By П’ятнадцятого вересня, під час чергового засідання Економічного штабу, створеного Міністерством економіки та Офісом Президента України, Ростислав Шурма, заступник керівника ОПУ, представив концепцію податкової реформи 10—10—10. Що це за така новація, спробуємо пояснити це якомога доступніше.
виконавчий директор Центру економічної стратегії
Якщо коротко, то реформа передбачає зниження податку на додану вартість з 20 до 10%, заміну податку на прибуток податком на виведений капітал за ставкою 10%, зменшення податку на доходи фізичних осіб з 18 до 10%, підвищення військового збору з 1,5 до 3% та скасування єдиного соціального внеску 22% із зарплат. Автори концепції вважають, що таке зниження податків дозволить швидко вивести економіку з тіні, зробивши тіньові схеми та корупцію невигідними. Хоча ще навіть до розробки законопроекту на основі цієї концепції багато підприємців підтримали її. Під час війни бізнесу важко, й зниження податків вигідно для нього, а для багатьох підприємств може стати рятівним кругом.
Разом із тим, постає багато запитань. По-перше, яку проблему намагаються вирішити автори реформи? Тут, як часто буває, ми бачимо вже готове рішення, хоча ніхто ще не обговорив проблему та інші варіанти її розв’язання. Дуже добре це видно на прикладі фейсбук-допису підприємця Ігоря Гуменного на підтримку реформи. Говорячи про перепони для інвестицій в Україну, він називає найперше військові ризики, відсутність незалежних судів і проблеми з верховенством права взагалі, корупцію, ризик у взаємодії з правоохоронними органами, інфраструктурний монополізм. Із цього допису автор робить висновок, що залучити інвесторів може допомогти лише найкращий в Європі податковий клімат.
Отже, якщо проблемою є нестача інвестицій в Україну і, відповідно, слабке економічне зростання, то які можуть бути рішення? З п’яти названих перепон лише перша не залежить від української влади. Всі інші їй у прямому сенсі підвладні. І боротьба з ними – набагато важливіша й менш ризикована для суспільства, ніж зниження податків.
Проте Ігор Гуменний та автори податкової реформи так не вважають – вони приймають як аксіому, що ані корупцію, ані продажні суди, ані рекет правоохоронців, ані владу олігархів навіть під час війни влада подолати не може. І звідси випливає друге питання. Чи правильно взагалі ухилятися від податків під час війни твоєї країни за незалежність? Протягом 30 минулих років багато з українців і далі вважали державу ворогом, хоча це була вже своя держава. Та від неї далі продовжували ховати все, насамперед, гроші.
Але зараз прийшов час, коли майбутнє твоєї держави під загрозою. Чи можна взагалі сьогодні легітимно обговорювати право вибору українця платити чи не платити податки, зберігати бізнес в Україні чи намагатися вивести його в безпечніші країни, і при цьому радіти перемогам ЗСУ, так, ніби це не армія твоєї країни, а улюблена футбольна команда, за яку має платити хтось інший. Так, після перемоги ми маємо свіжим оком подивитися на всі податки. І більше, навіть, не на податкові ставки, а на численні регулювання, які з’їдають сили й створюють ризики для підприємств. Уже півроку майже всі перевірки бізнесу призупинено і небо на землю не впало. Кожну регуляцію потрібно буде відновлювати індивідуально, лише якщо доведуть, що вона таки критична.
І, власне, третє питання – чи в принципі можна таку реформу проводити під час війни? Коли концепцію 10—10—10 лише почали обговорювати, багато колег ставило питання щодо розрахунків. Зокрема, який буде вплив податкової реформи на бюджет?
Дійсно, радикальне зниження податків у будь-якій країні, а тим більше – там, де молоді мало, а пенсіонерів багато, – несе чимало ризиків. В Україні, яка і без війни пережила низку фінансових криз, слова «бюджетний дефіцит» та «емісія» змушують багатьох бігти купувати долари. А це девальвація гривні й зростання цін, що б’є по найбідніших.
Звісно, що під час війни, коли дефіцит бюджету щомісяця і так сягає від 3 до 6 млрд дол., ризики ці є набагато вищими. Помилка може запустити спіраль гіперінфляції. Щобільше, будь-які спроби щось змоделювати й розрахувати приречені. Рахувати на даних 2021 року? Але економіка вже інша й буде іншою. На 2022 році? Так це економіка війни. Фактично щось змоделювати до її закінчення нереально.
Звичайно, податкові реформи і детінізація на часі та їх потрібно буде робити, але після війни. Зараз хороший час готувати концепції, узгоджувати їх із законодавством Євросоюзу, обговорювати з різним бізнесом. Конкретні дії сьогодні мають бути в інших сферах. І знову згадаю допис Ігоря Гуменного – очищення судів і правоохоронних органів, «посадки» корупціонерів і послаблення олігархів. Президент має зараз унікально великий політичний капітал, щоб все це успішно зробити.
Джерело: Lexinform
