Темою проведення чергового сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві стали питання доступу до публічної інформації та звернень громадян.
На зв`язку з платниками податків та зборів району була заступник начальника податкового відомства Тетяна Лапіка. Вона дала чіткі та повні відповіді на усі питання, що прозвучали по телефону.
До Вашої уваги основні запитання та відповіді до них:
1. У чому полягає відмінність між поняттями «запит» і «звернення»?
Відповідь: Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає запит як «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним (тобто посилання на цей Закон або вживання терміна «запит» не є обов’язковим).
Закон України «Про звернення громадян» передбачає різні форми звернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, які можуть містити різні за змістом вимоги, прохання чи пропозиції (щодо реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав та інтересів громадянина, фактів їх порушення тощо).
Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, то й процедурам їх розгляду властиві певні відмінності.
Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією .
Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності тощо) необхідно розглядати відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.
2. Право на звернення мають тільки громадяни України?
Відповідь: Згідно Закону України «Про звернення громадян» право на звернення мають також особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
3. Які дані необхідно зазначити, щоб залишити своє звернення?
Відповідь: При наданні інформації має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, та обов’язково назву органу податкової або митниці, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника відповідного відомства, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, викладено суть порушеного питання, зауваження (посаду, назву суб’єкта господарювання), пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Таким чином, електронне звернення, якщо воно надсилається без використання електронного цифрового підпису, повинно мати вигляд скан-копії та/або фото копії.
4. Які права громадянина при розгляді заяви чи скарги?
Відповідь: Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
– особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
– ознайомитися з матеріалами перевірки;
– подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
– бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
– користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
– одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
– вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
5. Яким чином має надаватися відповідь на усний запит?
Відповідь: Відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитувача. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках: відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні; нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту; нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту; запитувач наполягає на такій формі відповіді.
6. Які звернення підлягають обов’язковому прийняттю?
Відповідь: Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого
самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. (ст.7 Закону України «Про звернення громадян»)
7. Що відноситься до публічної інформації?
Відповідь: Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
8. Які обов’язкові реквізити Запиту на публічну інформацію?
Відповідь: Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» Запит повинен містити:
– ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є);
– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено Запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо;
– підпис і дату за умови подання письмового Запиту.
9. Який строк розгляду запитів на публічну інформацію?
Відповідь: Відповідно до «Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України» відповідь на Запит надається не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання відповідно до вимог статті 20 Закону.
У разі коли Запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду Запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку запитувач повідомляється в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання Запиту.
У разі якщо Запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних ситуацій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь надається не пізніше 48 годин із дня отримання Запиту.
Джерело: chp.com.ua