By За рік роботи в Україні Рада бізнес-омбудсмена спромоглася заощадити українським підприємцям 3,5 мільярди гривень. Але державні органи досі часом ігнорують звернення нової інституції, пише кореспондент Deutsche Welle.
Рада бізнес-омбудсмена – молода інституція, яка була започаткована в Україні навесні 2014 року та поставила собі за мету сприяти у вирішенні суперечок між підприємцями та державними органами. 22 грудня 2014 року Раду очолив громадянин Литви Альгірдас Шемета, який раніше в Єврокомісії обіймав посаду комісара з оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби з шахрайством. 20 травня 2015 року інституція офіційно розпочала приймати скарги від підприємців.
Відтоді до Ради звернулося понад 800 скаржників з усіх областей України. “Ми успішно закрили 350 справ і допомогли підприємцям зберегти майже 3,5 мільярди гривень”, – йдеться в повідомленні інституції. Підбиваючи підсумки роботи своєї організації, бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета повідомив журналістам, що 81 відсоток скарг подали українські підприємці і ще 19 відсотків – іноземні інвестори. 96 відсотків скаржників залишилися задоволеними наданою їм допомогою.
За перший квартал 2016 року ефект від роботи Ради склав, за словами її очільника, 215 мільйонів гривень. Переважна більшість цієї суми – це своєчасне відшкодування експортерам податку на додану вартість (ПДВ), зазначив Шемета. “Близько половини скарг ми отримуємо на діяльність Державної фіскальної служби (ДФС). Позитивна частина – ми бачимо, що майже перестали надходити скарги з проблем реєстрації підприємств та майнових прав. Це результат реформи, що запрацювала від початку року”, – повідомив він.
Тривожними тенденціями омбудсмен вважає збільшення скарг на міністерство екології, Генпрокуратуру та Службу безпеки України. Серед іншого, підприємці скаржаться на проблеми з електронним відшкодуванням ПДВ, на податкові перевірки та на протизаконні дії силових структур, повідомив Шемета. Пресинг бізнесу силовиками – це безпідставне порушення кримінальних проваджень, відмова в реєстрації даних в Єдиному державному реєстрі, неефективне проведення досудового розслідування і його затягування, а також зловживання під час проведення слідчих дій.
Найбільшими системними проблемами в захисті інтересів підприємців Шемета назвав адміністрування податків. Бізнес-омбудсмен висловився за якнайскоріший початок роботи груп із внесення змін до Податкового кодексу. Минулого року планували, що зміни будуть схвалені в середині теперішнього року і набудуть чинності з 2017 року, нагадав омбудсмен. Ще одним блоком системних проблем він вважає питання, пов’язані з обласним рівнем влади: орендою та купівлею землі, наданням різноманітних дозволів, торгівельними правилами тощо.
Як ці проблеми можна вирішити? Крім змін до Податкового кодексу, Україні дуже важливо ухвалити зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, переконаний Шемета. “Якщо це буде зроблено, то можна буде дуже ясно заявити, що бізнес-клімат в Україні покращується. Можна відзначати окремі позитивні зрушення, але без цих ключових змін важко говорити про істотне поліпшення ситуації”, – застеріг омбудсмен.
Чи справді бізнес-омбудсмен справляє такий позитивний ефект на українське бізнес-середовище? Віце-президент Української спілки промисловців та підприємців Сергій Прохоров в інтерв’ю DW сказав, що це справді так. На думку Прохорова, активність омбудсмена сприяє змінам бізнес-клімату на краще. “Якщо омбудсмен прийняв за рік понад 800 скарг і закрив 350 справ по всій Україні – це дійсно досягнення”, вважає віце-президент УСПП.
Водночас, він нагадав, що державні органи не завжди реагували на звернення омбудсмена і що одна людина взагалі неспроможна змінити весь бізнес-клімат в державі. “Омбудсмен потрібен, омбудсмен захищає, омбудсмен працює. Тепер треба ухвалювати закони, щоби офіс омбудсмена був представлений в усіх областях. І щоби на звернення його офісу завжди було обов’язкове реагування державних структур”, – переконаний Прохоров.
На його думку, такий порядок стане добрим сигналом для інвесторів. Адже тоді вони бачитимуть, що держава тримає відносини з бізнесом у правовому полі, а дії державних органів цілком передбачувані. Прохоров нагадав, що для бізнесменів головним є забезпечення захисту прав їхньої власності та безпека інвестицій. А для цього потрібні надійні механізми повернення інвестицій у випадку якихось негараздів, зазначив віце-президент УСПП.
Джерело: platforma-msb.org
