By 20 березня МВФ вирішить, чи давати Україні черговий кредит в $1 млрд. Тоді ж обіцяють оприлюднити умови, на яких ми отримаємо кошти.
Неофіційно говорять про можливість включення до меморандуму норм щодо посилення вимог до системи спрощеного оподаткування.
І це в умовах, коли:
– малий і середній бізнес в Україні дає роботу 6,5 млн. громадянам (79% від усіх зайнятих);
– з початку 2017 року діють драконівські штрафи для роботодавців: 96-320 тис. грн.
Якщо влада почне «посилювати» і «збільшувати», ми отримаємо мільйони безробітних і новий виток падіння економіки. Чи є у цьому логіка? Жодної!
Насправді, Міжнародний валютний фонд не вимагає відміни спрощеної системи оподаткування. Це кредитор, зацікавлений у поверненні власних коштів. Як ми їх повертатимемо – ліквідуючи тіньові схеми на митниці, зменшуючи витрати на державний апарат, або іншим шляхом, питання до українського Уряду.
На жаль, замість того, щоб закривати дірки, через які щороку країна втрачає десятки мільярдів гривень, чиновники воліють боротися з малим бізнесом. Тими, хто працює, а не чекає допомоги від держави.
Крім урядовців, серед противників малого підприємництва корупціонери та великий бізнес. Як тільки з’являється привід, вони одразу активізуються та розпочинають нову кампанію проти спрощенки.
Однак всім, хто прагне вижити малий бізнес з країни, хочу дещо нагадати.
По-перше, спрощена система оподаткування створювалася в 1997-1998 рр., коли загальна система оподаткування була складною. І за 20 років вона не змінилася. В рейтингу Doing Business Україна наразі займає 84-е місце за легкістю сплати податків. На сплату податків підприємці щорічно в середньому витрачають 355,5 годин, це вдвічі більше, ніж в розвинених країнах.
По-друге, коли створювали спрощенку, верхня межа обороту для підприємців була 500 тис. грн., або близько $147 тис. за курсом на той час.
Сьогодні верхня межа обороту для першої групи – $6 тис, другої групи – $60 тис.
При цьому, якщо сума обороту зменшилася в 24 рази, то ставка податку всього в 1,45 рази. Тобто, заробляти бізнесу дають менше, а платити змушують так саме.
По-третє, за цей час введені нові плати та звіти. Раніше підприємець заплатив єдиний податок – і все.
Сьогодні платиш єдиний податок – звітуєш, платиш ЄСВ – звітуєш. Крім того, малий бізнес, як і великий повинен вести весь облік найманих працівників. Один найманий працівник – це величезний додатковий набір документів, необхідність оббивати пороги державних установ, а з 1 січня 2017 року ще й штрафи по 96-320 тис. грн.
Тобто, про жодні пільгові умови мова не йде. Більше того, за останні 20 років правила роботи для малого бізнесу змінилися, стали більш жорсткими. Якщо влада й надалі затягуватиме удавку, ми залишимося без підприємництва.
Що насправді потрібно зробити, щоб легалізувати малий бізнес, а не ліквідувати його?
1. Збільшити обороти на спрощенці.
2. Спростити облік і звітність по найманим працівникам.
3. Знизити штрафи для роботодавців.
4. Провести антикорупційну реформу в загальній системі оподаткування.
5. Навести лад в земельних та екологічних податках.
Кожен з цих пунктів можна реалізувати у 2017 році. Було б лише бажання Уряду та Верховної Ради України. Так, це важче, ніж оголошувати нову війну проти спрощеної системи оподаткування. Але це єдиний шлях економічного зростання і створення сильного середнього класу.
Автор – Оксана Продан , Народний депутат України
