By 
Юлія Мороз, виконувачка обов’язків начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області
Запровадження ризико-орієнтованого підходу до перевірок платників податків для забезпечення добровільного дотримання податкового законодавства.
Досвід Австралії, Великої Британії і Канади
Для початку слід нагадати, що у 2025 році запрацює система управління податковими ризиками, спрямована на покращення процесу взаємодії між платниками податків і фіскальним органом. Ця система, відома як Compliance Risk Management (CRM), передбачає, що податкові органи виявлятимуть ризики в діяльності платників податків на основі зовнішніх ознак. Це дасть змогу зосередитися на тих, клієнтах, які дійсно потребують додаткового контролю, а не перевіряти всіх. Таким чином, добросовісні платники податків зможуть уникнути раптових перевірок, що зазвичай викликають стрес, а ДПС отримає додатковий ресурс для перевірок і контролю ризикових платників.
В який країнах успішно функціонує вказана система управління податковими ризиками? Одна з таких держав – Австралія. Австралійська податкова служба використовує ризико-орієнтований підхід для виявлення платників податків, які можуть бути проблемними. Вона базується на аналізі даних, щоб оцінити ризики та зосередитися на підприємствах з високими ризиками.
Велика Британія. HM Revenue and Customs (HMRC) також використовує ризико-орієнтований підхід для виявлення порушень податкового законодавства. Ідеться про використання аналітики даних для виявлення розбіжностей та аномалій у податкових деклараціях, що дозволяє їм ефективно визначати підприємства з високими ризиками.
Канада. Податкова служба Канади впровадила ризико-орієнтований підхід, що включає сегментацію платників податків і цільові перевірки. Це дає змогу зменшити навантаження на добросовісні підприємства та зосередитися на тих, хто може ухилятися від сплати податків.
Запровадження CRM в Україні
Із 2022 року, попри виклики, пов’язані з війною, Кабінет Міністрів України активно працює над впровадженням вказаної системи. Так, спільно з міжнародними експертами було розроблено новий підхід, який відповідає кращим практикам у світі. Рекомендації щодо впровадження CRM розроблені ОЕСР та МВФ. Ці зусилля були закріплені в постанові КМУ від 25.07.2024 р. № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі», що закладає основи для реалізації системи управління податковими ризиками.
Експериментальний проєкт передбачає, що податкові ризики будуть розподілені за основними видами:
– Ризик реєстрації – особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку або не зареєстровані платниками відповідних податків;
– Ризик звітності – платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
– Ризик сплати – платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням, сплачують у неповному обсязі або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
– Ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності через помилку або умисно.
Що зміниться для платників податків?
Запровадження ризико-орієнтованого підходу має на меті забезпечення добровільного дотримання податкового законодавства. Це означає, що податкові органи не лише реагуватимуть на порушення, а й будуть активно працювати над їх запобіганням. Основні етапи цього процесу включають:
– виявлення та аналіз ризиків. Податкові органи ідентифікуватимуть ризики, пов’язані з діяльністю платників податків. Це може включати аналіз фінансових звітів, контроль патернів поведінки та використання сучасних технологій для виявлення відхилень;
– моніторинг та перегляд. Це постійний процес, який дозволяє тримати систему в актуальному стані. Якщо податковий ризик не підтверджується, його потрібно змінювати чи скасовувати.
– оцінка комплаєнсу. Регулярна перевірка результатів управління ризиками дозволить контролювати якість роботи податкових органів. Це також дасть можливість виявляти причини, чому певні ризики не справдилися.
Нові правила гри
Система комплаєнсу передбачає, що податкові органи взаємодіятимуть із платниками податків на основі виявлених ризиків, класифікуючи їх на низький, середній та високий ступінь ризику. Залежно від цього, податкова служба вживатиме різні заходи:
1. Для платників, які мають низький ризик, податкова проводитиме роз’яснювальну роботу: надсилатиме інформаційні листи, навчальні матеріали та пропозиції щодо покращення комплаєнсу.
2. Для платників із середнім ризиком можуть бути запроваджені додаткові консультації, моніторинг діяльності або запити на уточнення інформації.
3. Платники з високим ступенем ризику можуть бути піддані найжорсткішому та найдорожчому для держави заходу впливу – перевірці, але лише у випадках, коли це дійсно необхідно.
Які переваги ризикоорієнтованого підходу?
Менше перевірок, більше довіри. Добросовісні платники податків отримають можливість працювати без страху перед випадковими перевірками, що позитивно вплине на їхню діяльність. Покращення бізнес-середовища. Зменшення адміністративного тиску. Підвищення відповідальності. Платники податків з високими ризиками стануть зобов’язані дотримуватися законодавства, оскільки до їхньої діяльності буде більше уваги з боку податкової. Ефективне управління ресурсами. ДПС зосередить свій ресурс на дійсно ризикованих платниках, що дозволить підвищити ефективність роботи системи в цілому.
Запровадження системи управління податковими ризиками в Україні – це шанс для бізнесу перейти на новий рівень взаємодії з податковим органом. Основна мета – створити середовище, в якому податкове законодавство дотримується добровільно, а контроль за ризиками стає прозорим і зрозумілим. Це може стати важливим кроком у розвитку податкової системи України, наближаючи її до міжнародних стандартів і практик.
Джерело: Юридичний вісник України
