Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 14 травня 2019 р. № 249.
У розділі ІІ визначено, хто є торговцем за цими Правилами: суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами.
За доповненням до п. 1 Розділу ІІІ укладення договорів, зміни або розірвання договорів може вчинятись торговцем, зокрема, за допомогою обміну зустрічними SWIFT-повідомленнями. Торговець, який має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності, тепер має право укладати договори з клієнтами, правити, розривати їх із застосуванням програмного модуля – спеціалізованого програмного продукту (новий термін). Предметом правочинів можуть бути будь-які об’єкти інвестування.
Водночас, за новими п.п. 3, 4 у розділі IV торговець, який здійснює депозитарну діяльність, може укладати дилерські договори щодо купівлі/продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, у разі якщо особа, з якою укладається такий договір, вже є клієнтом торговця та між ними встановлено ділові відносини. Торговці, які є користувачами SWIFT, можуть укладати між собою дилерські договори щодо купівлі/продажу цінних паперів шляхом обміну SWIFT-повідомленнями на підставі попередніх домовленостей, оформлених договором.
Термін «клієнт» визначено ширше. Відтепер це особа, в інтересах та за рахунок якої може діяти як торговець, так і номінальний утримувач на підставі договору з яким торговець діє в інтересах та за рахунок клієнта номінального утримувача / клієнта клієнта номінального утримувача (абз. 13 розділу ІІ).
Так, уточненням у п. 1 розділу V зазначили, що Предметом договору на брокерське обслуговуванням є надання торговцем певних послуг за дорученням клієнта та за його рахунок чи за рахунок клієнта номінального утримувача / клієнта клієнта номінального утримувача.
У переліку видів разового замовлення (п. 2 розділу VI) визначено, зокрема, що ринковим замовлення на продаж є замовлення щодо здійснення продажу цінних паперів чи інших фінансових інструментів за найкращою ціною та/або (мінімальною) дохідністю (для боргових цінних паперів).
Під «дохідністю» розуміється відносна величина, що характеризує дохід за облігацією (доповнення до п. 2).
У разі подання клієнтом торговцю разового замовлення на виконання певної операції з державними облігаціями вказувати міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів у його реквізитах ідентифікації не обов’язково (доповнення до п. 3).
Джерело: LexInform