Суспільне мовлення має викликати довіру, – Мортен Енберг

Суспільне мовлення має викликати довіру, – Мортен Енберг

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг став гостем програми «Тема дня» Львівської філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Під час ефіру, який відбувся у п’ятницю, 30 березня, він розповів про те, як європейські експерти оцінюють реформу суспільного мовлення в Україні, як забезпечити фінансову незалежність Суспільного, а також про те, яким повинен бути журналіст цього ЗМІ.

Наскільки українці готові до проведення реформ?

Ми розпочинали співпрацю з Україною у часи Революції Гідності. Те, що люди всієї країни вийшли на вулиці, стало свідченням готовності нації до змін. Відтоді в Україні було запущено низку реформ і багато чого змінилося. Проте, ще вдосталь роботи в різних напрямах залишається. І через це Рада Європи продовжила співпрацю з українським Урядом ще на 4 роки. Офіс Ради Європи в Україні стежить за дотриманням прав людини, захищає принципи демократії, супроводжує судову та адміністративну реформи, реформу створення cуспільного мовлення тощо.

Суспільне мовлення: яка його роль у суспільстві?

Роль суспільного мовлення, насамперед, полягає у тому, щоб давати людям об’єктивну інформацію про все, що відбувається. Зараз ця потреба в Україні зростає. У Швеції, звідки я родом, існує давня традиція Суспільного. Це те, на чому я вихований, і що бачив з дитинства. Особисто для мене, cуспільний мовник – це телебачення, яке викликає довіру. Щодо наповнення ефіру – це інформаційні програми, документальні фільми, а також розважальний контент. Проте, ці всі програми вирізняються якістю та об’єктивним поданням інформації.

Як Ви оцінюєте зараз процес створення суспільного мовлення в Україні?

Ми докладно аналізували весь процес, тому вважаємо успіхом для України те, що вже зроблено у сфері Суспільного: прийнято Закон про суспільне телебачення та радіомовлення, обрано Наглядову раду ПАТ «НСТУ» і новий менеджмент на місцях. Зазначу, зроблено це було у демократичний спосіб. Проте зараз і мене, і моїх європейських колег хвилює недофінансування суспільного мовлення. Адже, з однієї сторони – є рекомендація Ради Європи про надання коштів Суспільному в розмірі 0,2% від бюджету та закон України, де це задекларовано, а з іншої сторони – бачимо, що нічого з цього не виконується. Можливо, треба змінити систему фінансування суспільного мовлення.

Якою має бути фінансова незалежність Суспільного в Україні?

Фінансова незалежність Суспільного передбачена законом України. Тож підстава для цього вже є. Аби Верховна Рада виділила ці кошти, Рада Європи веде перемовини з її представниками та українським Урядом. Також ініціюємо семінари, круглі столи та експертні консультації на цю тему. До прикладу, у деяких країнах Європи глядачі платять абонентську плату за перегляд каналів Суспільного. Проте, за оцінкою експертів, в Україні ця системи може не спрацювати. Це означає, що потрібно й надалі шукати альтернативні моделі фінансування. У цій сфері є певні напрацювання. Зараз над ними працюють експерти.

Як у Львові відбувається реформа суспільного мовлення?

У львівській філії Суспільного працюють фахівці своєї справи. Водночас, є застаріле обладнання. Скільки часу потрібно, щоб було повне технічне переоснащення львівської філії Суспільного? На жаль, це залежить від фінансування. Нам із вами потрібно більше працювати щодо забезпечення виконання закону про суспільне мовлення.

Журналіст Суспільного: який він?

Це журналіст, який об’єктивно та без політичного або комерційного тиску інформує мешканців свого міста чи країни про все, що відбувається. І робить це якісно. Журналіст Суспільного має право пишатися своєю роботою.

Оставить комментарий