By Говоримо з першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розпочало громадське обговорення Проекту Постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)».
У студії Громадського Радіо — перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
Анастасія Багаліка: Кілька днів тому на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі з’явилося роз’яснення міністерства з приводу постанови про обов’язкові засоби для електронного здійснення розрахунків. Йдеться про те, що міністерство не буде зобов’язувати фізичних осіб-підприємців обов’язково встановлювати саме термінали. З роз’яснення зрозуміло, що це може бути будь-яка система розрахунку, зокрема мобільний банкінг.
Максим Нефьодов: Ми зараз проводимо системну роботу на доручення прем’єра для того, щоб спростити можливість використання реєстраторів розрахункових операцій, а також для того, щоб розширити можливості використання електронних платежів. В цьому є багато переваг для користувачів, тому що з розвитком смартфонів і різних мобільних сервісів дуже багато людей просто перестає носити з собою готівку, розраховуватися нею для частини споживачів стає не дуже зручно. Для держави можливість переведення платежів в електронну форму — це зниження загальної вартості транзакцій, зниження навантаження на банківську систему і певний крок до перетворення сірого бізнесу на якийсь більш білий. З іншого боку, ми не хочемо, щоб це створювало якісь проблеми для бізнесу, аби це призводило до додаткового навантаження. З одного боку, ми робимо поступовий перехід до 2020 року до обов’язкового прийому електронних платіжних засобів, тобто карток чи будь-яких інших варіантів електронних грошей, починаючи від середнього бізнесу і далі до малого бізнесу, даючи йому можливість підготуватися. Так, це не обов’язково мають бути термінали. В постанові є цікава норма: не обов’язково у кожного має бути свій термінал. Якщо мова йде про якийсь ярмарок, це не означає, що у кожного кіоску має бути свій термінал. Важливо, щоб він був один на всіх, і люди, які бажають, мали б можливість розрахуватися картками.
Ми робимо поступовий перехід до 2020 року до обов’язкового прийому електронних платіжних засобів
Анастасія Багаліка: Якщо ідеться про якісь цифрові розрахунки, чи має МЕРТ інформацію про те, скільки дрібних підприємців в Україні обслуговують своїх клієнтів з використанням терміналів або мобільного банкінгу?
Максим Нефьодов: У мене зараз немає з собою цифр. Переважна більшість великого і середнього бізнесу надає можливість розрахунку картками. Крім цього, розповсюджені інші види платежів. Деякі ресторани в Києві приймають мобільні платежі, коли можна оплатити СМС кою через аплікацією.
Анастасія Багаліка: Чи може магазинчик у селі дозволити собі використовувати розрахунок карткою?
Максим Нефьодов: Інтернет зараз є всюди. До того ж все це не вступає одномоментно, а розписано до 2020 року.
Зараз на руках у людей мільйони смартфонів, на яких потенційно може працювати GooglePay, AndroidPay, Samsung Pay та різні інші варіанти оплати
Я б не казав про виключно боротьбу з «тінню», ми передусім хвилюємося про розвиток бізнесу і можливості бізнесу. Ми розглядаємо це як питання зручності для користувачів та якості послуг. Зараз ми працюємо над тим, щоб питання електронних розрахунків вийшло за межі платіжних терміналів. Зараз на руках у людей мільйони смартфонів, на яких потенційно може працювати GooglePay, AndroidPay, Samsung Pay та різні інші варіанти оплати. Існує можливість оплати через QR -код, який активно використовується в Африці. У них є проблема з банківською системою, величезні проблеми з інкасацією готівки, не всюди є дороги, а мобільний зв’язок є майже всюди, тому в багатьох селах і віддалених районах в маленьких кафе на стіні намальований QR -код.
Скорочену текстову версію програми підготувала Світлана Шкурай
Джерело: Громадське радіо
