By За останні п’ять років на ринку праці м. Києва все частіше з’являються нові професії. Найбільше – у сферах охорони здоров’я, будівництві, енергетиці, освіті та переробній промисловості. Натомість деякі професії втрачають свою актуальність та зникають.
«Особливістю сучасного ринку праці є те, що сфер діяльності, де людина могла б бути продуктивнішою, ніж штучний інтелект, залишається все менше. Наразі Національний класифікатор професій налічує близько 9 тисяч професій та видів робіт, щороку він оновлюється: одні професії зникають, змінюються їхні назви та з’являються нові. Тому намагаємося тримати руку на пульсі життя – проводячи профорієнтаційні заходи зі школярами та студентами, знайомимо їх з професіями, які будуть актуальними завтра», – зауважив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.
Вже до 2030 року можуть зникнути або значно трансформуватись професії бухгалтера, копірайтера, кошторисника, бібліотекаря, юрисконсульта, нотаріуса, логіста, диспетчера, штурмана, журналіста та перекладача. Серед робітничих професій у черзі на трансформацію – білетер, наглядач у музеї, охоронець, листоноша, оператор call-центру, швея та ін. І навіть 70% спеціалістів ІТ- сектору з часом зможе витіснити штучний інтелект та нейромережі.
Наприклад, попит на юрисконсультів буде падати, оскільки вже зараз відповіді на поширені запитання можна знайти в розділах «запитання ‒ відповіді» на більшості правових порталів, а необхідні документи нескладно відшукати в архівах баз даних. Нинішні професії бібліотекаря та архіваріуса зникнуть, і діяльність в архівах перейде в мережеве управління рішеннями. Професія турагента зникне через те, що люди все частіше віддають перевагу індивідуальному туризму.
Розвиток технологій дає змогу автоматизувати і прискорити журналістську працю. Через 20 років штучний інтелект зможе на 95 % вирішувати завдання, пов’язані із засобами масової інформації. Тому основним прибутком журналіста стане авторська журналістика, побудована на оригінальному погляді та підході автора, близька до художньої літератури чи кіно. Крім того, із скороченням значної частини обсягів «паперової» журналістики і переходом її в Інтернет журналістська праця стане більш універсальною, зникне ціла низка супутніх професій (репортер, оператор ПК, коректор, літредактор, дизайнер).
«До зникнення більше схильні т. зв. лінійні професії, де люди працюють за чітко заданим алгоритмом: наприклад, брокери, касири, нотаріуси, юрисконсульти. Очікується, що саме в них відбере «хліб» штучний інтелект. Професії, які вимагають креативу, емоційного навантаження залишаться людям (виховання дітей, сфера соціального захисту, культура і мистецтво, частково – медицина і наука», – каже Віктор Білич.
На які професії в майбутньому буде великий попит? Це диктуватиметься двома факторами, вважають у відділі організації профорієнтації КМЦЗ. По-перше, новою якістю життя: екологи, екоаудитори, рециклінг-технологи, екопроповідники, спеціалісти з подолання системних екологічних катастроф, агрокібернетики, планувальники розумного міста, сіті-фермери, аналітики з інвестицій, наномедики, фахівці зі створення органів, wellness-консультанти для літніх людей та ін. По-друге, із проникненням штучного інтелекту у найширші галузі життя і витісненням звідти людської праці: наприклад, інженери-композитники, оператор безпілотних апаратів, сервісні інженери з робототехніки, електротехніки, розробники додатків для телефонів, фахівці з 3D та ін.
Довідково: станом на 1 квітня на обліку в Київському міському центрі зайнятості перебувало майже 19 тисяч осіб.
Київський міський центр зайнятості сьогодні це:
- Найбільша база можливостей
- Безкоштовні послуги для безробітних та роботодавців
