Ключові зміни стосуються введення податкових канікул на п’ять років для новоствореного малого бізнесу, запровадження прозорого відшкодування ПДВ за допомогою єдиного реєстру та передачу баз даних від ДФС до Мінфіну.

2016-й обіцяє стати в Україні роком реформ. Принаймні, так заявляє вітчизняна влада. Змінити планують багато чого, але з особливим трепетом всі очікують проведення реформ у податковій системі і особливо ─ реформування Державної фіскальної служби. Самі держчиновники пояснюють, що зміни потрібні для того, щоб спростити адміністрування, зменшити можливість маніпуляцій у ДФС і, відповідно, послабити тиск на бізнес. Принаймні, такі цілі озвучило Міністерство фінансів, яке на початку вересня представило на розгляд Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради робочу версію пакету змін до Податкового кодексу. Юлія Лец, юрист ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери», у статті дляForbes Україна пропонує розглянути ключові норми запропонованого Мінфіном законопроекту детальніше, передають Патріоти України.

Ключові зміни включають, серед іншого, введення податкових канікул на п’ять років для новоствореного малого бізнесу, запровадження прозорого відшкодування ПДВ за допомогою єдиного реєстру та передачу баз даних від ДФС до Мінфіну. Що стосується ліквідації податкової міліції, то це буде прописано в окремому законопроекті, який зараз узгоджується із зацікавленими органами.

Адміністрування

Отже, по-перше, щоб уникнути зловживань з боку органів доходів і зборів, Мінфін передбачає передати ряд ключових функцій і повноважень від ДФС собі, коханому. А саме: перевести на себе всю методологію (порядок адміністрування податків, бюджетне відшкодування ПДВ, порядок обліку платників податків та ін.), адміністрування всіх баз даних та впровадження електронного кабінету платника податків. Останнє, зазначу, дозволить Міністерству фінансів отримати доступ до всієї податкової інформації про платника.

Крім того, Мінфін пропонує передати можливість надання письмових та електронних податкових консультацій виключно органу, що формує податкову політику. Контролюючі ж органи залишать за собою право надавати тільки усні консультації. Натомість їм дадуть можливість погашати податковий борг платника шляхом стягнення коштів за рахунок його готівки і/або коштів з банківських рахунків. Зробити це можна буде за рішенням керівника (або заступника) контролюючого органу навіть без звернення до суду.

Також Міністерство фінансів хоче отримати право формування фінансової поліції, контроль за діяльністю якої буде належати, знову ж таки, йому. Іншими словами, Мінфін у цьому випадку виступить також виконавчою та контролюючою стороною, що, ймовірно, навряд чи посприяє формуванню більш прозорої податкової системи.

Податок на прибуток

Для фізичних осіб основним нововведенням є нова система оподаткування доходів від здійснення дрібної індивідуальної діяльності. Як пояснюється в презентації Мінфіну, суб’єктами такої діяльності можуть бути фізичні особи, які не зареєстровані як підприємці і без права найму інших осіб.

«Дрібна індивідуальна діяльність» включає роздрібну торгівлю, надання побутових послуг населенню і традиційні народні промисли (перелік встановлюється місцевою радою) при обсязі річного доходу до 250 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2016 році це 344 500 гривень). Формою реєстрації для таких «діячів» буде виключно заява, подана до органу місцевого самоврядування (сільрада, міськрада та ін.). Розмір податку ─ фіксований розмір ПДФО в місяць у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року (у 2016 році ─ 137,8 гривень у розрахунку на місяць).

Зазначу, що таку форму оподаткування вже не раз пропонували ввести київські чиновники. На їхню думку, це дозволило б упорядкувати вуличну торгівлю в місті, а також вирішити питання з пересувними кав’ярнями, пересувними МАФами з їжею та іншими дрібними торговцями, що не бажають реєструвати ФОП.

Ще одна нова категорія податкової системи, за якою пропонують працювати підприємцям чиновники, ─ «пом’якшена» загальна система. Вона нагадує систему єдиного податку, але з деякими обмеженнями видів діяльності.

Обсяг річного доходу в підприємців, що працюють за такою системою, може бути до 4 000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року (у 2016 році ─ це 5,512 млн гривень). Об’єкт оподаткування ─ різниця між доходами і витратами, тобто прибуток. Ставка податку ─ 18%.

Важливо зазначити, що чиновники пропонують надати фізособам-підприємцям (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) право на амортизацію основних коштів, що використовуються в господарській діяльності (крім житлової нерухомості й автомобілів). Для розрахунку амортизації відповідно до змін визначається вартість основних засобів і нематеріальних активів без урахування їх уцінки або дооцінки, проведеної відповідно до положень бухобліку. Амортизація нараховується протягом терміну експлуатації об’єкта, самостійно встановленого фізичною особою.

Податок на прибуток

Напевно, основною зміною в цій частині є запровадження на період до 31 грудня 2021 року податкових канікул (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств) для підприємств, у яких річний дохід не перевищує 3 млн гривень і розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників не нижчий, ніж дві мінімальні заробітні плати. Щоправда, підприємства повинні відповідати ряду умов, які також виписані в законопроекті.

Податок на додану вартість (ПДВ)

Цікаво, що, беручи до уваги потребу внесення змін до норм про ПДВ, чиновники в першу чергу апелювали до того, що зараз існує можливість застосування схем ухилення від сплати ПДВ за операціями з поставки брухту чорних і кольорових металів, горіхів, грибів і ягід. З цього приводу навіть запропонували спеціальні зміни, наприклад, продовжити до 1 січня 2019 року дію тимчасового звільнення від оподаткування ПДВ операцій з імпорту та експорту відходів і брухту чорних і кольорових металів, а також паперу і картону для утилізації. Крім того, Мінфін запропонував звільнити до 1 січня 2019 року від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та вивезення в митному режимі експорту горіхів волоських, грибів і ягід товарних категорій згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того, держчиновники пропонують нововведення, які нібито допоможуть удосконалити систему електронного адміністрування ПДВ, а саме повернення переплат платника податку виключно на рахунок в СЕА, зарахованих до бюджету з такого рахунку; збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування з 180 до 365 календарних днів, з одночасним встановленням штрафу за відсутності такої реєстрації в розмірі 50% від суми ПДВ; введення єдиного публічного реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ тощо.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Держчиновники пропонують внести в цей розділ досить велику кількість дрібних, але все ж важливих змін. Наприклад, збільшити розмір добових при відрядженнях за кордон з 0,75 розміру мінімальної заробітної плати до 40 євро на день (не включаються у доходи фізичної особи). Зважаючи на те, що відбувається сьогодні з валютним курсом, такі зміни, очевидно, більш ніж логічні.

Також автори законопроекту пропонують надати право фізособі на звернення до контролюючого органу за одержанням консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації без обмеження термінів. Зараз це право діє до 1 березня року, наступного за звітним періодом.

Крім того, законопроект передбачає розширення обов’язків щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на батьків ─ за доходами, отриманими малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною.

Слід нагадати, що реформування податкової системи ─ досить часте явище в Україні. І в більшості випадків необхідність реформування підносять як бажання покращити інвестиційний клімат у країні. Мовляв, для інвесторів дуже важлива наявність спрощеної податкової системи, підвищення прозорості та якості адміністрування податків, ліквідація поширених схем ухилення від оподаткування та ін.

Але, декларуючи чергові зміни, законодавцям слід пам’ятати, що тенденція прийняття нових норм у Податковому кодексі замість уже діючих може трактуватися і інвесторами, і українськими підприємцями як ознака нестабільності ведення бізнесу в Україні. І при цьому наша податкова система дійсно недосконала і потребує змін. Ось і виходить палиця з двома кінцями.

Що стосується безпосередньо законопроекту, запропонованого Мінфіном, то він має як позитивні, так і негативні сторони. У будь-якому випадку, багато чого буде залежати від реалізації пропонованих змін на практиці. Можна також припустити, що даний законопроект навряд чи залишиться незмінним, тому що на даному етапі всі зацікавлені особи можуть подати до нього свої коментарі та пропозиції. Це необхідно для уникнення неузгодженості та врахування інтересів всіх сторін правовідносин.

Джерело: patrioty.org.ua

Вам також може сподобатися

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *