By Наприкінці грудня уряд поклав під ялинку всім українцям сумнівний подарунок – ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року. Цим документом Кабмін виконав один зі структурних «маяків» (тобто, задовольнив одну з ключових вимог) програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Величезний документ на 147 листків одразу став ТОП-темою для жвавих обговорень, адже містить у собі безліч новацій, в тому числі щодо оподаткування підприємців. Спойлер: податків стане більше, і платитимуть їх усі. Документ, зокрема, передбачає значне звуження спрощеної системи оподаткування (яка свого часу стала одним з найбільших досягнень команди екс-Президента Л. Кучми та спричинила справжній «бум» підприємницької діяльності в Україні), зокрема заборону юридичним особам використовувати «спрощенку», а також повернення прогресивної шкали оподаткування фізосіб (коли податкові ставки зростають у міру збільшення доходів платників).
Однак податкові новації в урядовій стратегії стосуватимуться не лише підприємців. Чи не найзапекліші дискусії викликала теза про те, що в майбутньому всі перекази на банківські картки фізичних осіб підлягатимуть оподаткуванню за ставкою ПДФО – 18%. Про це, зокрема, написав директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін на своїй сторінці у Facebook. «Кабмін затвердив «Національну стратегію доходів», але це не про ваші доходи, а про наповнення бюджету… Будь-які надходження на картку фізособи оподатковуються під 18% (привіт кешева економіка)», – зазначив він.
Не сподобалася нова урядова стратегія й співзасновнику одного з найуспішніших українських бізнесів – компанії «Нова пошта» Володимиру Поперешнюку, який вважає, що даний документ – «це послаблення економічного розвитку та позбавлення перспектив для українців заради короткострокового збільшення доходів бюджету». «Під соусом приведення законодавства до норм ЄС у нас планують підняти податки, забрати «спрощенку», повернути прогресивне оподаткування фізосіб і навіть оподаткувати усі надходження на картки. А ще впровадити слідчі функції для митників, збільшити акцизи, ренти, що точно має запустити нові витки розвитку для корупції і контрабанди. Без перебільшення, це матиме пагубні наслідки для нашої економіки та обороноздатності», – написав він у Facebook.
Щодо, власне, Стратегії, то в ній вказано, що «всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом України, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб, передбаченою Податковим кодексом України». Але що входить у перелік цих доходів, і чи дійсно уряд хоче оподатковувати звичайні карткові перекази громадян? Розкладаємо усе по поличках. За словами економіста Олега Пендзина, ініціатива оподатковувати карткові перекази громадян, що виходять за межі офіційної заробітної плати – не нова, і, згідно чинного законодавства, громадяни й зараз повинні декларувати всі свої доходи, які вони отримують. «Будьякі доходи, які сьогодні до вас надходять, ви зобов’язані декларувати – це вказано в Податковому кодексі. Й оподатковувати їх вправі відповідно до вимог чинного законодавства. Інша справа, що податкова не має доступу до банківської таємниці, і жодною інформацією щодо надходжень на ваші картки вона не володіє. Це основне пояснення, чому на даний момент податкова не пред’являє вам претензій з приводу оподаткування доходів, отриманих поза підприємницькою діяльністю», – сказав фахівець.
Пендзин уточнив, що відповідно до Національної стратегії доходів, податкові органи все ж отримають доступ до персональних рахунків українців поза межами банківської таємниці. «Якщо вони бачитимуть всю «палітру» ваших перерахунків, то все, окрім переказів від осіб першого і другого ступеня спорідненості (найближчих родичів) і сьогодні податкова також може кваліфікувати як дохід поза межами підприємницької діяльності», – зазначив він.
Наслідки відповідні – з кожної такої транзакції доведеться «відстібати» певну суму державі. Яким чином буде реалізовуватися ця ініціатива – чи потрібно буде сплачувати додаткові 18% безпосередньо в банківському додатку разом із комісією, чи доведеться формувати звіти в податкову та перераховувати «данину» постфактум – поки невідомо. Дискусії тривають, очевидно, що відповідне рішення посадовці запропонують нам дещо пізніше. Проте чи сподобається воно кому-небудь, окрім головного «фіскала» країни Данила Гетманцева – відкрите питання.
Епізодичні податки за епізодичну діяльність
І це не єдина новація. За словами того ж Олега Пендзина, в парламенті вже зареєстровано законопроект, що передбачає реєстрацію й оподаткування нерегулярних видів діяльності. Простими словами, якщо особа має постійне місце роботи (або основний вид підприємницької діяльності), але у вільний час надає інші види послуг (наприклад, займається репетиторством, перекладом, доглядом за дітьми чи літніми людьми, приготуванням випічки на замовлення тощо), то така особа має реєструвати цей вид діяльності в спрощеному порядку й сплачувати податок з отриманих доходів. Жодна копійка не має пройти поза очами «Великого брата». «Уже є законопроект, яким встановлюватиметься спеціальний режим оподаткування фізичних осіб без реєстрації фізичної особи-підприємця. Це стосується людей, які здійснюють нерегулярні послуги, – наприклад, печуть вдома пляцки, здійснюють репетиторство й отримують за це кошти. В такому випадку, згідно законопроекту, необхідно зареєструвати відповідний рахунок і кошти, які надходитимуть на нього, будуть оподатковуватися під 6%. Решта оподатковуватиметься за ставкою ПДФО 18%», – пояснює економіст.
Відповідний законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності» був зареєстрований в парламенті 20 жовтня минулого року. Згідно з пояснювальною запискою, існуюча в Україні спрощена система оподаткування є зручною для тих фізичних осіб, які провадять господарську діяльність на постійній основі і для яких така діяльність є основною. «Проте існує проблема негнучкості строків переходу на єдиний податок та неможливість робити це епізодично, за потреби. З цієї причини отримувати додаткові до основної роботи заробітки на нерегулярній (наприклад сезонній) основі у формальному секторі для фізичних осіб обтяжливо та невигідно», – зазначають автори законопроекту.
Як це діятиме на практиці? Передбачається, що якщо особа отримає від своєї «епізодичної» діяльності річний дохід, що не перевищуватиме 153 мінімальні зарплати (трохи більше за мільйон гривень), вона матиме сплатити з нього 6% податків. Якщо ж сума доходу буде вищою, то до суми перевищення застосовуватиметься ставка 18%.
Згаданий Олег Пендзин зазначає, що відповідно до затвердженої Стратегії, податкова в майбутньому матиме доступ до банківських рахунків фізосіб і, таким чином, зможе обкладати всі надходження податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18% (адже така норма діє вже зараз). Тому громадянам буде вигідніше зареєструвати окремий вид діяльності і сплачувати 6%. «Цей закон є таким, що відповідає європейським стандартам, а Стратегія його доповнює, бо в цьому законопроекті є одна маленька вада – в силу існування банківської таємниці ви можете тисячу разів казати людям «реєструйтеся і сплачуйте 6% з нерегулярних доходів», але якщо податкова не матиме доступу до ваших рахунків, вона ніколи нічого не виявить. Люди просто не підуть реєструватися». «Якщо ж ви маєте офіційне місце роботи, а у вільний від роботи час надаєте якусь послугу й отримуєте нерегулярний дохід, то виявити ці доходи можна лише надавши податковій доступ до всіх рухів на вашому картковому рахунку», – додає економіст.
Водночас цілком логічно виникає запитання, а що, якщо кошти, які надходять на картку, є подарунком або ж донатом на благодійність? Олег Пендзин роз’яснює, що за законом з подарунків також треба сплачувати податок у 18%. Якщо ж особа є зареєстрованим волонтером і на її рахунок надходять донати, то за законодавством такі надходження звільняються від оподаткування.
«Звучить усе це масштабно й, відверто кажучи, лячно. Втім, поки що написане в Стратегії – це лише план і бачення урядовців стосовно того, як вони хочуть, щоб усе було (а хочуть вони якомога глибше занурити руки у наші кишені). Але як насправді це бачення буде реалізоване – за великим рахунком, поки що не знає ніхто. «Треба розуміти, що стратегія – це стратегія. Скільки Кабмін поприймав таких документів.. І стратегія переведення економіки на зелену енергетику, і стратегія розвитку атомної промисловості, і стратегія розвитку воєнно-промислового комплексу й нічого з цього не виконується з одної простої причини… Новації, які пропонуються, знаходяться поза межами компетенції Кабінету Міністрів, тобто всі зміни в оподаткуванні – це законодавчі норми, які може змінювати лише Верховна Рада», – зазначає Олег Пендзин.
А те, чи захочуть народні депутати голосувати за такі відверто непопулярні рішення ми дізнаємося вже у цьому році.
Водночас експерти стверджують, що всі наведені в Стратегії норми продиктовані вимогами Європейського Союзу, до якого ми невпинно прямуємо. А тому навіть якщо депутати відмовляться підтримувати відповідні податкові зміни в наявному нині вигляді, все ж доведеться шукати компромісний варіант. «Ми ж прагнемо до Європи, а це європейська норма. Те, що написано в Стратегії, за великим рахунком, вимоги наших партнерів. Ми маємо бути свідомі, що красиве життя в Європі – не тому, що вони багато працюють, а тому, що вони багато платять», – резюмує О. Пендзин. Від себе додамо лише: і тому, що їхні чиновники так багато не крадуть…
Подальші перспективи «спрощенки»
Як би там не було, та незалежно від перспектив нової Національної стратегії доходів, підприємцям на спрощеній системі оподаткування варто напружитися, адже останнім часом вона привернула до себе багато уваги українських можновладців. Так, голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев в одному зі своїх останніх інтерв’ю зазначив, що в Європейському Союзі ніхто не чекає на країну, в якій діє податкова система «по типу нашої спрощенки». Аргументував він це тим, що український великий бізнес систематично використовує її для оптимізації податків. «Фактично єдиний податок за рахунок подрібнення, за рахунок зарплатних ФОПів, за рахунок інших методів ухилення від оподаткування зі своєї основної мети, коли він вводився наприкінці 1990-х – для підтримки малого бізнесу – давно перетворився в інструмент для середнього та великого бізнесу з оптимізації оподаткування», – зазначив «фіскал».
За його словами, Мінфін наразі вивчає, які моделі оподаткування малого бізнесу існують в ЄС, після чого відомство визначиться та озвучить пропозиції, яким чином вони пропонуватимуть змінити наявну податкову модель в Україні. Відтак лишається тільки сподіватися, що урядовці та депутати не забудуть, що в гонитві за більшими податковими надходженнями вони ризикують «задушити» український бізнес, який і без того працює в доволі скрутних умовах, вивести його в «тінь», перекреслити всі наявні досягнення щодо переходу на безготівкову економіку та, як наслідок, залучити ще менше податків.
Утім, водночас, хоч би скільки негативу не викликала нова Стратегія уряду і бачення «податкового реформатора» Гетманцева, нам потрібно також розуміти, що, в першу чергу, в посиленні фіскального тиску на населення винні не стільки урядовці, скільки наш агресивний сусід, через напад якого ми вимушені акумулювати всі наявні ресурси, особливо в умовах невизначеності щодо подальших надходжень міжнародної допомоги. А тому потрібно зберігати баланс: бити чиновників по руках, коли вони дозволяють собі зайве, але й не забувати, перед якими викликами ми сьогодні стоїмо, та яка наша стратегічна мета.
Катерина Жирій,
журналістка УНІАН
Джерело: Юридичний вісник України
