Як зробити спрощену систему оподаткування помічницею малого бізнесу та запобігти зловживанням нею з боку великого бізнесу?
По темі загалом
Для початку нагадаю, що в 2023 році Україна підписала черговий меморандум з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику. З боку української влади його скріпили підписами Президент, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради та міністр фінансів. Документ передбачає реформування фіскальних органів і системи оподаткування, зокрема спрощеної системи (ССО). Пункт 20 документа передбачає «перегляд спрощених режимів оподаткування з метою усунення ерозії податків на працю шляхом підміни правової основи трудових відносин положеннями цивільного права».
Розробники того меморандуму хотіли відділити тих, хто мінімізує податки, від законослухняних платників, однак не пропонували конкретні інструменти. Для реалізації меморандуму Мінфін напрацював розділ про спрощену систему в «Нацстратегії доходів», але завдання цього розділу не вирішують зазначену проблему.
Що пропонує новий законопроект?
Для ліквідації ерозії податків на працю передусім слід розмежувати великий і малий бізнеси. Цю проблему й розв’язує зареєстрований у Верховній Раді євроінтеграційний законопроект № 5054-1 щодо чітких критеріїв трудових відносин. Документ пропонує критерії для визначення тих, хто може використовувати ССО як зручну організаційно-правову форму, яка не дозволяє тиснути на бізнес та за розмірами підприємства має право це робити, і тих, хто використовує ССО як можливість оптимізувати податкові зобов’язання в частині трудових відносин.
Реалізація вказаного проекту закону дозволить притягнути до відповідальності підприємців, що дискредитують ССО та зловживають нею. Запропоновані норми – це міжнародна практика, їх застосовують, зокрема, Великобританія, Австралія, США та Греція. Принцип презумпції наявності трудових відносин полягає в тому, що в Кодексі законів про працю встановлюються ознаки трудових відносин. У разі їх збігу робота і послуга вважаються такими, що виконуються найманим працівником незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами.
Проект дає закону чітке розуміння того, кого слід вважати мікро- та малим бізнесом і де відбувається міграція великих компаній у зону підвищеного комфорту. «Санахант», Stylus, які використовують ФОП, – не мікробізнес, це оптимізація податків великим бізнесом. Ремонт доріг, придбання пального, ліків, товарів та послуг у фізосіб-підприємців на десятки мільйонів гривень – це також не малий бізнес, а недопрацювання держави.
Попри цей очевидний причинно-наслідковий зв’язок «ерозії податків» на працю та відсутності на цей час чітких критеріїв трудових відносин, Мінфін, начебто для виконання пунктів меморандуму, написав «Нацстратегію доходів». У розділі 4.3.1 «Реформа спрощеної системи оподаткування» пропонується контрпродуктивне рішення про скасування ССО замість обмеження можливості зловживання нею з боку великого бізнесу. Цей розділ передбачає такі норми.
З 2027 року юридичні особи не зможуть застосовувати ССО. Протягом 2024– 2026 рр. ставка єдиного податку для юридичних осіб на третій групі буде поступово збільшуватися до 18% від обсягу прибутку до оподаткування. Другу й третю групи ЄП для ФОП об’єднають в одну, яка почне платити податок від обсягу отриманого доходу (3-17%, польська модель режиму разового платежу). Найбільш негативні норми – обов’язок ФОП на ССО вести облік та документально підтверджувати походження товарів. Друга група втратить фіксованість податку.
Щодо першо групи платників ЄП, то її звузять, вилучивши з неї високомаржинальні види діяльності. Замість фіксованого податку групу переведуть на податок з обороту.
Авторський прогноз
Реалізація цих норм не приведе до досягнення запланованої мети «Нацстратегії доходів» – зменшення зловживань великим бізнесом із застосуванням ССО. Такі норми на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної. Нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювали в ССО її простота, відсутність обліку та помірні ставки. Це, своєю чергою, призведе до масової тінізації.
Крім того, Україна втратить єдину перевагу, завдяки якій в останні роки зростали інноваційні галузі, не набувши інших переваг (корумпована податкова та митна служби, недореформована судова система, слабкий рівень держуправління). Сподіваємося, що народні депутати врахують пропозиції експертів та бізнес-асоціацій і розглянуть найближчим часом проект закону № 5054-1, зосередившись на потрібних нормах для мінімізації зловживань великого бізнесу й відкинувши пропозиції Мінфіну щодо «килимових бомбардувань» мікро- та малого бізнесу
Джерело: Юридичний вісник України