Андрій ГМИРІН,
доцент кафедри кримінального права та кримінології
Університету державної фіскальної служби України

Податкова служба продовжує звітувати про свої успіхи. Мовляв, сьогодні під блокування системи автоматизованого моніторингу потрапляє лише 0,5% податкових накладних підприємців. Усі інші — реєструються без проблем. А це свідчить про те, що ДПС усіляко підтримує розвиток українського бізнесу. Мушу з цим не погодитися і поясню чому. На жаль, підтвердити або спростувати наведений вище показник досить складно. Адже розпорядником відповідної статистичної інформації є сама ДПС. До речі, її озвучив виконувач обов’язків голови служби Євген Олейніков під час зустрічі 3 червня з представниками Європейської бізнес асоціації. 

Податковий тиск посилився

Підприємцям із числа 0,5%, котрі незгодні з блокуванням своїх податкових накладних (ПН), чиновник порадив оскаржувати ці рішення в нормативно-правовому порядку. І пояснив, що ДПС не зволікатиме з розглядом таких скарг. За його словами, податківцям вистачить на це… 25 (!) днів. Навіть більше: наявність ознак ризиковості в підприємства не є підставою для заборони подальшої реєстрації податкових накладних.

Попри те, що ми не маємо прямого доступу до податкової статистики, вважаю показник у 0,5% радше маніпулятивним, аніж реальним. Принаймні він не враховує суму заблокованих накладних. Тезу про маніпулятивність у звітах ДПС опосередковано підтверджує практика стосунків між податківцями й підприємцями. Вона говорить про посилення податкового тиску на бізнес одразу після зняття карантинних обмежень.

Нагадаю лише один красномовний факт: опитування «Індекс настроїв малого бізнесу у 2020 році», оприлюднене 24 лютого 2021 року Європейською бізнес асоціацією, засвідчило зниження протягом минулого року настроїв у підприємницькому середовищі — з 3,07 до 2,38 балів із 5 можливих. І це — найгірший показник за останні 3 роки! Серед головних причин, що заважають бізнесу розвиватися, учасники опитування вказали «обтяжливі податки й репресивний тиск фіскальних органів». Гадаєте, за кілька місяців ситуація кардинально змінилася? Нічого подібного! Напруга в бізнес-середовищі лише зросла.

Цікаво, що пік незадоволення серед підприємців, як правило, припадає на період квартальної звітності ДПС. Імовірніше за все, податкова служба, бажаючи продемонструвати зростання бюджетних надходжень, зокрема й від ПДВ, умисно створює штучні перепони для реєстрації податкових накладних. Як результат, підприємці не мають змоги отримати податковий кредит. Зате показники сплати податків зростають.

Із цим припущенням перегукується й заява самого згаданого виконувача обов’язків Голови ДПС щодо «оперативного» розгляду скарг платників у строк до 25 днів. Хочу нагадати, що час реєстрації податкових накладних обмежений 15-ма днями від закінчення звітного місяця. Водночас граничний строк подання звітності з ПДВ становить 20 днів із дня закінчення звітного місяця, а сплата цього податку — 10 днів із моменту подання декларації.

Ні для кого не є таємницею, що наші підприємці реєструють ПН мало не в останні дні, дозволені законом. І порушниками їх за це назвати не можна. Нескладний аналіз свідчить, що ДПС має значно більше часу на розгляд скарг, ніж є у підприємців для подання звітності з ПДВ та включення до складу податкового кредиту заблокованих накладних. Ось так і працює нехитрий механізм збільшення сплати податків, завдяки якому податкова може звітувати про свої «здобутки». Я вже не говорю про ті випадки, коли представники ДПС починають просити чи навіть вимагати від бізнесу сплатити податки авансом!

Блокування ПН: від конкретики до абсурду

Тепер щодо самого підтвердження правомірності блокування податкових накладних. По-перше, існує декілька категорій ризиків, здебільшого вони досить конкретні, на кшталт «невідповідності придбаного й реалізованого товару». Але податкова служба зазвичай використовує не їх, а малозрозумілий аргумент про «наявність у контролюючого органу податкової інформації». Звісно, переважна більшість підприємців не уявляє, яка саме «податкова інформація» є в контролюючого органу і які пояснювальні документи їм слід надати. По-друге, службовці ДПС дуже неохоче вносять зміни до системи реєстрації податкових накладних. Тож коли підприємство надає пояснення та документи по заблокованій ПН, податкова служба поновлює її реєстрацію, але всі наступні податкові накладні знов блокує. Йдеться навіть про ті звітні документи, які виписуються в межах звичайної діяльності підприємства з абсолютно аналогічних операцій. Абсурд, погодьтеся!

Але як не маніпулюй зі статистикою, правду все одно не сховаєш. Для мене очевидно, що зустріч виконувача обов’язків голови ДПС пана Олейнікова з представниками Європейської бізнес асоціації була викликана саме невдоволенням підприємців щодо цього питання. Й підтвердженням цього є підсумок заходу, сформульований прес-службою ДПС: «Учасники зустрічі розглянули загальну практику вирішення спорів та домовилися про подальшу взаємодію у вирішенні неузгоджених питань». Зрозуміло ж, про що там насправді йшлося?

У своїх публікаціях я постійно наголошую на тому, що розвиток української економіки неможливий без єдиної й чіткої системи податкових і контролюючих органів, яка б мала зрозумілу структуру, прозорий розподіл зон відповідальності й повноважень, а також єдину інформаційну систему на основі big data й інструменти моніторингу та аналітики. Завдяки такій інформаційно-аналітичній системі з’явиться можливість виявлення (без участі людини) потенційно ризикованих транзакцій і сумнівних податкових накладних. А отже, скоротяться нескінченні перевірки бізнесу й вимоги податківців надавати купу підтверджуючих документів. І з цього треба починати, бо саме таких кроків сьогодні вже не чекають, а вимагають бізнес і суспільство!

Джерело: LexInform

Вам також може сподобатися

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *