By Як говориться в повідомленні Ради бізнес-омбудсмена (РБО), вже розроблено великий опитувальник і розіслано його 70+ бізнес-асоціаціям, надіслані запити до понад десятка органів влади й розпочато системний аналіз близько 1,5 тис. індивідуальних справ із власної бази даних. Зазначається, що протягом останнього кварталу сталися зміни до законодавства, які спричинили непередбачувані й належним чином непрогнозовані самою державою результати. Жовтневі зміни до постанови КМУ № 1165 застали бізнес зненацька. До того підприємці роками не мали проблем із блокуванням податкових накладних, а тепер змушені подавати обширну додаткову документацію. «Вже довший час помітна недостатня точність алгоритмів СМКОР, що призводить до зупинення податкових документів добросовісному бізнесу. Водночас подання одного такого пакету документів займає необґрунтовано багато часу, що означає або відволікання штатного бухгалтера від звичної роботи, або додаткові витрати на професійних консультантів», – кажуть спеціалісти. У відомстві підкреслюють, що від самого запуску системи СМКОР джерелом усіх проблем є відсутність належного обґрунтування рішень. Державна податкова служба цю проблему також визнає й восени уже підготувала лист-роз’яснення щодо того, як потрібно обґрунтовувати рішення щодо ризиковості. Тим не менше, рішення про неприйняття таблиць даних і відмови у реєстрації податкових накладних нерідко все ще обмежуються проставлянням «галочки» навпроти однієї із загальних підстав.
«Ці технічні проблеми доводять до порочної практики наповнення бюджету за рахунок оборотних коштів підприємств, вважають експерти. Враховуючи, що в постачальника, чию накладну було заблоковано, виникло податкове зобов’язання, але в його покупця до моменту реєстрації цієї ж накладної не буде права на податковий кредит, державний бюджет з місяця у місяць наповнюється сумами, які в майбутньому все-таки будуть повернуті підприємствам, проте для останніх їхня вартість у часі зменшиться»,– додають у РБО.
Протягом цього часу держава де-факто безкоштовно користується оборотним капіталом підприємств, не відшкодовуючи йому за це жодних економічних втрат. «Усі ми розуміємо, що держава тепер фінансує, в першу чергу, оборону України, – зазначив бізнес-омбудсмен Роман Ващук. – Але заточувати автоматизовані податкові системи для тимчасового поповнення бюджетних рахунків – це короткозорий допінг, який заморожує живі гроші саме того законослухняного бізнесу, який має забезпечити життєздатність і відбудову країни».
Джерело: Юридичний вісник України
