By «Спрощенку» не ліквідують, а зроблять суворішою, залишивши її тим, для кого її створено Про це написав Віталій Княжанський газети “День”. Між «білим» (законослухняним) великим, середнім і малим бізнесом жодного протистояння немає, переконані експерти. На їхню думку, спільний ворог увсіх підприємців України — це олігархи, офшорні компанії та «скрутки», інакше кажучи, всі так звані ухиляльники, що намагаються вигравати в конкуренції нечесним шляхом.
Є ВКАЗІВКА
Чи можна зарахувати до останніх також і малий бізнес, що працює відповідно до чинного закону, за спрощеною системою оподаткування? Здавалося б, запитання риторичне. Проте в нещодавньому меморандумі, підписаному українською владою з Міжнародним валютним фондом, є вказівки, що спрощену систему оподаткування слід якщо не ліквідувати на пні, то до цього пня якомога ближче притиснути — зробити суворішою. Чи згодне з такою установкою українське бізнес-середовище?
Експерти Реабілітаційної платформи реформ Володимир ДУБРОВСЬКИЙ і Владислав ЧЕРКАШИН провели дослідження, в якому відвели велике місце відповіді на це запитання. Дубровський назвав ілюзією чи свідомим обманом твердження, що вся тіньова економіка в Україні — це малий бізнес, а точніше — спрощена система оподаткування.
Насправді, за його словами, щось схоже має місце в багатьох країнах, де значну частину тіньової економіки зосереджено в малому бізнесі, тому що великі компанії там прозорі чи їх немає взагалі. У нас ситуація інакша, каже експерт, зловживання є і в малому бізнесі, зокрема й у тому, який працює за спрощеною системою, але оскільки малий бізнес становить незначну частину економіки, то, як підтверджує наше дослідження, зовсім не тут сконцентровано основні зловживання. «Наш висновок полягає в тому, що у протистоянні з тінню потрібно зосереджуватися на операціях, що мають значний масштаб», — пояснює Дубровський.
НЕ ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ
До таких випадків, за його словами, можна зарахувати поширення тіньових схем у роздрібній торгівлі. Їх хочуть ліквідувати за допомогою реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Це — досить суперечливе рішення, що також грунтується на певних спостереженнях і висновках, слушних для країн, де є проблеми в реєстрації малого бізнесу. У нас цієї проблеми немає. У Україні від податків ухиляються або мінімізують їх легальні суб’єкти, тому в нас можна застосувати далеко не всі міжнародні рекомендації, спрямовані на детінізацію економіки, вважає Дубровський.
Але РРО третього покоління, які вже сьогодні можна впроваджувати, набагато дешевші, ніж їх попередники, і дають змогу використовувати будь-які пристрої з приєднанням до інтернету і хмарних технологій. Вони спрощують ведення бізнесу, і це, зазначає Дубровський, дуже прогресивний шлях детінізації.
«Якщо вести мову про світові тенденції, — зазначає Черкашин, — то впродовж останніх десяти років ми бачимо агресивне поширення касових апаратів. Багато держав Європи, а також СНД, зокрема Росія, Білорусь, Казахстан, запроваджують РРО в суцільному порядку. Для нас це (такий порядок) не приклад для наслідування. Нам потрібно діяти відповідно до своїх особливостей».
Черкашин наводить як приклад Австрію, де обов’язкове використання РРО спричинило різко негативне ставлення. Було навіть відповідне звернення до конституційного суду цієї країни. Щоправда, він визнав обов’язкове запровадження РРО законним. Але суцільна фіскалізація за допомогою РРО, констатує Черкашин, все ж вважається в Європі досить радикальним кроком, і багато країн не роблять цей процес загальним, залишаючи невеличкий простір для мікро- і малого бізнесу. Йому наказано: якщо продаєш більш ніж на 7,5 тисяч євро (на місяць?), постав, будь ласка, касовий апарат, розповідає експерт.
Проте він вважає, що європейський досвід в Україні у низці випадків непридатний. Дохід на душу населення ву нас удесятеро менший, ніж навіть у найбідніших європейських країнах, а державні інституції настільки ж слабші. Та й не все, що роблять в Європі, на його думку, правильно.
АНАЛІЗ ВІД МВФ
Дубровський підтримує колегу і посилається на експертів МВФ, які вважають, що фіскалізація призводить до негайного збільшення надходжень до бюджету. Проте й вони, за його словами, проаналізувавши досвід 20 дуже різних країн, — від Швеції до Малаві — дійшли висновку, що тотальна фіскалізація — «це не срібна куля, що вбиває тіньову економіку раз і назавжди». На їхню думку, каже експерт, потрібні комплексні реформи, що передбачають реформу податкової служби і, зокрема, фіскаліизацію. А говорити про те, що сама по собі фіскалізація веде до детінізації, підстав немає, констатує він. Спочатку надходження податків зростає, а потім знижується.
Експерти МВФ пишуть, додає Дубровський, що фіскалізація — дорогий шлях з недоведеним ефектом, а це те ж саме, що дорогі ліки з небезпечними побічними наслідками. На його думку, в Україні потрібно проводити фіскалізацію, грунтуючись на категоріях ризиків (один з них — площа приміщення до 20 квадратних метрів), а тотальна фіскалізація, переконаний він, — це поганий вихід, оскільки в нас погано і з контролем.
ПРИМАРА АЗАРОВА У ГФС
Доти, доки в нас не буде ефективної податкової адміністрації, переконаний Дубровський, фіскалізація лише множитиме корупцію. Навіть відносно прийнятна вартість РРО третього покоління, на його думку, набагато перевищує можливий фіскальний ефект від впровадження цих приладів, а суспільний ефект буде ще менший, ніж фіскальний.
Отже, про тотальну фіскалізацію в осяжному майбутньому краще взагалі забути, пропонує Дубровський. Він стверджує, що фіскалізація може лише дещо пом’якшити, проте не розв’язати існуючих проблем. Без реформи загальної системи оподаткування, яка має стати такою ж привабливою, як спрощена система упродовж останніх 20 років, і без перезавантаження податкової служби, спрямованої на те, аби назавжди вигнати звідти примару Азарова, фіскалізація дрібного бізнесу не дасть результату, переконаний Дубровський.
ЯКЩО ЦЕ ПРИБІЧНИКИ, ТО ХТО СУПРОТИВНИКИ?
Денис БУТЕНКО, який представляє Мінекономрозвитку і торгівлі, від імені свого відомства заявив, що підтримує збереження «спрощенки». Це, за його словами, зафіксовано в проекті стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, яку незабаром ухвалять.
Потім ухвалюється план заходів щодо її реалізації, в якому має бути відбито заходи щодо боротьби з наявними зловживаннями в цій сфері, аби зберегти «спрощенку» для тих, кому вона потрібна — для справді малого бізнесу.
Радник міністра фінансів України Яна БУГРІМОВА також запевняє, що Мінфін не стоїть на позиції ліквідації спрощеної системи оподаткування. «Під час перемовин із МВФ і підписання меморандуму ми наполягли, — розповідає вона, — на тому, аби початкову редакцію документа, що містила положення про ліквідацію, було змінено на термін про «посилення» цієї системи. Він грунтується на відомих і зафіксованих зловживаннях з боку великого бізнесу і спрямований на те, аби зберегти спрощену систему для тих, для кого її було створено».
ЗАМОВНИК ДЛЯ НИНІШНІХ РЕФОРМ
Але, певно, радник міністра сказала не всю правду. Інакше це не викликало б настільки полум’яної і досить гнівної промови одного із захисників та авторів «спрощенки», нинішньої голови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної. Вона нагадує, що цю систему запроваджували не для того, щоб істотно збільшити наповнення бюджету, а виключно задля того, аби провести глибоку дерегуляцію. І це була, за словами Ляпіної, перша ефективна реформа на цьому напрямі. Її сенс, в усякому разі для найдрібніших, для мікробізнесу (перша і друга групи на сьогодні) полягав у тому, що для них створили практично бінарний податок, який вони могли або сплачувати, або не сплачувати. Але вони чесно й без винятків платили, тому що це було їм вигідно.
«Таким чином, ми усунули предмет перевірки, предмет корупції, — згадує Ляпіна, — і державний контроль для цієї частини бізнесу було усунуто, він просто зник».
«І якщо сьогодні хтось думає, що дві останні українські революції не були ініційовані незалежним ні від держави, ні від великого працедавця класом, що утворився в результаті, в то він помиляється, — стверджує Ляпіна, — ба більше, саме цей клас створив замовника для нинішніх реформ».
«А що відбувається зараз, — продовжує колишній народний депутат, — ми увійшли в кризу з істотним спадом платоспроможного попиту. У людей просто немає грошей, що дуже погано позначається на мікробізнесі. Але середній і великий бізнес, замість того, щоб програмувати розвиток, почали програмувати боротьбу з ним. І не лише в рітейлі, а й у сфері комунікацій тощо. Це цілковито хибна стратегія. Тому що середній бізнес має конкурувати з великим, аби зростати самому, але ніяк не з дрібним. І коли ми чуємо сьогодні заяви про те, що «спрощенка» несправедлива, то цьому можна лише дивуватися». Ляпіна закликає не ратувати за якусь міфічну рівність, тому що її немає. А що робить «спрощенка»? За її словами, вона слугує підпорою для мікробізнесу, яка лише злегка вирівнює його стан порівняно із середніми підприємцями. Але аж ніяк не знищує рівність і справедливість».
Вона посилається на приклад алкогольної галузі, де за повної її фіскалізації контрафакт перевищує з горілки 50—60% ринку, і наголошує: «Це відповідь на запитання про ефективність фіскалізації, дає вона щось чи не дає». Чиновник з величезним досвідом обстоювання інтересів малого бізнесу стверджує: «Моя відповідь: ні, не дає».
Джерело: http://platforma-msb.org/sproshhenku-ne-likviduyut-a-zroblyat-suvorishoyu/
