By Про це йшлося на комітетських слуханнях на тему «Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні», що відбулись 19 січня за ініціативи Екокомітету ВРУ.
На проблемі акцентували увагу представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.
Розроблений на виконання вимог Договору про енергетичне співтовариство та затверджений Кабміном у 2017 році, НПСВ має на меті знизити на 72% викиди оксидів азоту до 2033 року, на 95% викиди сірки та пилу до 2028 року.
Також:
- визначено 90 установок, на яких повинні бути встановлені пило-, сірко- та азотоочистки;
- 135 установок після відпрацювання певного часу (20 або 40 тисяч годин) повинні бути виведені з експлуатації.
- У випадку невиконання вимог НПСВ, операторам установок доведеться зупиняти роботу енергоблоків. Це викличе дефіцит потужностей і зменшення ефективності енергетичної системи України.
На сьогодні НПСВ не виконується. Компанії-члени Асоціації проаналізували ситуацію та визначили 6 причин, чому так сталось:
- У країнах Європейського Союзу досягався поточний рівень викидів забруднюючих речовин завдяки впровадженню природоохоронних заходів, які тривали протягом 30 років. Приміром, Польща витратила 18 років на скорочення викидів пилу. Україна має досягнути цього показника за 10 років.
- Власні кошти генеруючих компаній та державна підтримка є найбільш поширеними джерелами фінансування з екомодернізації в рамках НПСВ в ЄС. Національною енергетичною стратегією України до 2035 року передбачалось, що основним завданням на загальнодержавному рівні у сфері охорони довкілля до 2020 року повинно стати законодавче забезпечення механізмів фінансування інвестиційних проектів з будівництва газоочисного обладнання в рамках НПСВ. Але ініціатива так і не була втілена.
- В ЄС вихід на нові нормативи викидів реалізовувався за рахунок інвестиційної складової до тарифу на електроенергію або інших видів державної допомоги та джерел фінансування. У 2000-х в Україні механізм державної допомоги для реалізації заходів із модернізації енергоблоків теплової генерації регулювався розпорядженням Кабміну №648 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей” та наказом Мінпаливенерго від №183 “Про затвердження Порядку підготовки та фінансування проектів з метою реалізації плану реконструкції та модернізації теплових електростанцій”. У 2017 році, у зв’язку з прийняттям ЗУ «Про ринок електричної енергії», було поступово припинено дію механізму фінансування нових інвестиційних проєктів за рахунок окремої складової в тарифах ТЕС. Протягом певного перехідного періоду такий механізм застосовувався тільки до проєктів, розпочатих до 2015 року, а нарахування цієї складової було закінчено 1 липня 2019 року. Крім того, нова модель ринку електроенергії включає цінові обмеження з метою недопущення суттєвого зростання ціни електроенергії для споживачів.
За 5 років відбулись непередбачувані критичні для української енергетики явища:
- Втрата контролю над шахтами, що видобувають антрацитове вугілля, вимушений перерозподіл потужностей та реконструкція 10 енергоблоків у 2017-2019 роках з метою захисту Об’єднаної енергетичної системи України. За чинним НПСВ, вони мають бути виведені з експлуатації до 2033 р.
- Скорочення у 2019-2020 роках обсягів споживання електричної енергії, викликане падінням промислового виробництва та пандемією коронавірусної хвороби COVID-19.
- Зміни в структурі традиційної генерації, спричинені стрімким зростанням (п’ятикратно) встановленої потужності сонячних і вітрових електростанцій в період 2018-2019 років.
Ці фактори та відсутність джерел фінансування у підприємств галузі призвели до фактичної неможливості операторів установок здійснювати капіталоємні довгострокові інвестиції в природоохоронні заходи, передбачені НПСВ.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для реалізації всіх заходів НПСВ, за оцінками експертів ЕВА, складає 4,1 млрд євро. Найбільша частка інвестицій (близько 82%) має бути здійснена в 2021-2027 роках.
Для впровадження НПСВ, на думку Асоціації, необхідно:
- Розробити та передбачити джерела та механізми фінансування заходів НПСВ, закріплені на законодавчому рівні.
- Актуалізувати перелік установок в додатках НПСВ.
- Переглянути послідовність впровадження проєктів зі встановлення пилогазоочисного обладнання та механізмів.
- Продовжити для України термін виконання вимог Директиви 2010/75/ЄС та загального строку реалізації НПСВ до 1 січня 2038 року.
Європейська Бізнес Асоціація підтримує повноцінне впровадження НПСВ за умови оперативного запуску процесу його оновлення із залученням усіх сторін (уряду, представників Енергетичного співтовариства, бізнесу та громадськості) та пошуку джерел фінансування Нацплану.
За матеріалами Європейської Бізнес Асоціації
