By Про це заявив голова правління Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ» Валентин Безрукий під час круглого столу на тему: «Які інтернет-магазини порушують законодавство та правила торгівлі», що відбувся 19 вересня, в Інформаційному агентстві «Українські новини».
Такі висновки було зроблено по завершенні першої наймасштабнішої в Україні контрольної закупки смартфонів за методикою «таємний покупець» у 20 найвідоміших українських онлайн-продавців.
Метою дослідження було перевірити, як інтернет-магазини виконують Постанову Кабінету Міністрів № 231 від 16 березня 2017 року «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Перед волонтерами Центру було поставлено завдання: купити гаджет та повернути його, дослідивши та зафіксувавши при цьому дії продавця на всіх етапах цього ланцюжка.
Список магазинів складався просто: перша сторінка видачі google на запит «купити смартфон». А моделі обиралися, виходячи із ризику споживача купити саме неофіційно завезені гаджети, адже цього літа лунали заяви про це від представників брендів Meizu, Xiaomi тощо.
Результати дослідження вражають. За словами Валентина Безрукого, тільки сім магазинів із 20 видали фіскальний чек (не плутати з товарним). Це ttt.ua, comfy.ua, foxtrot.com.ua, moyo.ua, 27.ua, eldorado.ua, itbox.ua. Всі інші, включаючи такі популярні серед споживачів, як allo.ua, rozetka.com.ua, citrus.ua, city.com.ua, f.ua, stylus.ua, city.com.ua, telemart.ua, repka.ua, deshevshe.net.ua, all-service.com.ua, aks.ua, skidka.ua, фіскальних чеків не видали.
«Одна з ознак порушення прав споживачів – відсутність фіскального чека, відсутність координат магазину на сайті. Ще один критерій, що може свідчити про діяльність шахраїв, – відсутність можливості самовивозу. Якщо магазин не має фактичної адреси, де можна забрати товар, значить, будуть великі проблеми з його можливим поверненням», – сказав Безрукий.
У цьому сенсі здивував дослідників сайт all-service.com.ua, який визначив для повернення товару лише два дні на тиждень. Тобто не 14 днів, які споживачу гарантує ЗУ «Про захист прав споживачів», а лише 4 дні. У підсумку інтернет-магазин взагалі відмовив у поверненні товару, наполягаючи лише на обміні. Також, за словами Валентина Безрукого, багато питань було до магазину «Алло», бо фактично це майданчик, з якого торгують посередники. «Ми отримали товарний чек з литовським штампом, на гарантійному талоні також штамп Литви, крім назви продавця не має взагалі ніяких данних, тому визначити хто ж насправді реалізував товар, досить складно», – коментує закупку смартфона в «Алло» Валентин Аркадійович. За словами члена правління Всеукраїнської федерації споживачів «Пульс» Андрія Лиги, у тому, що їх обманюють, часто винні самі споживачі. Для них вирішальним фактором є ціна, і вони часто не звертають уваги ні на фактичну адресу магазину, ні на назву, ні на наявність фіскального чека.
Експерт наголосив, що через недобросовісних продавців страждають не лише споживачі. Проблема набагато ширша.
«Така недобросовісна торгівля руйнує доброчесний бізнес, який не витримує конкуренції. Страждає держава, бо до бюджету не надходять податки. Страждаємо і ми, бо зробили інвестицію, яка не задовольнила наші потреби. Саме тому важливо бути прискіпливим і уважним. Тоді бізнес вимушений буде змінюватися», – підсумував Андрій Лига.
Т.в.о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко, своєю чергою, зазначила, що навіть якщо споживачі скаржитимуться на інтернет-продавців, немає жодних гарантій, що їхні скарги буде задоволено.
«За статистикою Держпродспоживслужби по інтернет-торгівлі, за 2016 рік було 463 скарги на інтернет-магазини, а за перше півріччя 2017-го – 539 скарг. Тобто період вдвічі менший, а скарг на 15% більше. При цьому задоволення по скаргах по інтернет-магазинах – менш як 1%. Проблема – у відсутності інформації про продавця. Змушені звертатися до фіскальної служби та Нацполіції – допомогти знайти суб’єкта господарювання, аби розпочати перевірку», – зазначила пані Стиренко.
Голова Комітету побутової електроніки ЕВА Ігор Макаров підкреслив, що потрібно наводити лад з інтернет-продажами, адже за даними GfK, близько 28% покупок серед українців – це купівля через інтернет.
«Контроль за інтернет-торгівлею досить складний: ми не бачимо, хто продав, хто стоїть за магазином, за ФОПом. Яка відповідальність у цих компаній? Потрібно об’єднати зусилля бізнесу та держави, зробити так, щоб споживач міг захищати свої права. І щоб покращити бізнес клімат у своїй країні», – заявив представник Європейської бізнес-асоціації.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР Ілля Несходовський зазначив, що недобросовісна торгівля починається ще з перетину кордонів, коли до України нелегально завозяться тони товару
«Це знищує не лише «білих» імпортерів, а також власне виробництво в Україні. Інвестор розуміє, що йому вигідніше побудувати завод у Китаї та завезти сюди товар без сплати податків, ніж будувати в Україні, отримувати дозволи, платити податки, і, зрештою, продавати товар щонайменше на 20% дорожче. Такі речі руйнують економіку. Стати заможною державою, коли процвітає контрабанда, шансів немає», – зазначив експерт.
За його словами, потрібно стимулювати споживачів викривати недобросовісних продавців. Зокрема через механізм «кеш-бек», який існує в багатьох країнах. Його сенс у тому, що кожен покупець, може перевірити отриманий чек в базі ДФС, та подати скаргу в разі, якщо чек виявиться не зареестрованим та не фіскальний, тоді він отримаєправо на відшкодування повної вартості Для реалізації відповідногоий механізму в Верховній Раді вже зареестрований відповідний законопроект.
Щоправда, за словами в.о. начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями департаменту аудиту ДФС України Станіслава Кубріна, зазначений законопроект потребує доопрацювання, адже існує ймовірність, що ДФС буде завалена скаргами.
Пан Кубрін підкреслив, що є велика проблема в ідентифікації фактичних продавців, адже великі магазини «ховаються» за ФОПами, щоб укривати доходи та не платити податки. Адже за законом магазини, які мають річний оборот до мільйона гривень, можуть не використовувати касові апарати, а отже, не видавати фіскальні чеки.
«Великий ритейлер укладає угоду з ФОПами, які можуть не видавати чеки згідно з нормами Податкового кодексу, і коли вони досягають мільйона на рік, укладають такий самий договір із наступним ФОПами. При цьому невидача чека не дає навіть нам можливості ідентифікувати товар та прослідкувати його походження. А навіть якщо ми ловимо таких, то перший штраф за невидачу чека – 1 гривня. Доки не буде нормальної відповідальності, не буде змін», – зазначив Станіслав Кубрін.
Також в.о. начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями департаменту аудиту ДФС України заявив, що його не здивували результати дослідження Центру «Тест», адже всі ці порушники давно відомі працівникам його відомства. Чому до них не вжито заходів? У фіскальної служби не вистачає ані людей, ані засобів, щоб перевірити всіх гравців на ринку, тим більше якщо йдеться про інтернет-магазини. Проте Станіслав Кубрін пообіцяв, що результати дослідження Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» буде ретельно досліджено у ДФС України та за місяць повідомлено громадськості про проведену роботу з перевірки недобросовісних онлайн-продавців техніки.
