By Ринок розробки програмного забезпечення (ПЗ) – єдина експортна галузь України, що стабільно зростає, за 2013-16 рр. показавши приріст на 58%. Експорт послуг із розробки ПЗ у 2016 р. склав 3,2 млрд дол. США, що вивело галузь на 3-те місце за обсягом валютної виручки країни і забезпечило 26% від загального експорту послуг. Ринок створює близько 100 тис. високооплачуваних робочих місць і має величезний потенціал до зростання.
Проте нестабільність податкового регулювання і нестача спеціалістів є суттєвими стримуючими факторами для розвитку галузі. Шляхи усунення перепон на ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 19 жовтня під час Круглого столу «IT Future Talks: регулювання ринку розробки ПЗ» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог, що пройшов в UNIT.City.
Офіс ефективного регулювання (BRDO) проаналізував регуляторне поле галузі та презентував його результати у Зеленій книзі. За експертною оцінкою, бурхливому розвитку галузі сприяла відсутність спеціального галузевого регулювання – норм та вимог до IT-компаній, їхніх послуг чи продуктів, а також можливість працювати за сприятливих податкових умов.
«Це успішний приклад ефективного ринку, що саморегулюється, і це не варто змінювати. Капіталізація 10 найбільших українських IT-компаній вже сьогодні перевищує 4 млрд дол., і на відміну від сировинних гігантів, їх вартість базується на людському капіталі. За умови забезпечення державою стабільних умов ведення бізнесу, зокрема оподаткування, а також врегулювання кількох регуляторних перепон прибуток галузі може зрости до 6 млрд дол. США у 2020 р.», – переконаний керівник сектору IT BRDO Олександр Кубраков.
Заробітна плата в галузі IT в 5 разів вища за середню в країні. При цьому високий рівень оплати зберігається не лише в столиці, але й в регіонах, де працює 56% спеціалістів, і це є суттєвим фактором регіонального розвитку.
«Галузь виступає потужним економічним мультиплікатором: 1 робоче місце в IT створює ще 3 робочих місця суміжних професій. Але потенціал значно більший, IT – сфера, де Україна цілком може стати світовим інноватором, в цьому напрямку потрібно сміливо йти», – зазначив Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.
Сума прямих податків і зборів, сплачених представниками галузі, за останні 3 роки зросла на 88%, досягнувши 7.1 млрд грн у 2016 р. Зважаючи на те, що переважна більшість податкових відрахувань з IT-компаній пов’язана саме з оплатою праці спеціалістів, сектор є дуже чутливим до умов оподаткування. Так, якщо компанії сировинних галузей економіки витрачають на такі податки не більше 3% від свого доходу, то IT-компанії – 19%. Таким чином, спрощена модель оподаткування не тільки дозволяє оптимізувати податкове навантаження на бізнес, але також є фактором, що дає українському ІТ конкурентну перевагу на світових ринках. При цьому варто розуміти, що зважаючи на нестабільність та ризикованість такої моделі, компанії ринку ПЗ обмежені у довгостроковому плануванні та залученні інвестицій, що гальмує розвиток галузі.
Думку також поділяє в.о. Керівника торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Джоселін Гютон: «Україна є однією з найпривабливіших країн для розміщення замовлень у сфері аутсорсингу бізнес-процесів та IT. Тобто, це не просто потенціал, це вже створює реальні можливості, робить значний внесок у ВВП країни. Відсутність регулювання – однозначний стимул. Для подальшого розвитку на глобальному IT-ринку бізнес потребує стабільних передбачуваних умов».
Ще одним стримуючим фактором є кадровий голод на ринку. Серед причин нестачі кадрів – необхідність вдосконалення профільної освіти, значний відтік з країни випускників IT-спеціальностей, що сягає 30%, а також складнощі із залученням іноземних фахівців на ринок. Крім того, потребує врегулювання питання ввезення в країну прототипів техніки для тестування та розробки ПЗ для неї.
«Для України та IT-індустрії сьогодні є три зрозумілі цілі і три способи їх досягнути. По-перше, розвивати те, що змогло вирости самостійно. IT-галузь має всі шанси повернутися до зростання у 25-30% щороку. Друга ціль – розвиток внутрішнього ринку, бо без нього важко говорити про стабільний розвиток індустрії у довгостроковій перспективі. І третє – підтримка стартапів, продуктових компаній, адже саме вони зможуть принести значні інвестиції в країну. Досягти цих цілей допоможуть кроки, про які йдеться у Зеленій книзі: стабільні податкові умови, якісні зміни у системі освіти та зрозуміла міграційна політика», – підсумував Президент Асоціації «Інформаційні технології України», Голова «ЕРАМ Україна» Юрій Антонюк.
До заходу за допомогою Skype-зв’язку долучилися Голова Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко та заступник Голови Комітету ВРУ з питань науки і освіти Олексій Скрипник, Директор Департаменту податкової політики Міністерства фінансів Віктор Овчаренко, представники IT-бізнесу, експерти та громадськість.
Джерело: BRDO
