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC), у 2024 році в 29 країнах ЄС/ЄЕЗ було зареєстровано 45 577 підтверджених випадків сифілісу.
Показник становив 10,8 випадку на 100 000 населення. Це найвищий рівень за останнє десятиліття, а порівняно з 2015 роком рівень повідомлень про сифіліс більш ніж подвоївся.
Серед зареєстрованих випадків:
- чоловіки хворіли більш ніж у шість разів частіше, ніж жінки;
- найвищий показник у 2024 році спостерігався серед чоловіків віком 25–34 роки — близько 46 випадків на 100 000;
Це важливий момент для комунікації: сифіліс не можна розглядати виключно як проблему окремих ключових груп.
У 2024 році в 14 країнах ЄС/ЄЕЗ було зареєстровано 140 підтверджених випадків вродженого сифілісу, порівняно з 78 у 2023 році.
Вроджений сифіліс є одним із найбільш чутливих показників того, наскільки добре система охорони здоров’я забезпечує своєчасне тестування та лікування вагітних.
За офіційними даними Центру громадського здоров’я, у 2024 році в Україні було зареєстровано 2 101 випадок сифілісу, або 5,12 випадку на 100 000 населення.
Для порівняння, у 2023 році було зареєстровано 1 738 випадків — 4,24 на 100 000.
Таким чином, у 2024 році кількість зареєстрованих випадків зросла приблизно на 21% порівняно з 2023 роком.
У першій половині 2025 року тенденція до збільшення продовжувалася: за даними ЦГЗ, за перші п’ять місяців 2025 року було зареєстровано 766 випадків сифілісу.
За даними ВООЗ, значна частина сифілітичних інфекцій може залишатися невиявленою через відсутність симптомів або звернення за допомогою.
Україна має систему реєстрації випадків сифілісу і регулярно публікує статистику.
Проблема полягає в іншому: у відкритих даних значно менше деталізації, ніж, наприклад, у європейському епідеміологічному нагляді.
Для повнішого розуміння епідемії важливо систематично бачити:
- розподіл випадків за віком;
- стать;
- регіон;
- стадію сифілісу;
- ймовірний шлях передачі;
- кількість випадків серед ключових груп;
- сифіліс у вагітних;
- випадки вродженого сифілісу;
- кількість протестованих людей та частку позитивних результатів;
- своєчасність початку лікування;
- випадки повторного інфікування.
Саме така деталізація дозволяє перейти від простого підрахунку випадків до розуміння того, де, серед кого і за яких умов відбувається передача інфекції.
Сифіліс може мати різні клінічні прояви, а на певних етапах — перебігати безсимптомно.
Саме тому людина може не знати про інфекцію і продовжувати передавати її статевим партнерам.
Інфекція передається під час вагінального, анального або орального сексуального контакту, особливо при контакті з сифілітичними ураженнями.
Відсутність видимих симптомів не виключає сифіліс.
Своєчасне тестування має особливе значення для людей, які:
- мають нового або кількох сексуальних партнерів;
- мали незахищений сексуальний контакт;
- мали сексуальний контакт із партнером, у якого діагностували сифіліс;
- належать до груп із підвищеним ризиком інфікування;
- мають симптоми або інші клінічні підстави для обстеження;
- вагітні.
Сифіліс виліковний, якщо його своєчасно діагностувати та правильно пролікувати.
Але перенесений сифіліс не формує довічного імунітету: після лікування людина може інфікуватися повторно.
Нелікований сифіліс під час вагітності може призвести до серйозних наслідків для плода та новонародженого.
За оцінками ВООЗ, у 2022 році у світі відбулося близько 700 000 випадків вродженого сифілісу, які були пов’язані приблизно з 390 000 несприятливими наслідками вагітності.
Сифіліс — це інфекція, яку можна діагностувати й вилікувати. Але для ефективного контролю недостатньо просто рахувати зареєстровані випадки. Нам потрібно бачити повну картину: кого ми тестуємо, кого виявляємо, на якій стадії, як швидко лікуємо та де залишаються невиявлені випадки.
Україна має офіційну статистику щодо сифілісу, але потребує більш деталізованого, своєчасного та стандартизованого епідеміологічного нагляду, який дозволить краще бачити реальну ситуацію та планувати профілактику і лікування.
