By Минулої зими через російські обстріли з ладу була виведена половина енергосистеми України. За перший рік повномасштабної війни росія 255 разів вдарила по об‘єктах енергетики. Наразі в нашій країні триває наймасштабніша за всі часи незалежності ремонтна кампанія. Що тоді чекає нашу країну – пропоную розібратися з усім по черзі.
Згідно зі звітом ООН, минулого сезону були пошкоджені або зруйновані 42 з 94 критично важливих високовольтних трансформаторів. За оцінками Світового банку, збитки, завдані інфраструктурі електро-, газо-, теплопостачання та видобутку вугілля, перевищують 10 млрд доларів США.
Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання, доктор юридичних наук, заслужений юрист України
Що являє собою захист енергосистеми України? З літа 2023 року в Україні будують три рівні захисту у вигляді інженерних укріплень на випадок російських атак. Перший рівень – простий захист від вибухової хвилі та уламків. Переважно це наповнені піском габіони, або інші конструкції, які захищають саме від непрямого влучання чи то ракети, чи “шахедів”. Зазначу, що найбільшою проблемою під час російських атак на енергетичну інфраструктуру виявилися не прямі влучання, а уламки, які вражають безпосередньо трансформатори. Другий рівень – захист від прямого влучання. Мова йде про бетонні конструкції, що будуються навколо основної мережі. Третій рівень передбачає масштабні конструкції – комплексний захист від “шахедів” і ракет.
До прикладу, минулого року у жовтні “прилітало” протягом двох-трьох діб десь 10 дронів, потім було затишшя, і так чергувалося з обстрілами. Натомість тільки у вересні 2023 року окупанти випустили по Україні понад 500 ударних дронів і їх кількість зростає постійно. рф акумулювала величезну кількість ракет й “шахедів”, якими з великою ймовірністю будуть ними масово обстрілювати українські об’єкти критичної інфраструктури.
Читайте також: Для будівництва і ремонту критичної інфраструктури енергетичного сектору не потрібно дозвільних документів
Мінінфраструктури, зокрема, Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури (далі – Держагентство з відновлення) опікується захистом головної мережі – це 22 електропідстанції у 15 регіонах. Важливий момент для розуміння: 30 липня цього року уряд анонсував виділення коштів для ремонтів та захисту об’єктів енергетики Держагентству з відновлення сумою 10 млрд грн. Натомість станом на кінець жовтня ми лише чуємо про “обіцянки” захисту електропідстанцій до, так званого, кінця зими. Постає риторичне запитання “чи не запізно?” та низка інших питань щодо коштів, які були виділені та їх цільового призначення.
Зазначу, що в Україні 90 магістральних підстанцій та десятки тисяч менших.
Уповноважені органи зазначають, що більшість підстанцій “Укренерго” вдалося відновити, звісно, мова не йде про ті які знаходяться на лінії фронту чи на тимчасово окупованій росією території. Як відомо, “Укренерго” з 14 серпня по 4 вересня уклало низку угод на будівництво захисних споруд для трансформаторів на електропідстанціях в різних куточках України на загальну суму 2,77 млрд грн в системі “Прозорро”. Захист кожного окремого трансформатора оцінено у суми від 69,04 до 69,49 млн грн.
Реалії свідчать про те, що минулого сезону досить багато обладнання знищено і це значною мірою, знизило міцність енергосистеми. Трансформатори, які працювали минулого року закінчилися. Нові трансформатори наявні в досить обмеженій кількості і їх наразі їхнього постачання лише очікують.
Читайте також: Три місяці на погодження паспорта безпеки з дня внесення об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру
Одним з ключових питань постає – достатність генераційних потужностей, враховуючи захоплені та пошкоджені енергетичні станції. Оскільки це може призвести до ситуації, коли Україна не зможе забезпечити достатню потужність для виробництва електроенергії. За таких умов, Україні потрібно буде ввозити електроенергію з країн Європи.
Питання газу. Офіційні звіти говорять про те, що в Україні достатньо газу, але питання полягає в тому кому він належить? Частково він належить європейським трейдерам. Цим питанням опікується “Нафтогаз”, який фактично має контрактувати ті обсяги, які вже в українських сховищах, контрактувати їх на користь України, щоб європейські трейдери не вивозили під час зими назад цей газ і він залишився в Україні.
Існує два проекти Закону в охороні об’єктів критичної інфраструктури. Перший стосується заборони відчуження об’єктів критичної інфраструктури під час воєнного стану. Законопроект № 8316, який у березні цього року прийняли у першому читанні. Проект Закону спрямований на врегулювання ситуацій, коли виникають конфлікти щодо власності держави на об’єкти критичної інфраструктури, які перебувають у державній власності, або коли потрібно відновити їх фінансову стабільність чи визнати їх банкрутами. Зміни до статті 8 Закону України “Про критичну інфраструктуру” передбачають, що такі ситуації не будуть розглядатися судами під час воєнного стану і впродовж двох років після його закінчення або скасування.
Другий проект стосується збільшення чисельності Держспецзв’язку для захисту критичної інфраструктури. Законопроект № 9666 Парламент прийняв в першому читанні у жовтні 2023 року. Тобто, скасовані обмеження чисельності військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. Зазначу, що в умовах повномасштабної війни на Держспецзв’язок покладені додаткові функції, зокрема виконання повноважень Уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України.
Читайте також: Розпочато проект встановлення сонячних панелей на об’єктах критичної інфраструктури
План держави. На базі МВС буде створено Координаційний штаб, який реагуватиме на обстріли та координуватиме ліквідацію наслідків. У складі штабу включені 17 міністерств, правоохоронні органи та інші установи. Вони будуть спільно працювати для координації дій під час обстрілів та виправлення їх наслідків. Робота штабу передбачатиме: збільшення кількості поліцейських і Нацгвардії на вулицях, патрулювання зон навколо важливих місць для громадян, захист інфраструктури, забезпечення роботи “Пунктів незламності”, гарантування доступності та належного стану укриттів, а також створення електронної системи обліку укриттів.
Зазначу, що українські інженери цього року проходили навчання захисту енергетичної інфраструктури від атак російських ракет і дронів у Великій Британії. Фахівців навчали, як визначати потенційну дальність вибуху, як впливають різні види зброї й вибухові речовини та де найкраще розташовувати фізичні та повітряні бар’єри для захисту об’єктів від російських атак.
Окремим напрямом, який необхідно розвивати та впроваджувати є децентралізація української енергосистеми, що означає появу об’єктів генерації та когенераційних установок. Також це означає активну участь споживачів у виробленні енергії. В нашій країні наразі, такий напрямок, зокрема простежується у встановленні сонячних панелей на дахах АЗС, потужних підприємствах й заводах.
Додалися й сонячні електростанції в Україні, зокрема, це стосується саме лікарень. Відновлення медичної інфраструктури – важливий пріоритет. Всі медичні заклади не лише готуються до зимового періоду, але також планують заходи для запобігання можливим перебоям в постачанні тепла, електроенергії й водопостачанню. Як зазначають уповноважені органи, на сьогодні більшість перевірених лікарень відповідають вимогам Міністерства охорони здоров’я і готові до наближеного зимового періоду.
Читайте також: Доступ до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури обмежено на час воєнного стану
Днями, Президент України запровадив рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО), що стосується організації захисту та забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури та енергетики України під час воєнних дій. Відповідно до рішення РНБО, Кабінет Міністрів має виконати низку завдання. Серед яких: заходи з належного інженерного та фізичного захисту об’єктів критичної інфраструктури. Також збільшенння кількість та посилення обороноздатність вогневих груп зі складу ЗСУ та Нацгвардії України, які відповідають за протиповітряне прикриття, охорону та оборону об’єктів критичної інфраструктури. До того ж створення резервів обладнання та запасних частини для своєчасного відновлення пошкоджених об’єктів. Уряд зобов’язаний затвердити протягом трьох місяців план заходів з відновлення об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії рф.
Рішення РНБО також визначило, що Кабінет Міністрів України разом із Генеральним штабом Збройних сил України буде моніторити об’єкти критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору для актуалізації переліку об’єктів, які потребують пріоритетного протиповітряного прикриття.
Отже, зрозуміло, що інфраструктура, яка зазнала пошкоджень, не може бути повністю відновлена. Ремонти вимагають значних витрат і це безкінечний процес й тривалий у часі. Фактично, станом на середину осені ми бачимо значні проблеми у підготовці до цьогорічного сезону. Окремим питанням тут постає ефективність державних структур відповідальних за ремонт та захист об’єктів енергетики. Натомість, результати нам все продовжують обіцяти. Відзначу, що для вступу в Європейський Союз нам потрібно адаптувати нашу критичну інфраструктуру до їхніх стандартів і вимог. Ремонт старої критичної інфраструктури – далеко не краще рішення. На мою думку, доцільніше будувати нові об’єкти з нуля, забезпечуючи їх ефективність та надійність й враховуючи всі можливі загрози.
Григорій Мамка, депутат Верховної Ради України IX скликання,
доктор юридичних наук, заслужений юрист України
