Як відомо, 1 серпня набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон), головним наслідком прийняття якого стало скасування (відміна) особливостей оподаткування платників єдиного податку третьої групи, які використовували пільгове оподаткування, встановлене пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ (тобто скасування 2% єдиного податку), а також відбулося фактичне повернення режиму адміністрування податків та зборів за правилами, які існували або планувалися до впровадження до оголошення в Україні режиму воєнного стану.
Згідно цього Закону, юридичні особи та фізичні особи – підприємці з 01.08.2023 р. повертаються на ту систему оподаткування, на якій вони знаходилися до їх переходу на єдиний податок за ставкою 2%, за умови, що вони не відмовилися від цього податку раніше й не обрали іншу систему оподаткування. Закон також передбачає скасування мораторію на проведення податкових перевірок, який було запроваджено із введенням воєнного стану.
Натомість, встановлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного в дію Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/ або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 У даному випадку йдеться про документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, що здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес) тощо.
Загалом, як було сказано вище, законодавці повернули майже всі правила оподаткування та адміністрування податків на «довоєнні рейки». Як вказується в пояснювальній записці, така необхідність була викликана потребою якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики, яке, зокрема, передбачає внесення змін до законодавства в частині обмеження дії мораторію на проведення податкових перевірок, особливостей застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку у розмірі 2-х відсотків, норм щодо незастосування відповідальності за порушення вимог Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тощо.
На нашу думку, враховуючи тривалість військової агресії росії проти України, а також відсутність реальних перспектив її завершення в осяжному майбутньому, можна з розумінням поставитисяь до потреби переведення країни на постійні, а не тимчасові правила ведення бізнесу.
Можемо навіть зрозуміти ігнорування зауважень юридичного комітету апарату Верховної Ради, які наголошували, що вказаний проект закону (щодо зміни з 1 серпня 2023 року пільгових умов сплати податків і зборів) не відповідає принципу стабільності податкової системи, за яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Врешті-решт це далеко не перший і, на жаль, не останній випадок, коли депутати приймають не завжди зрозумілі, виважені та/або юридично досконалі рішення, що можна зрозуміти.
Але важко зрозуміти те, чому разом із відновленням «довоєнного стану податкової політики» у відносини між владою і бізнесом повертається ставлення влади до підприємців як до «гусаків», яких потрібно «общипувати»? Хоча, може, це ставлення й не припинялося, навіть не зважаючи на воєнний стан?
Так, наприклад, починаючи з 1.02.2020 р. багато хто із суб’єктів господарювання, почав стикатися з практикою блокування контролюючими органами податкових накладних. Ця практика була введена постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». На нашу думку, саме право податківців блокувати реєстрацію податкових накладних та/або розрахунку коригування протирічить принципу не втручання держави у господарську діяльність підприємств.
Проте ані Кабмін, ані правляча депутатська більшість наших поглядів на це питання, вочевидь, не поділяють.
І це лише один із прикладів «довоєнної податкової політики» влади по відношенню до бізнесу. Тут можна лише додати, що саме «довоєнна податкова політика», за словами багатьох непровладних економічних експертів, призвела до того, що «довоєнна» економіка України перебувала якщо і не в переддефолтному стані, то дуже близько до нього, а темпи економічного розвитку у 2020-2022 роках мали стійку тенденцію до падіння. І це при тому, що на той час ще не було ані повномасштабного вторгнення росії, ані майже щоденних ракетних обстрілів наших міст задля руйнування економіки країни.
Тож нам дуже хочеться вірити, що наша влада має реальний план економічних змін, які дозволять Україні через деякий час припинити бути утриманкою країн цивілізованого світу. Водночас маємо великий сумнів у тому, що цей план може ґрунтуватися на принципах, які можна охарактеризувати тезою відомого нерядового депутата фракції «Слуги Народу» у Верховній Раді: «оподаткування – це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав» (Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев).
Джерело: Юридичний вісник України