Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 14 травня 2019 р. № 249.

У розділі ІІ визначено, хто є торговцем за цими Правилами: суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами.

За доповненням до п. 1 Розділу ІІІ укладення договорів, зміни або розірвання договорів може вчинятись торговцем, зокрема, за допомогою обміну зустрічними SWIFT-повідомленнями. Торговець, який має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності, тепер має право укладати договори з клієнтами, правити, розривати їх із застосуванням програмного модуля – спеціалізованого програмного продукту (новий термін). Предметом правочинів можуть бути будь-які об’єкти інвестування.

Водночас, за новими п.п. 3, 4 у розділі IV торговець, який здійснює депозитарну діяльність, може укладати дилерські договори щодо купівлі/продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, у разі якщо особа, з якою укладається такий договір, вже є клієнтом торговця та між ними встановлено ділові відносини. Торговці, які є користувачами SWIFT, можуть укладати між собою дилерські договори щодо купівлі/продажу цінних паперів шляхом обміну SWIFT-повідомленнями на підставі попередніх домовленостей, оформлених договором.

Термін «клієнт» визначено ширше. Відтепер це особа, в інтересах та за рахунок якої може діяти як торговець, так і номінальний утримувач на підставі договору з яким торговець діє в інтересах та за рахунок клієнта номінального утримувача / клієнта клієнта номінального утримувача (абз. 13 розділу ІІ).

Так, уточненням у п. 1 розділу V зазначили, що Предметом договору на брокерське обслуговуванням є надання торговцем певних послуг за дорученням клієнта та за його рахунок чи за рахунок клієнта номінального утримувача / клієнта клієнта номінального утримувача.

У переліку видів разового замовлення (п. 2 розділу VI) визначено, зокрема, що ринковим замовлення на продаж є замовлення щодо здійснення продажу цінних паперів чи інших фінансових інструментів за найкращою ціною та/або (мінімальною) дохідністю (для боргових цінних паперів).

Під «дохідністю» розуміється відносна величина, що характеризує дохід за облігацією (доповнення до п. 2).

У разі подання клієнтом торговцю разового замовлення на виконання певної операції з державними облігаціями вказувати міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів у його реквізитах ідентифікації не обов’язково (доповнення до п. 3).

Джерело: LexInform

You may also like

Законодавство

Неточна назва товару в розрахунковому документі, що не спотворює інформації про розрахункову операцію, не робить такий документ нерозрахунковим

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від ...

Leave a reply