By Енергоємність економіки України є однією з найвищих в Європі та в 2 рази перевищує загальносвітовий показник. Причина – неефективне державне регулювання, велика частка енергоємних секторів, застарілі та неефективні технології, виснажені основні засоби.
Малий та середній бізнес (МСБ) складає понад 60% українського ВВП, споживає 27% від загального обсягу енергії, але знаходиться поза фокусом уваги держави і практично не має державної підтримки у питаннях енергозбереження та енергоефективності.
Проблематику регулювання сфери енергоефективності представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 5 липня під час Круглого столу «Енергоефективність та МСБ: нове регулювання – нові можливості» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Відкриваючи захід, Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна відзначила: «Енергоефективність – критично важливе питання для конкурентоздатності бізнесу та розвитку економіки. Але можливості для впровадження енергоефективних заходів у малого та середнього бізнесу є вкрай обмеженими, це дуже дорогі інвестиції у майбутнє, а доступних інструментів практично немає. Маємо спільно напрацювати законодавчі стимули для цієї групи споживачів».
За даними дослідження BRDO, 30% законодавчих актів з 49, що регулюють сферу енергоефективності та енергозбереження в сегменті МСБ, є неактуальними та незаконними. У 86% випадків держрегулювання у сфері не досягає своїх цілей.
«Брак ресурсів для впровадження енергоефективних заходів виливається у те, що при підвищенні тарифів на енергоресурси додаткові витрати бізнесу просто закладаються у вартість товару чи послуги для кінцевого споживача. В рамках держави це означає, що вітчизняні товари є неконкурентоспроможними на світовому ринку, а країна – енергетично залежною», – відзначив Керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель, презентуючи результати системного перегляду якості регулювання сфери на предмет ефективності, корупційних ризиків, сприятливості для бізнесу та доцільності.
Саме незбалансованість існуючого законодавства перешкоджає переходу на більш ефективні та економічно обґрунтовані схеми споживання енергії, переоснащення, застосування механізмів стимулювання енергоефективних заходів. Протягом 2011–2015 років енергоємність ВВП України знизилась на 16%, та за умови більш ефективного регулювання потенціал міг би скласти 53%.
На необхідності досягнення балансу інтересів та рівних умов на ринку наголосив Керівник проекту EU4business/FORBIZ в Україні Маттіас Хальдер: «Енергоефективність вже давно стала пріоритетом в Європі, а відповідні стимулюючі та регулюючі інструменти формувалися виключно через публічні консультації за участю всіх сторін. На цьому ґрунтується практичний досвід ЄС, яким ми готові ділитися з Україною».
Зважаючи на нещодавно прийняті закони, зокрема, про комерційний облік комунальних послуг та енергоефективність будівель, проведений BRDO аналіз створює підґрунтя для застосування комплексного підходу до розробки вторинного законодавства. На рівні держави має бути вироблено системний підхід, що сприятиме зниженню енергоємності української економіки та підвищенню енергетичної безпеки.
На думку експертів BRDO, заходами, що дадуть поштовх до покращення ситуації в житловому секторі та енергомодернізації малого та середнього бізнесу, є наступні:
– перегляд застарілих регуляторних актів та інструментів;
– визначення МСБ окремим об’єктом регулювання;
– стимулювання 100% індивідуального обліку;
– формування обґрунтованого «тарифного меню»;
– розширення податкових та митних пільг;
– створення дієвої системи верифікації.
У круглому столі взяли представники Міністерства регіонального розвитку, будівництво та ЖКГ, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Держагентства з енергоефективності та енергозбереження України, Антимонопольного комітету, проектів ПРООН, USAID, представники Ради підприємців при КМУ, ВРУ, бізнесових, експертних кіл і громадськості.
Джерело: BRDO
