By На сайті depo.ua стартує новий, виключно позитивний спецпроект, присвячений звичайним українським селам, тому що села, в яких є свої музичні колективи, художні галереї, комунікаційні хаби і вдалі стартами, – так, це і є самі звичайні наші села, в яких живуть звичайні українці, завдяки яким нам просто не нудно жити.
В першу чергу ми познайомимо вас з тими селами, які відзначилися своїми жителями, інакше кажучи – з селами, де звичайне життя сільської глибинки в один момент чомусь пішло не так. Чому одне село, прекрасне в своїй природі і з чудовим історичним корінням, так і залишається куточком тихого забуття, а друге гримить на всю країну своїми викрутасами? Чому з одного села люди їдуть і тільки згадують його як дитячу казку, а в друге приїжджає молодь, підкуплена місцевим оптимізмом і позитивом? Ось в цьому ми і спробуємо розібратися.
Ми поїдемо в П’ятничани Хмельницької області, щоб дізнатися, як же так вийшло, що в селі з населенням менше 600 чоловік раптом звідкись матеріалізувався «Лісапетний батальйон», а в підсумку тут же, в невеликому селі, виник цілий фестиваль жартівливої пісні «Лісапет фест», куди з’їжджаються колективи зі всієї України. Ми відвідаємо Тур’ї Ремети і скуштуємо жаб’ячі лапки – ті самі, які звідси відправляють навіть до Франції, з’їздимо і в Нижню Апшу, де місцеві жителі роблять вурду, українську «віагру», а живуть в 60-кімнатних будинках. Ми поїдемо в вінницьку Четвертинівку, щоб подивитися місцеву картинну галерею, а в черкаських Степанцях дізнаємося, навіщо місцевій молоді «Степ-Хаб».
Мало того – через наші соціальні мережі ми пропонуємо всім бажаючим приєднатися до проекту, написати нам про своє рідне село, запросити наших журналістів і зробити своє село знаменитим.
За підсумками сезону проекту (літо-осінь 2020 р.) ми проведемо голосування на сайті та в соціальних мережах, яке село з нашого туру в підсумку здасться вам самим веселим і незвичайним, там ми встановимо свій пам’ятний знак, а жителів села очікує додатковий сюрприз від спонсора проекту.
Приєднуйтесь! Давайте зробимо відомими свої села – те саме джерело невичерпного українського оптимізму, кмітливості і вміння адаптуватися до будь-яких умов.
