By Сьогодні в Україні, вперше за довгі роки, триває реформування лісової галузі. Процес передбачає декілька напрямків:
- діджиталізація (створенням єдиного порталу, наповненого всіма даними, та переведенням усіх послуг в онлайн);
- зміна нормативно-правової бази, зокрема поширення електронного обліку деревини на всіх лісокористувачів (це дозволяє більш ефективно боротися з нелегальним обігом деревини);
- оптимізація лісогосподарських підприємств шляхом укрупнення.
Останній пункт – укрупнення лісгоспів – розглянемо більш детально.
Перше, що потрібно зазначити, оптимізація лісгоспів ніяким чином не веде до приватизації лісів. Держлісагентство ініціювало внесення лісгоспів до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, згідно з урядовим законопроектом №4020 «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (додаток №5). Крім цього, Лісовий кодекс України у частині 2 статті 16 трактує, що ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України «Про концесію».
«Головна мета реформування – це розвиток лісоресурсного потенціалу, підвищення екологічних стандартів та отримання економічної вигоди у вигляді сталого зростання», – підкреслив Голова державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.
Стан ведення лісового господарства потребує адаптації до сучасних запитів із боку суспільства.
Реформування передбачає оновлення нормативно-правової бази, збільшення фінансування, узгодженості дій органів державної та місцевої влади, чіткого розподілу повноважень, формування фінансово стійких та конкурентоспроможних державних лісогосподарських підприємств.
Ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектар, недостатньо висока. Тому сьогодні здійснюється системна трансформація сфери лісогосподарювання для забезпечення нової якості ведення лісового господарства на всіх рівнях.
За яким принципом відбувається оптимізація лісгоспів?
Першочергове завдання лісівників – збереження існуючих і створення нових високопродуктивних насаджень.
Ключовими аспектами в об’єднанні лісгоспів були далеко не тільки економічні показники. При прийнятті рішення враховано більше десяти параметрів діяльності лісогосподарських підприємств, серед яких соціальні, адміністративні, виробничі, безпекові, рекреаційні, інвестиційні умови.
Зазначимо, що в середньому адміністративні витрати на одну «контору» становлять близько 7 млн грн/рік. (127 підприємств, які будуть об’єднані*7 млн/рік = це додатково 890 млн грн на розвиток).
Спеціалісти і далі працюватимуть у галузі
Філософією Держлісагентства у процесі реформування є зміна акцентів із «фінансування контори» на «фінансування лісу», тобто створення точок зростання економічної активності на основі об’єднаних лісогосподарських підприємств, які стануть драйверами розвитку цих територій.
У процесі припинення діяльності знаходиться 127 державних лісогосподарських підприємств, з яких в процесі реорганізації буде звільнено близько 950 працівників і працівниць. Це лише 2% від загальної чисельності по галузі.
Зараз у лісовій галузі фактично працює 42 000+ тисяч людей. При цьому ми маємо 3235 вакансій!
Сучасний лісівник – людина з профільною освітою. Він працює в лісі, а не в конторі, немов у палаці. У руках лісівника – смартфон, у кожному лісництві є інтернет.
Податки залишаються громадам
Місцеві податки та збори, які платять державні лісогосподарські підприємства, сьогодні і після реформування будуть сплачуватися до бюджетів тих самих громад, сільських та селищних рад, оскільки головні структурні підрозділи (лісництва) не ліквідуються та не об’єднуються.
Тобто рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та податок за лісові землі відповідно до діючого законодавства і далі буде перераховуватися до місцевого бюджету за місцезнаходженням лісової ділянки.
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), нарахований працівникам структурних підрозділів (лісництв, нижніх складів тощо), перераховуватиметься до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.
Підприємствами галузі за 10 місяців 2021 року до сплачено 5,5 млрд грн, що на 2 мільярди грн більше аналогічного періоду
