By У 2015 р. Нацбанк направив за результатами своїх інспекцій в спеціальні підрозділи СБУ по боротьбі з організованою злочинністю 7 повідомлень для кримінальних розслідувань, про це повідомила директор департаменту банківського нагляду НБУ Катерина Рожкова.
Це ті 7 подань, за якими банки ще не визнавалися неплатоспроможними і в них не вводилися тимчасові адміністрації. Щодо частини з них правоохоронці дали відповіді центробанку: за одним повідомленням НБУ проводиться перевірка, за двома — розпочато досудові розслідування, а ще два повідомлення долучені до матеріалів кримінальних проваджень.
Для нагляду за банками в Національному ринку вже застосовується кластерна модель, яка була презентована керівництву 92 українських банків (група середніх і малих за розміром загальних активів) 11 листопада. Нагадаємо, що фінансистам повідомили про поділ їх на 5 груп: ринкові (сюди увійшло 43 банки), кептивні (12), схемні (9), ризикові (14), неактивні (14).
«Кластерний підхід — виключно внутрішня модель оцінки банків на основі risk-based approach. Створення таких умовних груп допомагає співробітникам нагляду краще розуміти проблеми банку і ризики, характерні для цієї установи. При цьому на роботу самих банків такий розподіл ніяк не впливає. Замість назв «ринкові», «схемні» ми могли назвати кластери «А», «Б» і т. д.», — зазначила Катерина Рожкова.
І запевнила: склад кластерів ніколи не публікувався і не буде оприлюднюватися. Запевнивши, що опубліковані останнім часом «чорні» або, як їх зараз називають, «розстрільні списки банків, це підробки. «НБУ не публікує склад кластерів, не виставляє додаткових умов їх учасникам та не втручається в їхню роботу. Всі нещодавні публікації про приналежність певних банків до кластерів не відповідають дійсності та спрямовані лише на дестабілізацію ситуації», — підкреслила Рожкова.
Посадовець запевнила, що регулятор готовий до співпраці з банками, які ведуть прозору діяльність. Хоча і підкреслила, що так працюють не всі фінустанови. «Відразу відповім на питання, чому НБУ не закрив відразу всі схемні банки. Якісь наші підозри не можуть служити підставою для виведення банку з ринку без ретельної документації порушень. Останній приклад — банк «Велес».
Невеликий банк, який намагався привертати якомога менше уваги. Але позапланова інспекційна перевірка, проведена після спроби вивести через банк $460 млн, показала, що насправді банк використовувався тільки для виведення капіталу за кордон. Ми отримали достатньо підтверджень таких операцій, і банк було ліквідовано», — сказала Рожкова.
