By У всьому світі, зокрема в Європі, малий бізнес – це основа середнього класу, з якого складається основний політичний бекграунд, основа демократії. Вони управляють своїм життям, роботою, створюють робочі місця для громадян своєї країни і стають основними замовниками на належне державне управління та політику. І ці замовники – дуже свідомі й активні.
Внесок в економіку, який генерує малий бізнес, змушує рахуватися з ним. В ЄС за 2013-й до сектору МСП належали 99 із кожних 100 бізнесів, він забезпечував роботою двох із трьох працівників і генерував 58 центів з кожного євро доданої вартості. В абсолютних показниках сектор МСП у 27 державах-членах ЄС надавав роботу 88,8 млн людей і генерував 3,6 трлн євро доданої вартості.
Постанова КМУ від 16 грудня 2015 року №1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2004 року №308», розробником якої була Державна регуляторна служба України, вводить обов’язкове обчислення витрат малого бізнесу на виконання державного регулювання, так званий М-тест (SME test).
В Україні до ухвалення цієї постанови майже не було індикаторів ефективності державної політики у сфері розвитку малого та середнього підприємництва, дерегулювання і поліпшення регуляторного середовища для підприємницької діяльності.
При цьому, виходячи зі світової практики, загальновизнано, що питома вартість виконання обов’язкових вимог держрегулювання для суб’єктів малого бізнесу вища, ніж для їхніх більших колег. Відмінність, за різними оцінками, може сягати 10–100 разів. Це означає, що малі компанії часто опиняються у невигідному становищі порівняно з великими суб’єктами через більші витрати часу на дотримання відповідних нормативних вимог.
Також варто зазначити, що часто великі підприємства користуються дорогими адміністративними бар’єрами як конкурентним засобом. Дорогі ліцензія, сертифікат чи дозвіл або ж велика кількість звітності можуть звести до мінімуму присутність на певному ринку малих підприємств, тобто конкурентне середовище зменшиться. Розуміючи це, Євросоюз і вирішив, що, ухвалюючи державні рішення, насамперед треба оцінювати, скільки коштуватиме ухвалення такого рішення малому бізнесу.
У ЄС 2008 року було затверджено Акт малого бізнесу (Small Business Act), який дістав власну назву Think Small First («Спочатку думай про малих»). Акт малого бізнесу в ЄС підкреслює політичну волю про визнання центральної ролі малих і середніх підприємств в економіці і визнає МСП як основу політики для ЄС та його держав-членів. Було визначено 10 принципів – концептуальні основи розроблення і здійснення політики як на рівні ЄС, так і на рівні держав-членів.
Принципи Think Small First
1. Створити середовище, в якому підприємці та сімейні підприємства можуть процвітати і підприємництво винагороджується.
2. Гарантувати, що чесні підприємці, які зіткнулися з банкрутством, швидко дістануть другий шанс розпочати підприємницьку діяльність.
3. Розробляти акти державного регулювання відповідно до принципу «Спочатку думай про малих».
4. Зробити органи державної влади сприйнятливими до потреб МСП.
5. Адаптувати інструменти державної політики до потреб МСП – сприяти участі МСП у державних закупівлях і ширше використовувати можливості державної допомоги для малого та середнього бізнесу.
6. Полегшити доступ МСП до фінансування і забезпечити розвиток законодавства та бізнес-середовища, які сприяють своєчасним розрахункам у комерційних операціях.
7. Допомогти МСП отримати велику користь від можливостей єдиного ринку ЄС.
8. Сприяти підвищенню кваліфікації в МСП і всіх форм інновацій.
9. Надати можливість МСП перетворити екологічні виклики в бізнес-перспективи.
10. Заохочувати і підтримувати МСП на отримання вигод від зростання ринків.
Як це працює? Ось приклад із нещодавньої практики. У рамках боротьби за екологічно чисте довкілля у Великобританії було ухвалено рішення про те, що на п’ять років пакети в магазинах потрібно зробити платними. Розробники новації виходили з припущення, що коли громадянин платитиме за пакет у магазині, їхнє використання різко знизиться.
Коли британські експерти проаналізували вплив такої регуляції на бізнес, то з’ясували, що цей захід призведе до великих адміністративних витрат у маленьких магазинчиках, тому що в них потік покупців менший, а облік використання пакетів виходить дорожчим, ніж у супермаркетів. Крім того, експерти з’ясували, що переважна більшість пакетів, які забруднюють довкілля, надходила з великих супермаркетів. У результаті пішли на компроміс: платними поліетиленові пакети будуть у великих і середніх магазинах, а в маленьких вони залишаться безплатними. Це яскравий приклад оцінювання впливу і вирівнювання конкурентних основ.
В Україні також є позитивний кейс. Таким прикладом є ситуація із введенням реєстраторів розрахункових операцій. Державна регуляторна служба України надала результати розрахунків вартості впровадження касових апаратів для малого бізнесу, які вказували на недоцільність такого заходу. У підсумку було скасовано обов’язкове введення касових апаратів для підприємців, річний дохід яких не перевищує 1 млн гривень. Також скасовано положення про застосування штрафів до таких підприємців.
Щоб практика розрахунків вартості державних регуляцій стала не вибірковою, а загальною, і придумано такий аналіз – М-тест.
Вимірюючи вплив регуляторного акта, намагаючись прогнозувати цей вплив, чиновник має спілкуватися з асоціаціями, об’єднаннями підприємців. Важливо вести такий діалог ще «на березі», а не виправляти вже ухвалені новації.
Застосовуючи таку методику, бізнес зможе своєчасно надати інформацію, а чиновник – оцінити обсяг проблеми і не допустити обурення підприємницького середовища, погіршення умов ведення бізнесу. Роль бізнес-асоціацій у такому разі значно зростає. Вони можуть професійно впливати на процес ухвалення рішення під час його підготовки, не тільки емоційно і за допомогою скарг, а використовуючи реальні цифри.
Після набрання чинності постановою КМУ №1151 будь-який проект регуляторного акта супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального регуляторного впливу, так і окремої частини, М-тесту. Наші чиновники будуть зобов’язані порахувати витрати бізнесу на виконання їхніх рішень і довести необхідність нового регулювання. Це дисциплінуватиме розробників регуляторних актів, спонукає їх думати про те, як виконуватиметься їхня регуляція, скільки це коштуватиме бізнесменам. Вони повинні будуть подумати про пом’якшувальні, компенсаторні заходи, і якщо побачать, що певна регуляція дорога, – шукати інші шляхи регуляції з мінімальними витратами.
М-тест набирає чинності через два місяці після оприлюднення постанови. За цей час потрібно навчитися робити такі розрахунки. ДРС організовує тренінги для органів виконавчої влади. Є можливість повчитися і в бізнес-асоціацій.
Наші партнери – програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному управлінні містом (ЛЕВ)» – розпочали набір на участь у навчанні тренерів з питань регуляторної політики. Учасники навчальної програми здобудуть теоретичні знання з законодавчих та інституційних основ регуляторної політики, а також практичні навички застосування інструментів регуляторного аналізу, зокрема М-тестів, і зможуть проводити навчання.
Автор – Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби України
