By Діагноз РСА (розлад спектра аутизму) у дитини може стати справжнім випробуванням для батьків і найближчого оточення. Діти у спектрі потребують особливого підходу, більше піклування, терпіння та уваги. Батькам не слід панікувати та варто пам’ятати, що такий діагноз — зовсім не вирок, і поставити його може лише лікар-психіатр на підставі огляду дитини, бесіди з батьками та проведення спеціальних тестів. Дізнатися чи дитина перебуває у групі ризику можна вже в перший рік життя та, за необхідності, одразу звернутися по допомогу.
Діти з РСА можуть розвинути найнеобхідніші навички, навчитися соціалізуватися та безпечно почуватися в суспільстві. Найголовніше — вчасно звернутися до спеціалістів і почати працювати з дитиною.
У розвитку дитини з РСА кожен рік, місяць і навіть тиждень мають значення! «Я розумію цінність того року, що ми втратили. Ми могли б досягти кращих результатів зараз», — зізнається Сергій Коломєєць, батько сина з РСА.
Хочемо поділитися з вами історією 8-річного Матвія та його батьків, переселенців із Харкова, та розповісти про головні маркери аутизму, які важливо вчасно помітити у своєї дитини.
Шанс на щасливе дитинство для дітей у спектрі: історія Матвія
Війна накладає відбиток на життя кожного з нас і забирає в українських дітей щасливі моменти дитинства. Хтось змушений залишити свій дім та друзів, хтось — залишився без батьків або чекає на їхнє повернення з фронту. Для дітей із РСА, крім вище перерахованого, воєнні дії — додатковий стрес-фактор, який не лише заважає розвитку, але й може спричинити регрес і втрату набутих навичок. Саме це сталося в родині Коломєєць, яка
мешкала в Харкові. Місто регулярно здригалося від вибухів та обстірлів. Батьки розповідають, що 6 – ти річний Матвій дуже лякався гучних звуків, і зрештою вони прийняли рішення переїхати до Львова.
«Конкретно в нашому випадку переїзд вплинув на дитину негативно. Ще в Харкові, займаючись зі спеціалістами, Матвій уже набув певних життєвих навичок, йому вже все починало вдаватися. А потім, через війну, сталося ніби відкат у розвитку. Нам вдалося, наприклад, відмовитися від памперсів, він уже сам привчився до горщика. А потім війна, вибухи…Ось вже минуло три роки, а ми з цим досі на рівні 2022-го», — розповідає Сергій.
Також у Матвія поновилися проблеми з харчуванням: «Коли ми приїхали до Львова, а він у нас їсть з м’яса тільки телятину, то я бігав перші тижні по всіх ринках, шукав саме ту телячу шию, бо він нічого іншого не сприймав».
Переїзд, тимчасовий дім і нове оточення були важким досвідом для дитині. Порятунком став LEVCHYK SPECTRUM HUB, центр корекційної допомоги для дітей ВПО у спектрі. Сім’я Коломєєць стала однією з перших родин, що відвідують хаб із моменту відкриття. Зараз для інших батьків вони приклад того, як вчасна та фахова допомога здатна робити дива.
У центрі Матвій не лише відвідує необхідні корекційні заняття, а й розвиває таланти. Матвій — маленький математик. Він добре рахує і дійсно це любить. Окрім того, хаб — це можливість для дитини з РСА отримати досвід живого спілкування з однолітками, навчитися взаємодіяти та соціалізуватися. Батьки Матвія вже бачать результати: хлопчик став спокійнішим і більш врівноваженим.
«Для нас заняття у LEVCHYK SPECTRUM HUB — це серйозний крок вперед. Дійсно, у сина відбувся доволі відчутний прогрес. Я, як батько дитини з аутизмом, починаю цінувати навіть маленькі кроки та досягнення. Наприклад, коли він раніше щось не робив, щось не їв, а тут почав. Він навіть став більше бавитися з іншими дітьми!», — ділиться Сергій, батько Матвія.
Особистий досвід: про діагноз РСА у дитини
Зараз Матвію 8 років і завдяки регулярним заняттям хлопчик робить значні успіхи. Батько зізнається, що цим завдячує вчасному зверненню до спеціалістів, проте наголошує, що їхній прогрес був би значно відчутнішим, якби вони отримали корекційну допомогу раніше.
Діагноз Матвію поставили ще в Харкові, до початку повномасштабного вторгнення. У родині Коломєєць Матвій перша дитина, і батьки не одраз помітили, що щось не так.
«Ми почали здогадуватися десь з рочку-півтора. У нього були нетипові ігри, проблеми з мовленням. Хоча терапевт стверджував, що він розвивається нормально, згідно з європейською системою. Усі фізичні параметри — зріст, вага — все було ідеально. Але він доволі пізно заговорив і вимовляв лише окремі фрази», — коментує Сергій.
Оскільки в дружини досить велика родина, Сергій багато спілкувався з іншими дітьми та спостерігав за їхнім розвитком. Мимоволі порівнюючи їх з Матвієм, коли побачив різницю та вирішив, що краще перевірити свою дитину.
Занепокоївшись, батько почав шукати підказки в інтернеті. Сергій знайшов тест та, пройшовши його, отримав підтвердження своїх побоювань. Батько зізнається, що вони з дружиною витратили пів року лише на прийняття самого факту, що діагноз аутизм можливий, і що дитина потребує особливої допомоги. Згодом родина звернулася до спеціалістів у Харкові, які підтвердили аутизм. Діагноз дитині може встановити лише кваліфікований лікар-психіатр. У віці 2,5-3 років у Матвія почалися регулярні заняття: АВА-терапія, робота з психологом.
Сергій розповідає, що на той час Матвій також відвідував дитячий садок, але це було дуже складно. Викладачі не були готові працювати з дитиною у спектрі, адже ці діти потребують іншого підходу.
Порятунком став переїзд до Львова та LEVCHYK: «Ми в Левчику від самого початку, з першого дня. Якщо взяти, наприклад, 2022 рік та 2024, то прогрес просто величезний! Ми пропрацювали мовлення, тощо».
Окрім загального фізичного розвитку та розвитку навичок, батько відзначив, що Матвій став більш соціалізованим: почав більше бавитися з іншими дітьми, брати активну участь у командних іграх на дворі та в садочку. Усі ці результати не були б можливі без своєчасного звернення родини по допомогу. Тому для батьків дітей із РСА вкрай важливо не втрачати час на сумніви, а, помітивши основні маркери, — звернутися до спеціаліста, лікаря-психіатра, за встановленням діагнозу.
Перші ознаки аутизму в дитини: як розпізнати?
Перші прояви розладу спектра аутизму (РСА) у дитини можуть з’явитися вже у 9-12 місяців. Проте їх часто не помічають батьки. Через брак інформації про тривожні сигнали або небажання батьків прийняти можливі труднощі у розвитку. Але своєчасність звернення — це запорука успішної корекційної допомоги та подальшої інтеграції дитини у спектрі, на чому наголошують як батьки, так і спеціалісти.
На що варто звернути увагу батькам, які підозрюють РСА у своєї дитини? Спеціалісти LEVCHYK SPECTRUM HUB назвали основні маркери, помітивши які, варто звернутися до лікаря-психіатра за встановленням діагнозу та корекційною допомогою до відповідної установи, наприклад, LEVCHYK..
У 9-12 місяців:
- відсутність у дитини вказівного жесту;
- відсутність зорового контакту;
- відсутність реакції на власне ім’я;
- відсутність лепету
У віці 2-3 років:
- проблеми у спілкуванні з однолітками;
- негативна реакція на будь-які зміни;
- мимовільні або стереотипні рухи, що повторюються;
- відсутність або затримка розвитку мовлення;
- тривала зосередженість дитини на одному предметі
Сергій розповідає, що крім проблем з мовленням, він помітив у сина нетипові ігри та зацикленість на одній конкретній іграшці: «У Матвія, наприклад, були ігри з колесиками. І якщо він вже включився в якийсь процес, важко було змістити фокус його уваги на щось інше. Будь-яка зміна діяльності або, наприклад, маршруту, давалася дуже важко».
Зараз Матвій — відмінник центру корекційної допомоги для дітей у спектрі. Саме так відгукуються про нього фахівці LEVCHYK SPECTRUM HUB. Хлопчик демонструє високий рівень у мовному розвитку, в академічних навичках, зокрема, читанні та математиці. Ще одне важливе досягнення Матвія: зараз він навчається у звичайній загальноосвітній школі з асистентом і активно спілкується з однолітками. Усе це стало можливим не лише завдяки роботі зі спеціалістами, а й увазі та своєчасному зверненню батьків.
«Легше пройти тести, легше перевірити, легше сходити до спеціаліста, ніж потім жалкувати про згаяний час. Я розумію, що той час, який ми втратили, міг би дати набагато більший прогрес надалі. Тому потрібно не боятися цього і просто прийти», — коментує Сергій та закликає всіх батьків, які підозрюють у дитини РСА, відкласти страхи вбік і зробити все від них залежне, щоб вчасно встановити діагноз та отримати необхідну допомогу.
Історія його сім’ї — яскравий приклад того, що аутизм — не вирок, а трохи складніший шлях розвитку, на якому ваша дитина потребує максимум підтримки, розуміння та любові.
