У березні поточного року за дорученням Президента України Володимира Зеленського уряд починав проводити податкову реформу та впроваджувати комплекс заходів щодо максимальної дерегуляції бізнесу. Без сумнівів, це дуже важливий крок, спрямований на стимулювання роботи бізнесу як у воєнний, так і післявоєнний час. Але треба чітко розуміти, що дерегуляція передбачає скасування надмірних регуляторних обмежень та неефективних процедур контролю, скасування надлишкового ліцензування, застарілих систем сертифікації тощо, тобто мова має йти саме про неефективні методи контролю.
Що не так із законопроектом № 7689?
Останнім часом українська громадськість стала висловлювати значну стурбованість законопроектом № 7689, що має досить узагальнену назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» і який було розроблено та запропоновано Кабінетом Міністрів України. Наше завдання, як народних депутатів України, при аналізі і підготовці до розгляду кожного законопроекту не лише проаналізувати відповідність законопроекта євроінтеграційному курсу України, стратегічному плануванню розвитку держави, але й забезпечити баланс захисту інтересів українського народу, бізнесу та держави.
Оцінюючи непоодинокі занепокоєння громадськості щодо вказаного законопроекту, думаю, що варто більш детальніше розібрати кілька його складових. Крім цього, слід сказати, шо мій парламентський досвід підказує, що коли в один законопроект намагаються включити низку рішень, які часто жодного відношення не мають один до одного, то це свідчить про те, що за мішурою таких змін намагаються заховати щось таке, що б не змогли провести окремим законопроектом. Я не стану стверджувати, що законопроект № 7698 відноситься до такого випадку, пропоную просто подивитися, що пропонують його автори.
Першими почали бити на сполох зоозахисники, адже документом передбачено зняття значної кількості обмежень, пов’язаних з тваринами. Так, наприклад, законопроектом передбачено право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, що занесені до Червоної книги України, утримання диких тварин у неволі та переселення тварин у нові місця перебування. Враховуючи те, що цим же документом передбачено дозвіл на вивезення таких тварин за межі України, то не треба бути профільним експертом, щоб побачити ризики створення ринку контрабанди червонокнижних тварин.
У пояснювальній записці до законопроекта вказано, що «громадська антикорупційна експертизи проекту Закону України не проводилися». І мені здається, що це вони даремно. Адже ось таких «тонких місць» у документі є багато.
Ідемо далі. В межах дерегуляції бізнесу пропонується надати дозвіл на проведення заходів із залученням тварин. І тут мова не лише про повернення практики використання тварин, наприклад, у циркових виставах. Хоча й це ганебне явище, від якого відмовився вже весь цивілізований світ. Пам’ятаєте дику моду тримати медведя на ланцюгу на території якогось другосортного, але пафосного ресторану? Чи вольєр з хижими кішками? В Україні все це вже було і ми цього нарешті позбавилися. Навіщо робити це знову? Тим більше, під егідою дерегуляції. Невже в КМУ вважають, що бізнесу зараз потрібні саме такі речі? Я вже не кажу про те, що з початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну багато тварин залишилися напризволяще, адже їх власники просто покинули їх. Хтось зможе гарантувати, що подібних історій не буде знову? Навіть без війни. Що буде робити власник чергового ресторану з ведмедем, коли зрозуміє, що на дворі вже не 1993 рік й адекватні люди не бажають відвідувати подібні «тематичні» заклади? Віддасть ведмедя друзям чи виставить на сайті безкоштовних оголошень? А законопроект знімає з нього будь-яку відповідальність.
Але й це ще далеко не все. Документом передбачено значні послаблення контролю у сфері мисливства. Також пропонується значно розширити можливості проведення наукових експериментів над тваринами, при цьому не передбачено жодних інструментів контролю щодо жорстокого поводження з такими тваринами тощо.
Враховуючи все вищезазначене, може скластися враження, що це якийсь вузькопрофільний законопроект, який має дерегулювати питання, пов’язані виключно з тваринним світом, але ні. В цьому є ще один цікавий аспект. Законопроектом передбачені зміни в закон «Про охорону атмосферного повітря». Буквально єдиним реченням пропонується дещо досить дивне.
А саме: виключити із закону положення про те, що «діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях може провадитися суб’єктами господарювання тільки за дозволами, виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища». Тобто такі підприємства, на думку авторів законопроекту, взагалі тепер не повинні звітувати про свій вплив на повітря, а держава не має контролювати їх у питаннях нанесення шкоди навколишньому середовищу.
При тому я впевнена, що ціла низка подібних підприємств будуть щиро вдячні Кабміну за таку «дерегуляцію», адже їм не доведеться витрачати кошти на модернізацію власних потужностей, на еко-захист, еко-модернізацію, вводити «зелені» програми та виплачувати великі штрафи за забруднення повітря. Але, як видається, що це не та дерегуляція, яку мав на увазі Президент, і це не те, що сьогодні потрібно українському бізнесу, та, звісно, не те, чого чекають від влади українці.
Резюмуючи все написане вище, в даному законопроекті я бачу:
- ризики порушення міжнародних зобов’язань України у сфері охорони здоров’я та контролю за станом атмосферного повітря;
- порушення засад Конституції України щодо захисту життя і здоров’я людини;
- ризик значного погіршення стану атмосферного повітря внаслідок відсутності контролю за окремими типами підприємств;
- ризики створення в Україні контрабандного ринку диких тварин, у тому числі «червонокнижних» видів.
Тож я, як заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, проконтролюю, щоб депутати приділили цьому законопроекту особливу увагу. Також я закликаю колег з інших комітетів звернути увагу на цю законотворчу пропозицію. Окремо прошу ЗМІ та громадськість (особливо зоозахисників та громадський антикорупційних сектор) зі свого боку також прискіпливо слідкувати за долею цього законопроекту.
Джерело: Lexinform